4) Ознака поділу – види інструментарію технології:

1-й етап (до другої половини XIX ст.) – „ручна” інформаційна технологія, інструментарій якої складали: перо, чорнильниця, книга. Комунікації здійснювалися ручним способом шляхом переправлення через пошту листів, пакетів, депеш. Основна мета технології – представлення інформації в потрібній формі.

2-й етап (з кінця XIX ст.) – „механічна” технологія, інструментарій якої складали: пишуща машинка, телефон, телеграф, диктофон, оснащена більш довершеними засобами доставки пошта. Основна мета технології – представлення інформації в потрібній формі зручнішими засобами.

3-й етап (40 – 60-і рр. XX ст.) – „електрична” технологія, інструментарій якої складали: великі ЕОМ і відповідне програмне забезпечення, електричні пишущі машинки, ксерокси, портативні диктофони.

Змінюється мета технології. Акцент в інформаційній технології починає переміщатися з форми представлення інформації на формування її змісту.

4-й етап (з початку 70-х рр. ХХ ст.) – „електронна" технологія, основним інструментарієм якої стають великі ЕОМ і створювані на їх базі автоматизовані системи управління (АСУ) та інформаційно-пошукові системи (ІПС), оснащені широким спектром базових і спеціалізованих програмних комплексів. Центр тяжіння технології ще більш зміщується на формування змістовної сторони інформації для управлінського середовища різних сфер суспільного життя, особливо на організацію аналітичної роботи. Безліч об’єктивних і суб’єктивних чинників не дозволили вирішити завдання, котрі були поставлені новою концепцією інформаційної технології. Проте, був набутий досвід формування змістовної сторони управлінської інформації і підготовлена професійна, психологічна та соціальна база для переходу на новий етап розвитку технологій.

5-й етап (з середини 80-х рр. ХХ ст.) – „комп’ютерная” („новітня”) технологія, основним інструментарієм якої є персональний комп’ютер з широким спектром стандартних програмних продуктів різного призначення. На цьому етапі відбувається процес персоналізації АСУ, який виявляється у створенні систем підтримки ухвалення рішень певними фахівцями. Подібні системи мають вбудовані елементи аналізу та інтелекту для різних рівнів управління, реалізуються на персональному комп’ютері та використовуються телекомунікації. У зв’язку з переходом на мікропроцесорну базу істотним змінам піддаються й технічні засоби побутового, культурного та інших призначень. Починають широко використовуватися в різних областях глобальні та локальні комп’ютерні мережі.

Більш цілісне уявлення про характер впливу наслідків інформаційних революцій на етапи розвитку технологій в галузі обробки, зберігання та передачі інформації та зміну поколінь електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) дає наступна хронологія:

1-е покоління (з початку 50-х рр. ХХ ст.). Елементна база – електронні лампи. ЕОМ відрізнялися: 1) великими габаритами, 2) великим споживанням енергії, 3) малою швидкодією, 4) низькою надійністю, 5) програмуванням в кодах.

2-е покоління (з кінця 50-х рр. ХХ ст.). Елементна база – напівпровідникові елементи. В ЕОМ – покращали в порівнянні з попереднього покоління всі технічні характеристики. Для програмування використовуються алгоритмічні мови.

3-е покоління (з початку 60-х рр. ХХ ст.). Елементна база – інтегральні схеми, багатошаровий друкарський монтаж. В ЕОМ – 1) різке зменшення габаритів, 2) підвищення їх надійності, 3) збільшення продуктивності, 4) забезпечений доступ з віддалених терміналів.

4-е покоління (з середини 70-х рр. ХХ ст.). Елементна база – мікропроцесори, великі інтегральні схеми. В ЕОМ – 1) покращилися технічні характеристики; 2) налагоджений масовий випуск персональних комп’ютерів; 4) став домінувати розвиток в напрямку створення могутніх багатопроцесорних обчислювальні системи з високою виробничою потужністю, створення дешевих мікро-ЕОМ.

5-е покоління (з середини 80-х рр. ХХ ст.): 1) повсюдне застосування комп’ютерних інформаційних технологій; 2) впровадження у всі сфери комп’ютерних мереж та їх об’єднання; 3)використання розподіленої обробки та зберігання інформаційних даних; 4) розпочалася розробка інтелектуальних комп’ютерів, котра поки що не увінчалася успіхом.