Практичне заняття № 2

1. Значення слова та його основні типи. Компоненти значення.

2. Полісемія та її види.

3. Контекст та його типи.

4. Мотивованість значення. Види мотивації.

5. Практичні завдання:

1) Випишіть із тлумачного словника всі значення слів hand, head, round, table, визначте тип переносного значення.

2) За допомогою етимологічного словника визначте, як змінилися значення лексичних одиниць, звертаючи увагу на їх первинне і сучасне значення: meat, pipe, style, salary, lord, knave, minister, villain, bus, season.

3) Визначте, за допомогою яких прийомів виникли нові значення:

high - середня школа , preschool "дошкільний заклад",philosophy - точка зору, campus "територія фірми", key-hole – інтимний, downsize "зкорочувати штати", blue helmets - війська ООН, start-up - "нова фірма, компанія", challenged, handicapped -з фізичними недоліками, big bang - радикальні реформи, sparkplug- ініціатор, laptop "наколінний комп"ютер", designer – модний, soap - багатосерійний фільм, greenlight "давати дозвіл", casual - футбольний уболівальник.

Література:

1.Арбекова Т.И. Лексикология английского языка.– М.,1977. – С.52-71, 80-89

2. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка.– М., 1986. – С. 182-215

3. Антрушина Г.Б., Афанасьева О.В., Морозова Н.Н. Лексикология английского языка. – М.., 1985. – С.99-127.

4. Белявская Е.Г. Семантика слова. – М., 1987.

5. Корунець І.В. Порівняльна типологія англійської та української мов. -К.: Довіра, 1995. –С.63-66.

6. Лисиченко Л.А. Лексикологія сучасної української мови.-Харків, 1977.-С.8-50.

7. Мостовий М.Т. Лексикологія англійської мови. - Харків, 1993. – С.66-109.

8.Сучасна українська літературна мова. /Под ред.І.К.Білодіда.-К.,1973-С.25-45.

9. Телия В.Н. Типы языковых значений. –М., 1981.

10.Верба Л.Г.Порівняльна лексикологія англійської та української мов.-Вінниця: «Нова книга», 2008.

11. Kempson R.M. Semantic Theory. - Cambridge,1993.-216 p.

12. Leech G. Semantics. - Harmonds Worth: Pengium, 1974. - 386 p.

13. Palmer F.R. Semantics. А new outline. – M., 1982. – P.9-40

ТЕМА: СЕМАНТИЧНІ ЗМІНИ ТА СЕМАНТИЧНІ УГРУПУВАННЯ.

В даній темі слід розглянути причини, механізм та наслідки семантичних змін, охарактеризувати типи змін значення слова. При вивченні семантичних угрупувань слів слід розглянути явище синонімії, походження та види омонімів, критерії розмежування омонімів та значень полісемантичного слова. Необхідно звернути увагу на існування різних підходів у визначенні синонімів, їх видів та джерел. Слід розглянути також явище антонімії та проблему стилістичного використання синонімів та антонімів.

Причини семантичних змін:

1) внутрішньомовні (вплив мовного оточення, аналогія, контекст),

2) позамовні, а саме: культурні, соціальні (війна, торгівля, революція, зміна уряду, утворення нових соціальних класів), психічні (табу і евфемізми, синестезія) тощо.

Головні типи зміни значення:

1. Подібність значення, або метафора, є однією із творчих сил мови. Як експресивний засіб, вона складає одне із джерел мотивації; на її грунті виникають синонімія і полісемія. Мета­фора відбиває подібність таких мовних і позамовних явищ, як виг­ляд, якість, активність, функція та емоційність мовного ефекту.

2. Зміна значення за суміжністю грунтується на мовному явищі метонімії, що виникає між значеннями, що вже якимось чином споріднені. Метонімічне перенесення значення охоплює наступні зв'язки:

- про­сторові: Red Square, Trafalgar Square;

- часові: Napleon times, Reaganomics;

- частки з цілим: green beret, black coat;

- осіб з речами, що цими особами винайдені: mackintosh, volt;

- імен, які склалися географічне, локально чи ви­падково: BloodyМагу «коктейль з горілки і томатного соку», Bermuda shorts «купальник».

3. Досить поширений вид семантичної зміни має місце при еліпсі. У словосполученні, що складається з двох слів, одне слово не вжива­ється, а його значення переноситься на друге. При цьому можуть відбуватися морфологічні перетворення: a week1у (newsрарег), а monthlу (magazine), а vіdео (tаре-гесоrdег), а slеерing (саг), а dancing (hall).

4. Подібність імен (народна етимологія) — це зміна значення, пов'я­зана із зміною форми слова, коли воно співвідноситься з іншим, подіб­ним за фонетичною формою. При цьому мовці намагаються знайти в цих словах раціональне пояснення значення, не пов'язане з їх походженням: долбица умноження (Лєсков), полуклиника, hamburger від Гамбург.

В змінах значення спостерігаються певні закономірності:

- зміна обсягу значення - розширення і звуження (обмеження),

- зміна якісних характеристик - покращення і погіршення.

Розширення значення відбиває зростання логіко-семантичного змісту слова і поширення його на більший обсяг речей: vehicle “візок” - “майже всі засоби сухопутного транспорту на колесах”, interview “обмін поглядами” – “розпитування когось, дані про щось” - вираз а telephone interview.

Розширення значення поєднане з двома іншими мовними явища­ми — перенесенням значення і багатозначністю.

