- •V. Земельні ресурси. Охорона надр та проблеми енергетики
- •5.1. Роль ґрунтів у біосфері
- •5.2. Причини деградації ґрунтів
- •Екологічні наслідки впливу антропогенних факторів на ґрунти
- •5.3. Система заходів по охороні та відновленню ґрунтів
- •5.4. Поняття про надра і їх класифікація
- •Ресурси і час вичерпання основних корисних копалин
- •5.5. Можливості використання альтернативних джерел енергії
5.4. Поняття про надра і їх класифікація
Надра − верхня частина земної кори, яка охоплює глибину земної поверхні від нижньої межі гумусового шару до межі проникнення технічних засобів людини, в межах якої можливий видобуток корисних копалин. Надра містять материнські ресурси − основу провідних галузей світового господарства. З них видобувають вугілля, нафту, газ, корисні копалини, що використовуються для добування металів, сировини для хімічної промисловості, добрив для сільського господарства, будівельних матеріалів, мінеральні і термальні води тощо.
Запаси корисних копалин у надрах Землі не безмежні і відносяться до категорії невідновлюваних природних ресурсів. Більшість корисних копалин значною мірою вже вичерпані, особливо багаті на них родовища верхніх горизонтів земної кори.
Вчені неодноразово робили спроби підрахувати запаси і строки вичерпання природних копалин у цілому на земній кулі та в окремих регіонах. Звичайно, ці підрахунки приблизні і базуються на даних, які доступні сучасному рівню знань (табл. 5.2).
Таблиця 5.2
Ресурси і час вичерпання основних корисних копалин
Рід корисних копалин |
Запаси в світі |
Запаси в Україні |
||
Ресурси, млрд. т |
Час вичерпання, р |
Ресурси, млрд. т |
Час вичерпання, р |
|
Кам’яне вугілля |
990 |
250 |
50,4 |
125 |
Нафта |
90 |
25 |
дуже мало |
|
Залізні руди |
400 |
100...200 |
20 |
70 |
Мідні руди |
|
50 |
|
60 |
Руди цинку і свинцю |
|
25...28 |
|
45 |
Сірка |
|
25...30 |
|
30 |
Корисні (мінеральні ресурси) копалини залежно від області господарського застосування підрозділяються на наступні групи:
-
паливно-енергетичні (нафта, природний газ, викопне вугілля, горючі сланці, торф, уранові руди);
-
рудні, що є сировинною основою чорної і кольорової металургії (залізна і марганцева руда, хроміти, боксити, мідні, свинцево-цинкові, нікелеві, вольфрамові, молібденові, олов’яні і сурм’яні руди, руди благородних металів і ін.);
-
гірничо-хімічна сировина (фосфорити, апатити, калійні і магнезійні солі, сірка і її сполуки, барит, борні солі, бром і йодвмісні розчини);
-
природні (мінеральні) будівельні матеріали і нерудні корисні копалини, а також технічні і дорогоцінні камені (мармур, граніт, яшма, агат, гірський кришталь, гранат, корунд, алмаз і ін.);
-
гідромінеральні (підземні прісні і мінералізовані води).
Останнім часом усе гостріше постає проблема раціонального використання та охорони надр.
У зв’язку з тим, що надра Землі стали не тільки джерелом добування корисних копалин, але й місцем захоронення шкідливих хімічних і радіоактивних відходів виробництва, місцем проведення підземних ядерних випробувань, будівництва деяких підземних споруд, прокладання транспортних комунікацій і т.д., необхідною стає розробка принципів раціонального використання й охорони надр.
Раціональне використання та охорона надр передбачають такі заходи:
-
створення нових високоекологічних технологій розробки родовищ корисних копалин;
-
вилучення з добутої мінеральної сировини (у тому числі й бідних руд) усіх хімічних елементів або сполук, що містяться в них;
-
утилізація відпрацьованої породи або надійне її захоронення;
-
запобігання втратам мінеральної сировини в період експлуатації родовищ;
-
вилучення з руд основних і супутніх компонентів;
-
збереження чистоти водоносних горизонтів, очищення й утилізація стічних вод;
-
забезпечення економії мінеральної сировини при транспортуванні й переробці;
-
удосконалення методів захоронення радіоактивних відходів з метою запобігання радіоактивного забруднення навколишнього середовища;
-
охорона родовищ корисних копалин від затоплення при створенні водосховищ, організації звалищ промислових і побутових відходів;
-
охорона родовищ від пожеж;
-
пошук природних і штучних замінників дефіцитних мінеральних сполук, більш повне використання вторинних ресурсів;
-
використання альтернативних екологічно чистих джерел енергії.
Охорона надр і раціональне використання мінеральних ресурсів безпосередньо пов’язані з перспективами розвитку добувних галузей, геологорозвідувальних робіт, проведенням природоохоронних заходів в цілому по країні. Виробничі програми (бізнес-плани) підприємств добувної промисловості і геологорозвідувальних робіт, з одного боку, і плани охорони навколишнього середовища − з іншого, повинні розроблятися в єдиному блоці. Проте видобутку і споживанню мінеральних ресурсів передують геологорозвідувальні роботи. Саме на стадії пошуку і розвідки корисних копалин виявляються найбільш раціональні шляхи їх використання.