8. Матеріали для з'єднання деталей одягу

Швейні нитки призначені для з'єднання деталей одягу з тканин та інших матеріалів.

Виготовляють бавовняні, шовкові, лляні та синтетичні швейні нитки. Найчастіше у швейній промисловості використовують бавовняні нитки, які виготовляють з високоякісної гребінної пряжі шляхом сукання, скручування та обробки в 3,6,9 і 12 складень. Найбільш поширені нитки в три і шість складень. Швейні нитки в шість складень спочатку скручують по дві в одну, після цього повторним скрученням з'єднують три нитки в одну. Кінцеве кручення обов'язково має бути направлене в бік, протилежний прядильному крученню.

Скручування робить нитку міцною, закріплює кінці волокон, надає їй гладкості, рівності. Кінцеве кручення може бути лівим або правим. Для швейних машин використовують переважно нитки правого кручення. Після скручування нитки проходять такі операції обробки: виварювання (кип'ятіння ниток у лугах під тиском з метою видалення кутикули, забруднень, жирових речовин); вибілювання (проводять у розчині натрію гіпохлориту, після чого нитки обробляють сірчаною кислотою); фарбування (відбувається прямими і кубовими барвниками, за забарвленням нитки бувають сурові, білі, чорні та кольорові); апретування - обробка ниток парафіном, воском, крохмалем.

Швейні нитки бувають матовими та глянцевими. Матові нитки мають незначний полиск, бо вкриті тонким шаром парафіну або сумішшю олії та крохмалю. Глянцеві нитки апретують сумішшю, яка містить крохмаль, клейкі речовини, віск, стеарин, після чого їх полірують на швидкообертальному щитковому барабані.

Готові нитки перевіряють за якістю й намотують на гільзи, шпульки, бобіни; довжина ниток - 200, 400, 500 м і більше.

Залежно від товщини швейним ниткам присвоюють різні торговельні номери - умовне числове позначення, наприклад № 10, 20, 30, 40, 50, 60, 70, 80, 100, 120. Що більше числове позначення торговельного номера, то тонші швейні нитки. Номер зазначають на етикетках, наклеєних на упаковках ниток.

Швейні нитки повинні бути міцними, рівними за крученням, пружними, без потовщень і дефектів.

Ступінь міцності швейних ниток під час розтягування є основним показником їх якості. На міцність ниток впливають кількість складень, операції, процеси вибілювання, фарбування, апретування. Білі нитки міцніші, ніж чорні та кольорові, глянцеві міцніші, ніж матові.

Допускається розтяжність ниток (3-8,5 %), яка залежить від їх номера, кількості складень, скручування, способу обробки. Скрученість та зрівноваженість за крученням впливають на процес утворення стібка швейною машиною. Скрученість і кількість складень визначають одночасно на крутковимірі методом розкручування зразків швейних ниток. Зрівноваженість визначають за крученням вільновисячої петлі довжиною 1 м. Зрівноваженість вважають доброю, якщо петля перекручується не більше шести разів.

При визначенні якості швейних ниток велике значення має рівномірність ниток за товщиною, міцністю, розтяжністю, масою. Допускається нерівномірність ниток за міцністю в межах 6.. .8,5 %, за масою - до 3 %.

Залежно від дефектів зовнішнього вигляду швейні нитки поділяють на два сорти. Кожний дефект відповідно до стандарту оцінюють певною кількістю штрафних одиниць - балів. Для білих ниток І сорту допускаються дефекти від 36-45 балів. Для швейних ниток II сорту незалежно від обробки допускаються дефекти до 110 балів. В упаковках недопустимими є суміш ниток різних номерів, фарбування смугами, ворсистість по всій котушці, послаблене намотування.

Шовкові нитки виробляють зі шовку-сирцю, який проходить подвійне скручування. Такий шовк випускають у 9 і 16, 36, 90 складень з торговельними номерами 75, 65, 33,18, 13. Шовкові нитки № 75, 65,33 використовують для зшивання одягу з тонких тканин, нитки № 18 і 13 найчастіше застосовуються для машинного обметування петель і оздоблювальної строчки при виготовленні одягу з різних тканин. Шовкові нитки виварюють і фарбують у різні кольори, у них недопустимі вузлики іншого кручення, плями, забруднення, непрофарбовані нитки тощо.

Петельний шовк (.гарус) застосовують для обметування петель ручним способом, а також прокладання оздоблювальної строчки при виготовленні одягу. Виробляють його з натурального шовку або з віскозних ниток у два кручення, фарбують у різні кольори.

Віскозні швейні нитки виробляють з комплексних блискучих і матових ниток у 9,12,15 і 18 складень.

