Визначення ступеня ушкодження зерна пшениці клопом-черепашкою

Шкідлива черепашка ушкоджує пшеницю в період її дозрівання. Вона проколює оболонку зерна і висмоктує поживні речовини. В зерно попадають ферменти, які розщеплюють білки зерна; якість клейковини різко погіршується, а за наявності 4–5 % ушкоджених зерен, вона не відмивається. Якість клейковини залежить від особливостей виду та сорту пшениці, попередника, фази формування зернівки, під час якої завдано пошкодження, віку шкідливої черепашки, погодних умов, агрофону.

Для зменшення негативного впливу шкідливої черепашки необхідно висівати якісне насіння пшениці після кращих попередників в оптимальні строки сівби. Важливе значення має внесення рекомендованих доз мінеральних та органічних добрив, які знижують чисельність клопів. Фосфорні добрива підвищують стійкість пшениці до пошкодження черепашкою, зрошення знижує чисельність шкідників. Дружні сходи та густі посіви дозволяють запобігти розмноженню клопів.

Збирання пшениці у стислі строки є профілактикою масового розмноження черепашки в наступному році.

Роздільне збирання необхідно проводити у фазі воскової стиглості, а обмолочування валків – не пізніше 3–5 днів після скошування. При досягненні зерном повної стиглості врожай необхідно збирати прямим комбайнуванням, при якому гине більше личинок та молодих клопів, ніж при роздільному збиранні.

Після збирання врожаю поля звільняють від соломи, проводять лущення або оранку.

У роки засухи, коли зерно дозріває швидко, втрати зменшуються у зв’язку зі скороченням періоду шкідливості.

Поліпшити технологічні властивості зерна пшениці, особливо якість клейковини, дозволить просушування зерна із слабкою клейковиною при температурі нагріву до 55 ^оС, а також створення оптимальних умов зберігання.

Методика визначення ступеня ушкодження зерна пшениці клопом-черепашкою

Обладнання: ваги.

Визначення ступеня ушкодження зерна клопом-черепашкою здійснюють у двох повторностях. Наважку, масою 10 г, відбирають із наважки масою 50 г, після видалення з неї домішок.

Кожну зернівку оглядають з усіх боків і відбирають зерно за такими ознаками: на поверхні зерна – темна крапка, навколо якої світла зморшкувата пляма, така ж пляма на боці зернівки; світло-жовта пляма без вдавленості – на зародку.

Зерно пшениці з жовтими плямами не в зародку, без слідів уколу, вдавленості або зморшкуватості не відносять до зерен, ушкоджених клопом-черепашкою.

Ушкоджені зерна зважують з точністю до 0,01 г. Вміст ушкоджених зерен розраховують за формулою

, (6)

де х –вміст ушкоджених зерен, % ;

m_n – маса ушкоджених зерен, г.

Кінцевим результатом є середньоарифметичне двох паралельних визначень.

Різниця показників паралельних визначень та при арбітражних спорах допускається 0,5 %, якщо кількість ушкоджених зерен до 5 %, і 1 %, якщо кількість ушкоджених зерен перевищує 5 %.

Запитання до лабораторної роботи №3

1. Що таке зараженість?

2. Чи приймають заражене зерно?

3. Охарактеризуйте ступені зараженості кліщем та довгоносиком.

4. Які є форми зараженості?

5. Як визначити зараженісь у явній формі?

6. Охарактеризуйте методи визначення зараженості у прихованій формі.

7. У яких одиницях виражають явну (приховану) форму зараженості?

8. Як визначити пошкодженість зерна шкідливою черепашкою?

9. Назвіть ознаки пошкодженості зерна шкідливою черепашкою.