3.5. Контроль поршнів
Міжопераційний контроль поршнів розбивають на кілька етапів:
1. Після обробки базових поверхонь виконують:
а) зовнішній огляд (не повинно бути тріщин, шлакових включень і інших зовнішніх дефектів);
б) перевірку глибини поршня від торця юбки та глибини центрувального отвору у днищі;
в) суцільну перевірку діаметра і глибини розточування.
2. Після токарної обробки виконують:
а) зовнішній огляд (не повинно бути тріщин, задирок тощо);
б) контроль діаметрів зовнішніх поверхонь головки і юбки;
в) перевірку висоти поршня;
г) перевірку діаметрів канавок і їхнього розташування;
д) суцільну перевірку ширини канавок.
3. Після попередньої обробки отворів під палець і свердління малих отворів перевіряють 50 відсотків поршнів.
4. Після шліфувальної операції виконують:
а) зовнішній огляд поршня;
б) суцільну перевірку розмірів зовнішніх поверхонь юбки і головки поршнів.
5. Після остаточного розточування отвору під палець виконують:
а) перевірку маси поршня;
б) перевірку діаметрів отвору під палець;
в) перевірку концентричності канавок в отворі під палець;
г) перевірку биття канавок під кільця (перевіряють 25 відсотків поршнів).
Остаточно поршні контролюють після миття, широко використовуючи високопродуктивні контрольні прилади і пристрої, які вимірюють декілька параметрів одночасно, в окремих приміщеннях з кондиціонованою атмосферою і постійною температурою (20° С з коливаннями в 2...3°). При цьому виконують такі операції:
1. Контроль діаметра отвору під поршневий палець і відхилення цього отвору від правильної форми з розбиванням поршнів на групи за фактичними розмірами діаметра.
2. Перевірка зовнішніх розмірів юбки з визначенням овальності і конусності та з розбиванням на групи за фактичними розмірами.
3. Контроль діаметрів, ширини і розташування канавок.
4. Контроль зміщення осі отвору поршневого пальця відносно осі зовнішньої поверхні поршня, контроль перпендикулярності осі отвору до осі поршня і перевірка розміру від торця поршня до осі отвору під палець.