Нитки із штапельованих полінозних волокон характеризуються блиском, м'якістю, підвищеною міцністю в сухому та мокрому стані, стійкістю до прання, меншою розтяжністю в сухому і мокрому стані. За міцністю полінозні нитки дещо слабші від бавовняних, але їх можна використовувати замість бавовняних при пошитті всіх видів одягу. Віскозні, полінозні нитки застосовують для обметування петель і прокладання оздоблювальної строчки.

Лляні швейні нитки виготовляють із лляної та пачосової пряжі мокрого прядіння в 2, 3, 4, 6 і 8 складень суровими, вареними або напіввибіленими № 12/2, 12/3, 14,5/2, 18/2, 24/3. Використовують для пошиття мішків, брезентів, взуття, плетення мережива.

Синтетичні нитки. Асортимент цих ниток з року в рік розширюється завдяки їх виробництву з хімічної сировини. Широке застосування синтетичних ниток пояснюється тим, що вони мають підвищену міцність і стійкі до витирання, високоеластичні, подібні за еластичністю до шовкових ниток. Гігроскопічність синтетичних ниток значно нижча, порівняно з натуральними, що збільшує їх стійкість до дії мікроорганізмів, які спричинюють плісняву. Синтетичні нитки надають швам підвищеної міцності на розтяг, а петлям, обметаним цими нитками, — підвищеної стійкості до зношування та гарного зовнішнього вигляду. Недоліком цих ниток, зокрема капронових, є невисока термостійкість.

Процес виробництва синтетичних ниток із комплексних волокон лавсану та капрону передбачає сукання, 1 скручування, виварювання, вибілювання, фарбування та обробку - покриття ниток силіконовими препаратами та парафіностеариновою емульсією в суміші з акриловою емульсією та антистатиком з метою підвищення їх термостійкості. У швейному виробництві найчастіше використовують капронові нитки № 50К (поліамідні, нейлонові) або лавсанові (поліефірні, поліестрові) № 22Л, ЗЗЛ, 55Л, 90Л. Синтетичні швейні нитки застосовують для пошиття жіночого, чоловічого, дитячого, спортивного одягу, а також білизни з різних видів тканин. Лавсанові нитки №4 (36/2x4) і№7(36/1х5) рекомендують використовувати для оздоблювальної рельєфної строчки.

Армовані (каркасні) нитки належать до комбінованих швейних ниток. Вони складаються з синтетичної основи — лавсанової, капронової нитки, обвитої бавовняною чи полінозною пряжею, їх виготовляють у два чи три складення: № 44ЛБ і 65ЛБ. Найкращими є нитки з осердям із поліефірного волокна (лавсану). Каркасні нитки, покриті полінозними волокнами, блищать і зовні схожі на мерсеризовані бавовняні нитки. Комбіновані нитки міцніші від бавовняних і мають розтяжність удвічі більшу, ніж бавовняні. Ступінь збігання цих ниток менший, а міцність у два-три рази більша від бавовняних. Каркасні нитки використовують при пошитті верхнього одягу з різних тканин, трикотажних матеріалів, а також при пошитті білизни, сорочок, піжам, блуз, предметів жіночого туалету.

Виробляють також безколірні мононитки з поліамідної та поліефірної смоли, які використовують при з'єднанні та підшиванні блуз, сорочок, жіночих суконь.

Текстуровані нитки типу таслан - це об'ємні нитки. Для отримання об'ємності цих ниток скручування елементарних волокон відбувається під дією на них струменя стисненого повітря. При цьому частина волокон утворює петельки різних розмірів, ачастина залишається без змін, внаслідок чого виникає об'ємна будова нитки. Нитки типу таслан виробляють з малою і великою розтяжністю, вони характеризуються високою еластичністю, невеликою об'ємною масою, сухим теплим грифом, значною пористістю.

Під час роботи на швейній машині нитки типу таслан завдяки петльованій будові забезпечують повітряні прошарки, частково охолоджують голку, що зменшує можливість їх оплавлення. Об'ємні нитки утворюють міцні, м'які та еластичні шви. їх використовують для всіх видів строчок, пришивання ґудзиків, обметування петель, підшивання низу при виготовленні білизни, сорочок, піжам, суконь, блуз, корсетних виробів, одягу з трикотажу.

До вишивальних ниток належать муліне, ірис, волічка, вишивальний папір.

Муліне виробляють із бавовняної пряжі гребінного способу прядіння та штапельованої пряжі. Пряжу спочатку скручують у два кінці, а потім з'єднують у шість складень. Нитки муліне випускають однакової товщини.

Ірис виробляють із товстої бавовняної пряжі гребінного прочосу, скрученої у два складення. Ірис буває дуже грубий і тонкий, матовий і мерсеризований, забарвлений у різні кольори.

Волічка - тонка кольорова вовняна нитка, яку застосовують для вишивання на вовняних тканинах.

Вишивальний папір - бавовняна нитка в чотири складення з гребінної або кардної пряжі, мерсеризована, різних кольорів, торговельний номер 20, 30, 35.