3. Особливості чоловічої, жіночої та дитячої фігури. Канони та модулі в побудові фігури.

Серед засобів композиції одягу важливу роль відводять пропорціям, за допомогою яких художники у моделюванні одягу досягають цілісності його форми.

Пропорціями називають розмірне співвідношення частин костюма між собою і в цілому зі статурою людини. Щоб знайти правильну пропорцію між частинами моделі, треба визначити, який поділ цілого на більшу і меншу частини припустимий, щоб при цьому більша частина не здавалась занадто великою, а менша - занадто малою. Важливими відправними точками для знаходження певних пропорцій в одязі є довжина виробу і розміщення лінії талії. Знаючи цю закономірність, художник у пошуку пропорцій моделі передусім орієнтується на фігуру людини.

Пропорційність фігури людини залежить не тільки від правильно вибраних пропорцій одягу, а й від зачіски, величини головного убору, висоти каблука взуття тощо. Усе це повинен враховувати художник під час розробки моделей одягу.

Якщо порівняти зображення чоловічої і жіночої фігур, можна переконатися що жіноче тіло за своїми пропорціями відрізняється від чоловічого. Жіноча фігура характеризується меншим зростом, більш короткими верхніми і нижніми кінцівками, широким тазом, тонкою талією і вузькими плечима. Таким чином, відношення частин жіночої і чоловічої фігури підпорядковується різним канонам.

В людей різного віку і статі пропорції сильно відрізняються. У дітей відносно велика висота голови: вона становить1/4 частину загальної довжини тіла. У дорослих це співвідношення дорівнює 1/7-1/8. Обхват голови дитини рівний обхвату грудей. У дорослих обхват голови в два рази менший обхвату грудей.

Серед дорослих чоловіків та жінок розрізняють людей з відносним коротким тулубом і довгими кінцівками (доліхоморфний тип пропорції) і людей з відносно довгим тулубом і короткими кінцівками (брахіморфний тип пропорції); людей середнього типу, які займають проміжний, середній варіант між брахіморфним і доліхоморфним типами (мезоморфний тип пропорції). Пропорції тіла жінки відрізняються від пропорції тіла чоловіка відносно широкими стегнами і вузькими плечима.

Будова тіла - це індивідуальні особливості фігури людини, пов'язані зі ступенем розвитку м'язів та жирових відкладень.

У чоловіків розрізняють таку будову тіла: грудний тип, мускульний тип, брюшний тип.

У жінок менше розвинуті м'язи і більш нерівномірно розподілене жирові відкладення. Жіноча будова тіла поділяється на: рівномірний і нерівномірний розподіл жирових відкладень по всьому тілі.

Фігура хлопчиків і дівчаток ясельного і дошкільного віку не має великих розбіжностей в будові тіла: характерно випуклий живіт, лінія талії не підкреслена. Починаючи з 7-річного віку появляються відмінності між хлопчиком і дівчинкою.

Будь-яку модель одягу конструюють за певними заданими розмірами, зростом, повнотою. При індивідуальному пошитті велику увагу приділяють особливостям постави.

У конструюванні жіночого одягу, у тому числі легкої сукні, як умовне позначення прийнято конструктивні пояси:

• головний - визначає розмір головних уборів;

• шийний - визначає положення горловини на кресленні конструкції; враховують при конструюванні комірів і вирізів;

• плечовий — визначає загальну ширину одягу в плечах;

• грудний - визначає ширину виробу і членування одягу (спинки і переду) по горизонталі в цій частині фігури;

• талієвий - визначає ширину виробу по лінії талії є основним при конструюванні і моделюванні поясних виробів;

• тазовий - визначає обхват, ширину й членування одягу на цьому рівні фігури;

• пояс стегон - визначає ширину виробу на цьому рівні фігури;

• колінний - враховують при визначенні довжини виробу;

• гомілковий - враховують при визначенні ширини низу виробу;

• передплічний - визначає ширину рукава в області плеча;

• пояс зап'ястя - враховують при визначенні ширини рукава (манжета) в області зап'ястка;

• ліктьовий - враховують при визначенні ширини рукава в області ліктя.

Щоб правильно змоделювати одяг, потрібно знати співвідношення між частинами тіла людини та її зростом: голова - 13 %; шия - 3 %; тулуб - 33 %; рука - 44 %; нога - 51 %; плечі (ширина) - 21 %; таз (ширина) - 21 %.

Вивчення пропорції фігури використовується для створення канонів (закономірностей зображення людини). Найраціональніше членування фігури називають каноном. Канон виявляє залежність розмірів окремих частин тіла людини від умовної постійної величини - модуля.

Розробляючи ескізи одягу, за одиницю вимірювання беруть модуль - довжину голови від тім'я до підборіддя (20... 22 см), яка відкладається по висоті всієї фігури вісім разів.

Прагнення художників до створення канонів відображається в створенні найбільш красивого образу людини, в якій всі частини фігури знаходились би в гармонії один з одним.

Основним фактором, що визначає поставу, вважають передусім форму вигинів хребта і тулуба. Залежно від нахилу тулуба можна виділити три основних типи постави дитячої фігури:

• кіфотичний - сутула фігура; характеризується положенням корпусу з нахилом вперед, при цьому вигин у талії зменшений, ширина спини трохи більша, ніж грудей; довжина спини до лінії талії збільшена, а переду до лінії талії - вкорочена;

• рівноважний - нормальна, або умовно-типова фігура, що характеризується прямою поставою;

• лордотичний - перегиниста фігура; характеризується деяким відхиленням корпусу назад, від чого вигин у талії збільшений, ширина грудей збільшена, а спини зменшена, спина без виступу лопаток, випрямлена; довжина спини до лінії талії вкорочена, а довжина переду до лінії талії збільшена.

Тип постави фігури людини визначають за положенням корпусу (Пк) і проекційною висотою плеча (Вп).

Положення корпуса людей з поставою різних типів нестале. Відхилення коливаються в межах 4.. .8 см. Проекційна висота плеча залежить від кута нахилу плечового схилу і коливається від 4,7 до 7,7 см; зі збільшенням розміру й повноти фігури Вп зменшується.

Вихідними ознаками фігури людини є розмір, зріст, повнота. Розмір визначають за півобхватом грудей (у см).

• Зріст - довжина тіла людини без головного убору і взуття від верхіньої точки голови до підлоги (у см). Повнота визначається при вимірюванні обхвату стегон з урахуванням виступу живота (у см).