2. Творчість автора
Ігор Калинець згадує: «Проблеми, які тепер так голосно заторкнула Україна, вже тоді мучили і мене, і я задекларував свою громадянську позицію не тільки у різних правозахисних акціях, але й в своїй поезії».
Перша збірка віршів поета «Вогонь Купала» побачила світ у видавництві «Молодь» 1966 року і мала прихильну критику в українській періодиці. Та вже наступні збірки видавництва відхиляли, а тираж першої було вилучено з продажу.
Кілька збірок із першого періоду, походивши у самвидаві, вийшли у вільному світі і українською мовою, і в перекладі.
Окремими виданнями за кордоном вийшли поетичні збірки "Вогонь Купала" (1966), "Поезії з України" (1970), "Підсумовуючи мовчання" (1971), "Коронування опудала" (1972),
Після 1981 року Калинець замовк як поет, і тепер «я – імпресаріо колишнього Ігоря Калинця», каже автор.
З інтерв’ю дізнаємося: «Десять років узагалі не писав, то була глуха пауза, аж поки не почав видавати написані ще у таборі дитячі книжечки для дочки, племінників, інших знайомих діток. А одного дня внучка Ганнуся мене й запитує: «Дідусю, а що всі книжки Дзвінці та й Дзвінці, а мені?» Від 1993 року я взявся писати для Ганнусі, і на сьогодні маю понад 20 дитячих авторських книжок. А щодо поезії, то бувало раніше іноді тужно за відчуттям поетичного творчого процесу. Бо поетичне натхнення — це особливий стан душі, який не можна забути. Проте настає час, коли визволяєшся від того і вже не відчуваєш такої втрати. Не можна постійно думати про минуле. Нормальна людина живе сьогоденням. І коли це усвідомлюєш, то вже не маєш особливого жалю за тим, що було. Я повністю виклався і в темі, і в формі. А повторів не люблю. Вважаю, що треба вміти вчасно замовкнути...»
Творчий доробок автора становить 17 поетичних збірок, що згруповані в двох циклах: «Пробуджена муза» (муза шістдесятників, 9 збірок), «Невольнича муза» (8 збірок з 1972-1981 років, часу ув’язнення).
Автор двох томів-фоліантів (перекладені іноземними мовами вірші склали три збірки), які видані у Варшаві (перший, 1991) та Балтимор-Торонто (другий) — почесний член Міжнародного ПЕН-клубу, лауреат літературної премії імені Івана Франка (Чикаго, США, 1979).
Займається поет і перекладами художньої літератури, зокрема з польської мови.
У 1991 році в Україні вийшла книжка поета «Тринадцять алогій».
У березні 1992 року Ігор Калинець став лауреатом Державної премії України імені Т.Шевченка за збірки поезій «Тринадцять алогій», «Невольнича муза», «Пробуджена муза». Премія для поета була справедливим відшкодуванням за страждання, фізичні муки, кривду, завдану репресивною системою.
Між першою збіркою «Вогонь Купала», виданою в Києві 1966, й цією пролягло рівно 25 років.
У 1995 році побачила світ книжка "Шлюб з полином" (друге видання 1998), у 1997 році вийшла друком у Харкові книжка «Слово триваюче», у 1998 - "Терновий колір любові", а у 2000 - "Ці квіти нестерпні".
Автор книги «Знане і незнане про Антонича» (2010) та низка дитячих книжок.
Його відзначено преміями імені Івана Франка /Чикаго/, імені В.Стуса, Міжнародною премією родини Антоновичів (1997), Міжнародною поетичною премією «Кальвір-и-Квір» /Франції, 2003/.
Світ визнав Ігоря Калинця одним з кращих поетів нашого часу. Його вірші перекладають різними мовами.