Звуження значення — це процес, протилежний розширенню. Він проявляється у двох різновидах:

- застарінні слова

- спеціалізації значення в одній із підмов (переважно, технічній), або в окремій суспільній групі населення.

Про­цес звуження відбувається:

- від загального до окремого: deer “звір” - “олень”

- від роду до виду: fowl “птах” – “домашню птицю”

- від поширеного до вузького: hound “собака”— “хорта”.

В основі погіршення значення лежить соціальне знехтування ре­чами, поняттями, ідеями, що з певних негативних причин виклика­ють зневагу частини або усього населення. Такі слова, як robberг, villain, prisoner, murderer, завжди, якщо вони не пояснюються або не вживаються переносно. Погіршене зна­чення мають слова, що викликають негативні асоціації, означають назви хвороб, поганих вчин­ків, соціального зла, несправедливості, кривдження.

Погіршення значення може відбуватися за допомогою морфологіч­них засобів — префіксів і суфіксів, напр.: dishonest, unpleasant, selfish.

Покращення або облагороджування значення («амеліорація») — це набування коннотативних множників, що справляють приємне враження при переда­чі інформації. Джерела покращення значення криються інколи у звичайному перебільшенні якостей речей — гіперболізації, що надає вислову ем­фатичної властивості. Наприклад, сучасне вживання прикметників awful, dreadful, frightful у їх власне емотивному значенні.

Втрата значення — це важливий мовний процес, що іде поряд із застарінням слів, їх зникненням і витісненням як іншими значеннями, так і окремими сло­вами.

Причин втрати значень:

1. Суперництво синонімів, особливо утворених від од­ного кореня.

2. Багатозначність слова. Поява нових зна­чень викликає зникнення старих.

3. Омонімія. Значна кількість омонімів спонукає до втрати, зміни форм чи статуса значення окремих слів внаслідок зміщування, яке виникає через фонетичну подібність в одній сфері мислення і вжи­вання.

Лексико-семантичний склад словника, що відбиває його внутріш­ню структуру, охоплює різні лексичні підсистеми. Останні мають сукупність значень, як спільних, так і відмінних одне від одного і, навіть, протилежних. На подібності, або протилежності значень і за­сновуються класифікаційні поділи слів та їх складових морфем:

Синоніми – це слова, що означають назву самого поняття, спільні або тотожні за своїм основним значенням, але відрізняються значеннєвими відтінками та / або емоційно-експресивним забарвленням.

Класифікація синонімів:

1. Абсолютні або повні синоніми мають однакове значення у всіх контекстах і мовних ситуаціях за умови відсутності у них перене­сеного значення. Це стосується переважно термінологічних синоні­мів, хоча термінологія вимагає одного терміна для одного поняття.

2. Ідеографічні або квазисиноніми як головна частина синоніміч­ного фонду мови — необхідна деталь кожного мовного викладу. При цьому вибір синонімів диктується не лише вимогами стилістичного характеру, а звичайною практикою мовного спілкування. Вживання таких синонімів визнача­ється не стільки контекстом, скільки безпосереднім значенням слова.

3. Стилістичні синоніми вживаються у відповідних функціональних стилях. Вони відрізняють­ся не стільки за денотативним значенням, скільки за емоційними або стилістичними компонентами.

4. Фразеологічні синоніми мають тотожне значення у середо­вищі фразеологізмів. Їх вживання викликане стилістичними завданнями для досягнення художньої мети.

Омоніми – це слова, що мають однаковий звуковий склад, але відмінні, цілком самостійні за своїм значенням. Омоніми можуть бути:

- повні, тобто такі, що сто­суються однієї частини мови,

- часткові, які спостерігаються серед різних частин мови.

Омонімія — це наслідок складних історичних проце­сів, що відбивають зміни на трьох рівнях мови — фонетичному, гра­матичному і семантичному:

Омографи (гетероніми) — це слова, тотожні за графічною формою, але ма­ють різну вимову: pension “пенсия” – “пансион”, tear “сльоза” – “рвати”.

Омофони — слова, тотожні за звучанням, але мають різний пра­вопис і значення: deer “олень” – dear “дорогий”, knight “лицар” – night “ніч.

Омоформи — це омоніми, які співпадають внаслідок морфологіч­ного перетворення одного із них: rose (to rise) – a rose, read (to read) – red.

Омофрази, відносятьcя до міжрівневої омонімії або поліфразеосемії, відбивають явище вступу до омонімії фразеологічних оди­ниць з перемінними словосполученнями: a silk stoking “шовкова шкарпетка” – “багатій”.

Омоніми-композити — пари омонімічних складних слів, що утворюються внаслідок складання двох основ, а не розхо­дження значень одного й того ж складного слова. Вони виникають, коли компоненти складного слова реалізуються в різних значеннях: bed-rest «відпочинок у ліжку» та «пристрій, щоб підтримувати хворого у ліжку».

Різниця між багато­значністю слова і омонімією полягає у тому, наскільки багатозначність слова пов'язана спіль­ними семантичними ознаками. Для полісемії зазначена особливість зумовлюється спільністю ознак, тоді як для омонімії — їхньою роз­біжністю.

Антоніми – це слова, що протиставлені одне одному за значенням:

Кореневі антоніми - протиставлен­ня значення криється у корені самого слова (active - passive).

Афіксальні антоніми - набувають антонімічного значення морфологічними засобами (за допомогою префіксів із значенням заперечення).