- •Дослідження нафтових свердловин та пластів
- •Розділ 1 Загальна характеристика методів дослідження свердловин і пластів
- •Розділ 2 Гідродинамічні методи дослідження свердловин при усталених режимах їх роботи
- •2.1 Обробка результатів дослідження при наявності прямих індикаторних ліній
- •2.2 Основні форми індикаторних ліній та причини їх викривлення
- •2.3 Обробка результатів дослідження нафтових свердловин при порушенні лінійного закону фільтрації
- •2.4 Обробка результатів дослідження нафтових свердловин при усталеній фільтрації газованої рідини
- •2.5 Обробка результатів дослідження нафтових свердловин при наявності кількох обєктів експлуатації
- •Розділ 3 Дослідження свердловин при неусталених режимах їх роботи
- •3.1 Характеристика методу та обробка результатів дослідження при відсутності припливу рідини після зупинки роботи свердловин
- •3.2 Основні причини викривлення кривих відновлення вибійного тиску
- •3.3 Обробка лінії квт із врахуванням продовження припливу рідини до свердловин після їх зупинки
- •3.4 Експрес-методи дослідження свердловин
- •Розділ 4 Дослідження продуктивних пластів методом їх гідропрослуховувaння
- •4.1 Дослідження пластів з допомогою карт ізобар
- •5 Особливості технології та техніки гідродинамічних досліджень свердловин при різних способах їх експлуатації
- •5.1 Дослідження фонтанних та газліфтних свердловин та методи обробки їх результатів
- •5.2 Дослідження нафтових свердловин при насосних способах їх експлуатації
- •Розділ 6 Дослідження нагнітальних свердловин
- •7 Термометричні дослідження видобувних нафтових і газових свердловин
- •8 Дослідження характеру припливу та поглинання рідини по товщі продуктивного пласта
- •Література
2.3 Обробка результатів дослідження нафтових свердловин при порушенні лінійного закону фільтрації
В основі обробки результатів дослідження нафтових свердловин при отриманні відхилених до осі депресії індикаторних ліній та при фільтрації однорідної рідини (Рв > Рн) лежать відомі формули нелінійної фільтрації: універсальна двочленна та степенева.
Згідно першої формули залежність між перепадом тиску (депресією) Р = Рп - Рв та дебітом свердловини визначається за формулою:
Р = a Q + b Q2 , (2.9)
де а і b – коефіцієнти фільтраційних опорів.
Коефіцієнт а залежить, в основному, від геометрії фільтраційного потоку, фізичних властивостей продуктивного пласта та насичуючої його рідини і визначається за формулою:
. (2.10)
Коефіцієнт b враховує інерційну складову або ту долю депресії, яка витрачається на подолання сили інерції:
. (2.11)
де l - коефіцієнт макрошорсткості, який залежить від фізичних властивостей пористого середовища продуктивного пласта.
Зобразивши рівняння (2.9) у вигляді
, (2.12)
видно, що в координатах , отримані в результаті досліджень точки, повинні лягти на пряму лінію.
a
Q
Відрізок а, який відсікає продовження цієї лінії з віссю ординат згідно формули (2.10) є величиною, оберненою до коефіцієнта продуктивності, тобто
. (2.13)
Тангенс кута нахилу лінії до осі абсцис, очевидно, дорівнює коефіцієнту b.
. (2.14)
Отримавши значення коефіцієнта продуктивності К0, визначають за формулою (2.10) коефіцієнти проникності k та гідропровідності . Останні коефіцієнти особливо доцільно визначати при видобутку із свердловини обводненої продукції. В цьому випадку визначення окремого коефіцієнта проникності може привести до значної похибки за рахунок зміни фазової проникності окремо для нафти та води і наявних труднощів та можливих помилок при визначенні вязкості водо-нафтової суміші.
Проводити обробку результатів дослідження нафтових свердловин при порушенні лінійного закону фільтрації можна також використовуючи степеневу формулу
Q = K0 (Pп – Pв)n . (2.15)
При цьому, для визначення коефіцієнта К0 (в даному випадку він є коефіцієнтом пропорційності і є змінною величиною) і показника ступеня фільтрації n необхідно всі отримані значення Q і Р розбити на дві групи та користуватись системою двох рівнянь:
-
;
,
(2.16)
де n1i n2 –число суми значень lg(Qф) та lg(P), які входять в першу та другу групу (повинно бути не менше 3-4 значення, щоб забезпечити необхідну точність обробки результатів дослідження).