2. Кредитні операції з векселями

До вексельних кредитів комерційних банків належать операції з врахування та переврахування векселів, а також надання позик під забезпечення векселями.

Врахування векселів є формою кредитування банком суб'єкта господарювання шляхом придбання векселя до настання строку платежу за ним зі знижкою (дисконтом) за грошові кошти з метою одержання прибутку від погашення векселя в повній сумі.

Враховуючи вексель, банк тим самим надає векселедержателю- пред'явнику строковий кредит. Як правило, можуть бути враховані векселі, з тексту яких є можливість точно визначити строк платежу, а саме: визначено- строкові (на певну дату), дато- (у такий-то час від складання) і візо-векселі (у такий-то час від пред'явлення), причому на останніх має бути відмітка про дату пред'явлення.

Операція врахування (дисконту) векселів полягає у купівлі банком векселя за іменним індосаментом у векселедержателя до настання строку платежу. При цьому банк стає повноправним власником векселя з усіма правами й обов'язками згідно з вексельним правом, а векселедержатель отримує суму векселя, зменшену на величину банківської процентної ставки, яка ще називається дисконтом, а також накладних витрат на здійснення операції.

Цей кредит називається обліковим кредитом. Його особливістю є те, що повернення кредиту здійснює не позичальник, а зобов'язана за векселем особа. Тому подібні кредити називають позиками, що самоліквідуються. Векселі до врахування надаються в банк при реєстрах. Реєстри складаються позичальником - векселедержателем і містять інформацію про векселі, що передаються банкові, а саме:

• номер векселя,

• вексельну суму,

• назву і реквізити векселедавця (акцептанта), індосантів, аваліста,

• дату і місце платежу, складання векселя.

Після цього реєстри векселів нумеруються і записуються у Відомість реєстрів, поданих до врахування векселів. На векселях, поданих банкові для врахування, позичальник повинен проставити бланковий індосамент.

Перед укладанням договору на врахування векселів ці векселі повинні пройти перевірку юридичної та економічної надійності. Векселі передаються керівництву банку і за наявності вільного залишку кредиту дається дозвіл на їх врахування. Рішення керівництва заноситься у Відомість реєстрів поданих до врахування векселів, а також робиться дозвільний напис на кожному реєстрі Із зазначенням кількості і суми векселів, що приймаються до врахування, а також суми процентів і строку кредитування.

Сума, яка підлягає утриманню на користь банку, складається з процентної ставки (дисконту), а для іногородніх векселів - також з порто (поштових витрат) і дамно (комісії за інкасування іногородніх векселів).

Нарахування суми дисконту здійснюється за такою формулою:

D=S*і*t/100*n

де D - сума дисконту;

і - процентна ставка;

S - номінальна сума векселя;

t- строк у днях від дня врахування до дня платежу за векселем; n - кількість днів року.

Розрахунок суми, яка належить до сплати пред'явнику векселя, може здійснюватися за формулою:

P=S*(1+д2*і/100*n)*(1-д1*d/100*n-v-g)-p

де Р - сума, що виплачується подавцю за врахований вексель; S - номінальна сума векселя;

і - процентна ставка, за якою нараховуються відсотки на номінальну суму векселя;

d-дисконтна ставка, за якою розраховується дисконт і проценти, що утримуються на користь

банку;

v - процентна ставка, за якою нараховується комісія; g - процентна ставка, за якою нараховується дамно; p - сума порто; n - кількість днів року;

ді - кількість днів від дня врахування до дня платежу за векселем;

д2 - кількість днів від дня, з якого нараховуються проценти на номінальну суму векселя, до дня платежу за векселем.

Надання облікового кредиту відбувається після підписання Договору про врахування векселів, в якому зазначаються суб'єкти угоди, їхні права та обов'язки, основні параметри угоди.

Договір врахування може бути укладений на користь третьої особи, якщо кредиторська заборгованість подавця векселя такій особі підтверджена документально. Прийняті до врахування векселі реєструються у спеціальній Книзі обліку врахованих векселів. Бланковий індосамент, з яким вексель було подано в банк для врахування, переводиться в іменний на користь банку шляхом проставлення банківського штемпеля. Після цього векселі здаються на зберігання в касу, а клієнт отримує кошти шляхом зарахування на поточний рахунок у строк, установлений у договорі про врахування, або шляхом оплати кредиторської заборгованості за умови подання документів, що підтверджують наявність такої заборгованості.

При отриманні платежу у відомості роблять відповідні позначки, а вексель повертають платникові. На звороті оплаченого векселя проставляється штамп «оплачено», дата і підпис касира. Неоплачені у день строку платежу векселі банк повинен передати наступного дня нотаріусу для опротестувавня, яке здійснюється за встановленою процедурою.

Безоборотне врахування - різновид врахування, за якого пред'явник векселя вибуває з числа зобов'язаних за векселем осіб, що здійснюється шляхом учинення пред'явником у тексті індосаменту безоборотного застереження (проставлення безоборотного індосаменту) або через передавання банку векселя пред'явником без учинення Індосаменту, якщо останній індосамент бланковий або на пред'явника.

Урахування з реверсом - різновид урахування, за якого пред'явник векселя дає банку позавексельне зобов'язання викупити враховані векселі до настання строку їх оплати або при настанні чи ненастанні певних обставин.

Сума дисконту утримується наперед і вираховується відповідно із номінальної суми векселя, виходячи з кількості днів, що залишаються до строку платежу за ним з прийняттям до розрахунку дня врахування і дня платежу.

Особливістю дисконтного кредиту є те, що проценти стягуються банком у момент видачі позики, однак зараховуються на його дохідний рахунок після отримання платежу за векселем.

Банки надають перевагу короткостроковим векселям (строком до 90 днів), оскільки вони менше залежать від змін у платоспроможності клієнта і загальної економічної кон'юнктури.

При кредитуванні під заставу векселів позичальник не перевідступає вексель банку (на відміну від облікового кредиту), а лише віддає його під заставу на певний строк, зберігаючи всі права векселедержателя (право власності на вексель може перейти лише у разі непогашення позики).

Кредити під заставу векселів можуть надаватись у вигляді: —строкових кредитів, тобто позик, дата погашення яких зафіксована за домовленістю з позичальником. Строкові позички під Заставу векселів є разовими. Кредит надається в розмірі 60—90% номінальної суми векселя; заборгованість з позикою обліковується на простому кредитному рахунку;

—кредитів до запитання (онкольних кредитів), коли строк погашення не вказується або встановлюється термін до настання строку погашення векселів із застави. Онкольні кредити під заставу векселів призначені для задоволення постійної потреби клієнтів в обігових коштах.