План Маршалла та відбудова економіки Європи

• Офіційний автор — Дж. Кетлетт Маршалл — на­чальник Генштабу США.

• Проголошений 5 червня 1947 р. і погоджений із представниками найкрупніших монополій та банків.

• Мета — надання допомоги постраждалим під час війни європейським країнам.

• Відмовились від участі у плані СРСР Албанія. Болгарія. Угорщина, Польща. Румунія,Чехословаччина, Фінляндія.

• Прийняли участь у плані 16 країн: Велика Брита­нія, Франція, Італія, Португалія, Ірландія, Греція, Нідерланди, Ісландія, Бельгія, Люксембург, Швей­царія,Туреччина, Австрія. Данія, Швеція. Норвегія, Югославія.

• Ці країни повинні були, провівши підрахунки стану економіки і зруйнувань, скласти заявки на амери­канську допомогу.

• Але ця допомога здійснювалася на основі таких умов:

• відмова від націоналізації промисловості,

• надання свободи приватному підприємництву,

• одностороннє зниження митних тарифів на імпорт американських товарів,

• виведення комуністів із складу уряду,

• обмеження торгівлі з країнами соціалістичної орієнтації.

• До 1951 р. європейським країнам за планом Маршалла була надана допомога в обсязі 17млрд. $ (1,5% ВВП США). Це - продукти, одяг, паливо; промислове обладнання; сировина і товари.

Внаслідок реалізації "плану Маршалла":

• було здійснено швидке відновлення економіки країн Західної Європи на принципах розвитку ринкових відносин;

• відбулася стабілізація їхнього внутрішнього становища;

• посилились інтеграційні процеси.

Але поступово цей план став перетворюватися у програму надання допомоги військового характе­ру і як наслідок: відбувається післявоєнний роз­кол Європи, формування військово-політичного блоку західних держав, розгортання "холодної війни", посилення залежності західноєвропей­ських держав від США.

Інтеграційні процеси у Європі у другій пол. XX століття
Воєнна інтеграція		Політична інтеграція		Економічна інтеграція
1948 р. — створення Оборонної Орга­нізації За­хідноєвро­пейського Союзу — З Є С (уві йшли Бенілюкс, Велика Британія, Франція) — В 1949 р. утворення НАТО — військово-політичного сою­зу під егі­дою США (спочатку увійшло 12 країн). 1952 р. — угода про ство­рення "європейської ар­мії", як опори НАТО;	5 травня 1949 р. -утворення Ради Євро­пи (міжна­родної мі­журядової організації, до якою увійшли 23 країни), головні ор­гани якої: МЗС, Пар­ламентська Асамблея, при Раді ді­ють Комі­сія з прав людини і ТД. О Б С Є (виникла в результаті нарад з пи­тань безпе­ки і співро­бітництва в Європі — 1-ша відбула­ся у Гельсін-кі в 1975 р.)		1951 р. — створення ЄОВС (Європейське об'єд­нання вугілля і сталі). 1957 р. — створення Євроатому (співробітництво країн у галузі ядерних дос­ліджень і використання атомної енергії); В 1957 р. створено ЄЕС Європейська Економіч­на Спільнота ("Спільний ринок") з метою усунення всіх обмежень в торгівлі, ліквідації перешкод для вільного переміщення "осіб, капіталів і послуг", уніфікації податкових сис­тем, створення валютного союзу. 1967 р. - злиття ЄОВС, Євроатому і ЄЕС в ЄС (Європейський союз). З 1988 р. розробка про­екту нового договору про ЄЄ (обговорювався тричі: в 1989-1990-х рр. на сесіях Євроради). В 1992 р. було підписано Маастріхтський догові р, що передбачав створення ЄС як економічного, ва­лютного і політичного со­юзу в три етапи (зараз — останній). Органи ЄС: Рада Міністрів, Європарламент, Євроеуд.

До нової Європи

Зміцненню інтеграційних процесів у Європі сприяло запро­вадження з 1 січня 2001 р. спільної грошової одиниці - євро і значне розширення ЄС. 1 травня 2004 р. до ЄС було прийнято десять нових країн, серед яких 3 колішні республіки СРСР (Ес­тонія, Латвія, Литва), 5 держав, на території яких до початку 90-х років панували комуністичні режими (Польща, Чехія, Словаччина, Словенія, Угорщина), а також Кіпр і Мальта. Ви­ник найбільший у світі економічний та політичний союз, який зараз включає 25 країн з 450 млн. населення. З розширенням Євросоюзу було остаточно ліквідовано Ялтинсько-Потсдамську систему повоєнного устрою у Європі. Ведуться переговори про подальше розширення ЄС і вже визначено на найближчі роки ряд країн-кандидатів (Болгарія і Румунія).

Запитання та завдання______________________________________________

1. Назвіть основні причини зародження руху за об'єднання Європи.

2. В які економічні організації об'єдналися країни Західної Європи? Коли вони виникли?

3. Як ви розумієте поняття «Спільний ринок»?

4. Що свідчить про розширення і поглиблення інтеграції європейських країн у 70-80-х роках?

5. Охарактеризуйте Маастрихтський договір про Європейський Союз.

6. Складіть хронологічну таблицю, яка відображає процес розши­рення Європейського Союзу.

TIMA: ВЕЛИКА БРИТАНІЯ У 2-й ПОЛОВИНІ XX ст.

Внутрішня Політика Лейбористських та консервативних урядів у 40-70-х рр.

• В 1945-1951 рр. лейбористський уряд К.Етлі

• Здійснив націоналізацію Анг­лійського банку, вугільної промисловості, залізничного транспорту, електроенерге­тики, газової промисловості, внутрішнього водного тран­спорту, ряду авіакомпаній, ра­діо та телекомунікацій (щоб забезпечити ефективне фун­кціонування тих галузей н/г, які після війни стали збитко­вими). При цьому всі власни­ки націоналізованих підпри­ємств отримали від уряду компенсацію.

• Поширив сферу державного регулювання економіки (че­рез роздачу монополіям вій­ськових замовлень, фінансу­вання програм розвитку і нау­кових досліджень, регулю­вання імпорту-експорту та вивозу капіталу).

• Запровадив нову систему со­ціального страхування (вип­лата держдопомоги по безро­біттю, хворобі, втраті працез­датності, на народження та виховання дитини, пенсій по старості).

• Розгорнув масштабну прог­раму житлового будівництва.

• Запровадив національну службу охорони здоров'я (безкоштовну).