- •Завдання до виконання роботи №3 “Визначення зараженості зерна комірними шкідниками” Завдання 1. Вивчити поняття про зараженість зерна
- •Робота 3 Визначення зараженості зерна комірними шкідниками
- •Визначення ступеня зараженості зерна
- •Визначення зараженості крупів шкідниками хлібних запасів
- •Визначення ступеня ушкодження зерна пшениці клопом-черепашкою
- •Методика визначення ступеня ушкодження зерна пшениці клопом-черепашкою
- •Запитання до лабораторної роботи №3
Визначення ступеня зараженості зерна
Ступінь зараженості
|
Кількість живих шкідників у 1 кг зерна, шт. |
|
довгоносики |
кліщі |
|
І |
Від 1 до 5 |
Від 1 до 20 |
ІІ |
Від 6 до 10 |
Понад 20, що не утворюють скупчень |
ІІІ |
Понад 10 |
Утворюють скупчення |
Зараженість зерна шкідниками в прихованій формі визначають шляхом розколювання зернівок або забарвленням.
Обладнання та реактиви: фільтрувальний папір, металева або капронова сітка, скальпель, секундомір, колба на 500 см3, чашки, склянки місткістю 200 і 500 см3, 1 % – й розчин йодистого калію; 0,5 % – й розчин NaOH або KOH; 1 % – й розчин калію марганцевокислого.
Зерно, заражене довгоносиком у прихованій формі, на поверхні не має жодних ознак, хоч у середині зернівки може знаходитися довгоносик на різних стадіях розвитку. Для виявлення прихованої форми зараженості з 50 г чистого зерна відбирають підряд 50 цілих зерен і розрізають або розколюють зернівку вздовж борозенки.
Розколоті зернівки розглядають за допомогою лупи, підраховують кількість живих шкідників (личинки, лялечки, жуки) і визначають зараженість у прихованій формі у відсотках: відношенням кількості зерен, в яких виявлені шкідники, до 50 зерен, які проглядали.
Зараженість зерна в прихованій формі також можна визначати методом забарвлювання "пробочок".
З 50 г зерна, взятих із середньої проби, відраховують 250 цілих зерен і в сітці занурюють на 1 хв у воду з температурою 30 0С. Зерно набухає, збільшуються розміри пробочок.
Зерно в сітці переносять на 20–30 с в 1 % – й свіжоприготовлений розчин калію марганцевокислого (10 г КМnO4 розчиняють в 1 л води), залишок барвника змивають у чашці з холодною водою. Через 20–30 с забарвлене зерно переносять на фільтрувальний папір і одразу ж підраховують зернівки з темними "пробочками", які мають круглу, випуклу пляму розміром близько 0,5 мм. Не відносять до заражених зерно, яке має інтенсивно забарвлені краї і світлу середину, а також плями неправильної форми - це місця механічно пошкоджених зерен.
Заражені зерна видаляють і підраховують кількість живих шкідників на різних стадіях розвитку.
Вміст зерен, заражених у прихованій формі, розраховують за формулою
Х3= Nз х 100 , (5)
n
де Х3 – зараженість в прихованій формі, %;
N3 – кількість заражених зерен, шт.;
n – кількість зерен, відібраних для аналізу, шт.
Визначення зараженості крупів шкідниками хлібних запасів
Відважують 1 кг крупів і просівають на відповідних ситах протягом 2 хв при 120 об./хв:
а) через сита з отворами діаметром 1,5 та 2,5 мм просіюють перлову крупу, №1 і № 2 вівсяну крупу, лущений горох, ядро гречки;
б) через сита з отворами розміром 1 та 1,2 х 20 мм просіюють перлову №3 і №4, кукурудзяні №1 і №2, вівсяні дроблені, ячмінні №1 і №2, пшеничні №3 і №4 крупи, пшоно, рис, овес, дроблений лущений горох.
в) через сита дротяні з отворами розміром 0,8 мм і 0,63 мм – просіюють перлові № 5, ячмінні й кукурудзяні № 3, манні крупи.
Схід та прохід через сита перевіряють на зараженість кліщем, довгоносиком та іншими шкідниками за допомогою приладу ПООК-1.
Перед визначенням зараженості зерна, борошна, зразки крупів необхідно прогріти до 25–30 0С протягом 10-20 хв. Підраховують кількість живих шкідників. Якщо в партії борошна, крупів виявлені шкідники, вся партія бракується.