Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КЛАСИФІКАЦІЯ ШРИФТІВ.doc
Скачиваний:
31
Добавлен:
04.12.2018
Размер:
383.49 Кб
Скачать

змістовий зв'язок першого рядка з ініціалом втрачається, і він сприймається окреме від тексту.

При оформленні ініціалів загальною проблемою є те, що перша літера може відриватися від тексту, причому цей ефект посилюється зі збільшенням розміру ініціалу. Для зменшення проміжку нерідко користуються вузькими шрифтами, більшість з яких є гротесками. Саме тому для ініціалу й обирають гарнітури із засічками, тим паче, що вони мають і декоративні властивості.

Літери першого слова після ініціалу можуть бути малими або великими, але якщо перше слово абзацу коротке, перші 2-3 слова краще складати великими літерами.

Декоративні виносні елементи ініціалу мають обов'язково бути у межах формату набору. Якщо ж абзац починається лапками, тоді вони повинні мати кегль і малюнок гарнітури ініціалу.

2.3. Титульні шрифти

Титульний шрифт використовується для складання заголовних компонентів, титулів і колонтитулів, його призначення - виділення особливим малюнком літер та кеглем, Стиль оформлення заголовків усіх рівнів залежить від виду видання, його цільової аудиторії, художнього оформлення всього видання. Своєрідність заголовків надає друкованому виданню неповторності і вирізняє з-поміж інших.

Заголовок не лише надає читачеві попередні відомості про зміст видання та окремих текстів, повторення прийомів оформлення і малюнків шрифтів утворюють необхідні зорові центри, керують поглядом читача. Змістова структура взаємодіє з графічними засобами, через які виділяються окремі змістові блоки та утворюється єдина система рубрикації видання. Тобто змістова функція заголовних компонентів дозволяє читачеві відшукати потрібний матеріал, а графічна - привернути увагу до нього, зрозуміти ієрархію, послідовність читання. Читач перш за все бачить заголовок як графічне зображення і вже потім читає його зміст, і саме тому важливий матеріал може залишитися поза увагою, якщо він має невиразний заголовок.

Як титульні шрифти найчастіше застосовуються гротески і декоративні гарнітури. Вони більше привертають увагу, яскраві, ефектні. До титульних шрифтів належать, наприклад, Adobe Lithos, Caslon, Cheltenham, Clearface, ITC Souvenir, ITC Bauhaus, ITC Korrina, ITC Avant Garde, ATF Cooper Black, ATF Franklin Gothic, Linotype Clarendon, Olive Antique. Велике значення має сучасність конкретної гарнітури, оскільки декоративний шрифт, що часто застосовується, перестає виділятися серед інших, стає звичним для читача.

Інша мета титульних шрифтів - відобразити стиль історичної епохи, напрямок дизайну, культурних традицій або асоціюватися зі змістом твору

Головна функція титульних шрифтів - привернення уваги, а вже потім -розбірливість тексту. Титульні гарнітури проектуються таким чином, щоб досягти найкращого сприйняття саме у великих кеглях. Тому їх не завжди можна застосувати для тексту навіть у 10-14 кеглях, а текстові шрифти при збільшенні кегля теж втрачають деякі свої властивості: їх пропорції пристосовані для дрібних кеглів, коли найважливіше значення у розбірливості літер грають проміжки, і тонкі

елементи можуть взагалі не бути віддрукованими. При збільшенні текстові шрифт стають "довгоногими", широкими і графічно слабкими, тому текстові гарнітури дл складання заголовків вживаються у напівжирному варіанті.

Великий кегль завжди створює враження розрідженості тексту, адже трекінг титульних шрифтах має від'ємне значення, притискує літери одну до одної. Нерідк на титулах у книгах, у заголовках газет і журналів літери торкаються ч накладаються одна на одну. Цей ефект присутній у рукописних гарнітурах подібних до Tractir, Lazurski.

Деякі титульні гарнітури складаються лише з великих літер, оскільки тривали час існувала традиція не застосовувати у заголовках малі літери, наприклад гарнітура Mojo. Цю традицію підтримують у газетах, але прагнення підсилити впли заголовка великими літерами погіршує зручність читання, особливо якщо в назв входять цифри, дати, імена, прізвища, географічні назви, абревіатури. Слід дуж обережно застосовувати такі яскраві титульні шрифти, як Decor, ArtScript, Popuh Script, Korinna, Eurostule, Avant Grade, KarinaC, Arbat, Astra, Old English, Gothic.

Шрифти вказують на постійні елементи видання, допомагають відшукат потрібну частину. Саме тому титульний шрифт можна вважати путівнико] друкованого твору. Можна виділити три підходи до шрифтового оформленн заголовків:

  1. малогарнітурний, коли розмаїтість досягається чергуванням великого т малого, прямого і курсивного, широкого й вузького;

  2. застосування шрифтів однієї групи;

  3. багатогарнітурний иесистематизований або систематизований, коли з кожною тематично однорідною групою матеріалів закріплено певні титулы шрифти.

Усі ці способи використовуються досить часто, і кожне видання обирає для себ той, який найвиразніше відповідає його стилю.

Одногарнітурні видання, за законом контрастності, повинні мати протилежі шрифти основного тексту і заголовків - якщо основний текст рубаний, заголовк мають гарнітуру із засічками чи навпаки. Крім того, одногарнітурні видання колонтитул чи шапку, як правило, складають контрастною гарнітурою.

