68. Підстави виникнення, зміни та припинення циві-льних прав

Утворення юридичної особи може відбуватися з ініціативи як організації, так і окремих громадян, що є власниками майна, на основі якого утворюється ця юр особа або розпоряджається ним на законних підставах. Для створення юр особи її учасники розробляють установчі документи. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками. Юр особа вважається створеної з моменту її держ реєстрації. Розрізняють кілька способів утворення юр осіб: господарчий(юр особа виникає на підставі прийняття власником майна чи уповноваженим ним органом розпорядчого акта та затвердженому статуту про неї), дозвільний(для виникнення юр особи необхідно попередньо отримати дозвіл відповідного компетентного органу), нормативно-явочний(юр особа виникає на основі загального дозволу держави). Юр особа припиняється в результаті передачі всього свого майна, прав та обов”язків ін юр особам – правонаступникам або в результаті ліквідації. Реорганізація або ліквідація чи ін спосіб припинення юр особи може відбуватися за рішенням органів, що зазначені в її установчих документах. Ліквідація юр особи означає припинення її діяльності без переходу прав та обов”язків до ін осіб(без правонаступництва).Реорганізація юр особи означає припинення її діяльності з передачею майна, прав та обов”язків ін юр особі(з правонаступництвом). Ще однією з форм реорганізації є виокремлення: зі складу юр особи, яка продовжує своє існування виділяється нова організація, що також має статут юр особи.

69. Захист цивільних прав

Право на захист являє собою суб'єктивне цивільне право певної особи, тобто вид і міру її можливої(дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Способи захисту циві-льних прав особи: визнання права; відновлення стано-вища, яке існувало до моменту порушення права, та припинення дій, що порушували права; присудження до виконання обов'язку в натурі; припинення або зміну правовідношення; компенсацію моральної шкоди; стяг-нення з правопорушника збитків, а у випадках, перед-бачених законом чи договором, - неустойки(штрафу, пені); інші способи. Крім спеціальних засобів захисту прав особи, цивільне право допускає виняткові засоби, до яких належать необхідна оборона і крайня необ-хідність. Необхідна охорона є вчиненням певних дій з метою захисту інтересів чи прав особи, яка захищається, або іншої особи, інтересів суспільства або держави від суспільно-небезпечного посягання способом завдання шкоди тому, хто посягає, якщо такі дії зумовлені пот-ребою негайного відвернення та припинення посягання. Крайня необхідність – збіг обставин, що змушує особу вчинити одне правопорушення з метою запобігання більшому правопорушенню.

70. Поняття, види та форми правочинів у цивільному праві

Найпоширенішим юр фактом, який породжує цивіль права та обов”язки, змінює чи припиняє їх, є правочин. Відповідно до положень ЦКУ правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивіль прав та обов”язків. Правочину притаманні певні ознаки: правомірність є вольовою дією, завжди спрямований на досягнення певного правового результату. Форма правочинів – спосіб зовнішнього виявлення волі учасника на їх вчинення, відповідно до якої їх поділяють на усні та письмові. Правочин, який вчиняє юр особа підписується особами, уповноваженими на це законом, ін нормативно-прав актами або установчими документами та зкріпляється печаткою. На вимогу юр та фіз будь-який правочин з її участю може бути посвідчений нотаріально. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо ін не встановлено законом. Правочин класифікують за різними підставами і відповідно виокремлюють такі їх види: 1. відповідно до форм укладення( усні, прості письмові та письмові нотаріальні);2. залежно від кількості осіб( односторонні, двосторонні і багатосторонні);3.залежно від того, чи мають обидві сторони обов”язок надавати зустрічне матеріальне задоволення чи тільки одна з них: оплатні та безоплатні);4. строкові та безстрокові;5. умовний правочин;6.каузальні, у яких визначена мета їх вчину;абстрактні, в яких не визначається мета вчинення;7. залежно від моменту, з якого правочини вважають дійсними:консенсуальні і реальні.