Багатогарнітурний стиль оформлення орієнтує читача вже з першої сторінкі впливає не тільки на свідомість змістовими моментами, а й на підсвідомість повторенням гарнітур в анонсі і заголовку матеріалу, тематичних добірка? матеріалах однієї змістової групи (наприклад, історичні довідки чи коментарі тексті). Адже титульні шрифти як оформлювальний засіб служать покажчиком виданні в цілому, формують його обличчя. Систематизація багатогарнітурнос; шрифтового оформлення заголовків виражається в диференціації шрифтів залежн від тематики або рубрикаційного членування. Закріплення однієї групи шрифтів з певним розділом не обов'язкове. Головне - уніфікація.

Частіше для всіх заголовків застосовують шрифти одного малюнка (примірол рубаної групи) або обмежуються 2-3 гарнітурами, чітко закріпленими за певної текстовою частиною сторінки, добірки, рубрики. Діаграма у зведеному вигляд демонструє застосування графічних параметрів шрифтів для таких текстови

Рис. Варіанти написання ініціальних літер

Розрізняють три основних способи розташування ініціалів у тексті:

Піднятий (високий) ініціал - утворюється простим збільшенням кегля першої літери при збереженні інтерліньяжу. Ініціал розташовується на одній базовій лінії з текстом першого рядка абзацу. Проте в українській мові зустрічаються літери, непристосовані для цього: наприклад, "Д" і "Щ": при збільшенні кеглю нижні виносні елементи переходять на наступний рядок (Рис. а-б);

Архитиповий ініціал, врізаний у текст, розміщений в обклад - утворюється зниженням базової лінії ініціальної літери на другий-п'ятий рядок абзацу так, щоб верхня частина літери була вирівняна за верхніми виносними елементами літер першого рядка абзацу. Сам ініціал виділяється в окремий текстовий блок і має вигляд зображення, врізаного у текст кватиркою (Рис. в-д);

Висячий вільний ініціал не прив'язується до тексту, а розташовується на полях. Він може бути вирівняний як по базовій лінії першого рядка абзацу і виступати над текстом, або ж розташовуватися на рівні другого-п'ятого рядків (Рис. е).

Крім того, текст може облямовувати ініціал із урахуванням форми літери (Рис.

г).

Деякі літери мають відкриті межі, наприклад, Г, У, Т. Вони не потребують відступу тексту, оскільки їх внутрішній кут сам формує проміжок, і перші символи абзацу необхідно розташувати ближче до ініціалу. Літери ініціалів прямокутної форми, наприклад, М, Н, Е, П, І є найкращими для ініціалу, оскільки після нього перше слово йде без відступу. Додатковий проміжок встановлюється лише для позначення індивідуальності літери.

п іднятий ініціал - утворюється збільшенням кегля при збереженні інтерліньяжу.

а) ініціал - збільшена перша літера на базовій лінії першого рядка.

літери не пристосовані для високого ініціалу: нижні виносні елементи

переходять на наступний рядок.

б) нижні виносні елементи ініціалу погіршують

У врізаний у текст ініціал - має прямокутну форму, яка, як зображення, облямовується текстом.

в) застосування капітелі для першого слова абзацу

А рхитиповий ініціал, врізаний у текст та облямований ним по контуру літери.

г)стиснення ініціалу текстом по контуру

Зсув першого рядка ближче до ініціалу, врізаного у текст, д) зв'язок ініціалу і тексту здійснюється

н висячі ініціали не прив'язуються до тексту, є) ініціал на полях.

Рис. Види ініціалів

Високий ініціал використовується на початку нових розділів, спускних сторінках, у журналах і газетах на початку статті. У довгих текстах такий ініціал недоцільний, оскільки він утворює великий проміжок між абзацами.

Переміщення першого рядка тексту абзацу ближче до ініціалу (Рис. д) для створення більш істотного проміжку між ініціалом і текстом є найвідомішим способом оформлення. Його можна застосовувати, якщо ініціал стоїть у незалежному текстовому блоці або у вигляді графічного зображення, оскільки автоматичне створення ініціалу у програмах верстки не дає можливості маніпулювати фігурною межею тексту.

Незаповнені внизу літери, наприклад, Т, Р, Г, є важкими для верстки як високого, так і врізаного у текст ініціалу, оскільки заважає зайвий проміжок. Притиснення тексту до ініціалу створює враження, ніби рядок виповзає з-під літери. Найкращим може бути застосування капітелі для кількох слів першого рядка (Рис. в).

Якщо текст йде по контуру першої літери, тоді проміжок між ініціалом і першим рядком тексту має бути меншим, ніж між ініціалом і наступними рядками. Якщо ж просторові відношення всіх рядків та ініціалу абсолютно однакові, тоді

змістовий зв'язок першого рядка з ініціалом втрачається, і він сприймається окреме від тексту.

При оформленні ініціалів загальною проблемою є те, що перша літера може відриватися від тексту, причому цей ефект посилюється зі збільшенням розміру ініціалу. Для зменшення проміжку нерідко користуються вузькими шрифтами, більшість з яких є гротесками. Саме тому для ініціалу й обирають гарнітури із засічками, тим паче, що вони мають і декоративні властивості.

Літери першого слова після ініціалу можуть бути малими або великими, але якщо перше слово абзацу коротке, перші 2-3 слова краще складати великими літерами.

Декоративні виносні елементи ініціалу мають обов'язково бути у межах формату набору. Якщо ж абзац починається лапками, тоді вони повинні мати кегль і малюнок гарнітури ініціалу.