2. Колір, орнамент як елемент обробки одягу. Зорові ілюзії в одязі.

Колір в одязі. Важливим засобом у композиції костюму є колір - фізіологічне відчуття людини, яке І сприймається сітчаткою ока.

В основі значної кількості кольорових тонів, відтінків, напівтонів є спектр, який утворюють сім кольорів: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій і фіолетовий.

Кольори - червоний, жовтий, синій - основні, тому що їх не можна утворити завдяки змішуванню інших кольорів. За допомогою змішування основних кольорів одержують усі інші кольори і відтінки, які поділяють відповідно на ахроматичні та хроматичні.

До ахроматичних (безбарвних, нейтральних) кольорів відносять білий, сірий та чорний кольори, тобто ті, що відрізняються один від одного тільки відтінком.

Хроматичні (спектральні) - усі основні кольори спектра (червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий та низка проміжних. Хроматичні кольори умовно поділяють на теплі та холодні. До теплих кольорів належать червоний, оранжевий, жовтий, жовто-зелений, а до холодних -зелено-блакитний, блакитний, синій і синьо-фіолетовий. Такі кольори як синій і оранжевий, зелений і червоний, фіолетовий і жовтий є допоміжними, оскільки під час їх змішування одержують світло-синій колір. Допоміжні кольори у спектральному тлі розміщуються один навпроти одного.

До проміжних відносять кольори, що одержують при змішуванні хроматичних і ахроматичних кольорів.

Добір кольору залежить від урахування його трьох основних характеристик: колірного тону, відтінку та насиченості.

Колірний тон - назва кольору, яка залежить від рівня його насиченості. Колірний тон визначає специфічні властивості одного кольору.

Насиченість - властивість, що характеризує рівень інтенсивності хроматичних кольорів та їхні відмінності від рівнозначних за відтінком ахроматичних. Отже, інтенсивність кольору одержують у процесі насичення хроматичних кольорів ахроматичними. Завдяки змішуванню кольорів одержують колірні тонн зі зниженою насиченістю - пастельні. Пастельність досягається освітленням попередньо з'єднаних основного та допоміжного кольорів.

Світлота - властивість колірного тону змінюватись усередині монохромного кольору.

Два однакових за назвою кольори різняться між собою рівнем інтенсивності, тобто насиченості кольору. Слід врахувати, що на темному тлі кольори світлішають, а на світлому - темнішають і лише фон середньої світлоти дозволяє одержати натуральну світлоту кольору.

У доборі кольорів важливо враховувати таку їхню властивість як колірний і яскравий контраст.

Колірний контраст - це зміна кольору під впливом сусідніх кольорів.

Колірний контраст двох тканин більш виявлений тоді, коли притаманні їм кольори знаходитимуться у спектрі на значній відстані один від одного.

Зміну яскравості або світлоти кольору від впливу сусідніх кольорів називають яскравим контрастом.

Властивість колірного контрасту використовують у тих випадках, коли в одязі необхідно підкреслити форму окремих деталей, лінії тощо.

Важливою властивістю кольору є нюанс, за допомогою якого досягається узгодженість кольорів.

Узгодженість та плавний перехід кольорів визначають їхню гармонію. Добре поєднуються два або тре хроматичні кольори, переважно такі, що знаходяться у спектральному колі близько один від одного або віддалено.

Популярним є поєднання чорного і білого кольорів. Вишукану композицію створює одяг з трьох контрастних кольорів. Кольори з різною відмінністю світлоти, насиченості й колірного тону погано гармонують один з одним.

Створення композиції одягу в кольорі залежить від його виду, призначення, фактури тканини, віку людини та освітлення (природне, штучне). Відомо, що під впливом електричного освітлення змінюється колір тканини. Так, рожеві, жовті кольори світлішають; сині, блакитно-зелені, фіолетові - темнішають, світло-жовті виглядають як білі. Завдяки правильному добору кольорів можна досягти виразності будь-якого одягу.

Крім того, колір впливає і на емоційний стан людини. Якщо світлі кольори заспокоюють і піднімають настрій, то темні, навпаки, його пригнічують. А тому для ізолювання темних кольорів одягу від обличчя, рук, шиї використовують оздоблювальні елементи білого або іншого світлого кольору: шарфи, мережива.

Колір впливає і на гігієнічні властивості одягу. Так, для літнього одягу рекомендують світлі тканини, які краще відбивають сонячні промені, а для зимового - темніші. У доборі кольорів для одягу відіграє роль і вік людини. Люди похилого віку віддають перевагу пастельним тонам, а молодь полюбляє яскраві кольори. За допомогою кольору можна змінити уяву про вагу та об'єм статури. Таку властивість кольорів використовують і тоді, коли необхідно досягти великої різниці об'ємів різних частин тіла (звузити або розширити стегна, плечі). У доборі кольорів варто враховувати колір шкіри, очей, волосся людини. Одяг чорного або білого кольору пасує майже всім. Особам зі світлим волоссям найбільш личить одяг білого кольору, а темноволосим рекомендують яскравіші кольори. Для людей, які мають руде волосся, підходять всі тони і комбінації коричневого кольору.

Колір очей підкреслюють одягом світлих і темних тонів. Так, синім кольором підкреслюють блакитні очі, а карі - жовтим тощо.

У композиції костюма значна роль відводиться кольорам аксесуарів, оскільки вони є важливий доповненням до нього. Колір аксесуарів вирішується за принципом тотожності або нюансу. Якість художнього проектування залежить від вмінь модельєрів синтезувати і передавати у кольорових композиціях усі елементи предметно-просторового середовища, фактуру, форму одягу та інші фактори, що відіграють важливу роль у створенні цілісного образу костюму.

Орнамент. Орнамент є одним із розповсюджених видів композиційної побудови, який використовується при оздобленні поверхні в архітектурі, декоративно-прикладному мистецтві і костюмі. На формування орнаменту безпосередньо має вплив культура і художні традиції людини.

В орнаменті, як ні в якому іншому виді композиції, можна прослідкувати дію таких композиційних засобів, як статистика і динаміка, контраст і нюанс, симетрія і асиметрія, метр і ритм, і переконатися в їх виразних можливостях.

Орнаментальні композиції багаті за своїм значенням і мають багато смислових функцій - звичаєву, символічну, утилітарну, стилістичну.

Широко використовуються орнаментальні композиції в художній культурі різних народів. В формі речей і в орнаменті відображені ідеали народної естетики. Орнамент став одним із найбільш виразних засобів декоративності, і в той же час він наповнений різнообразним і глибоким змістом.

Характер орнаменту і принципи його побудови грають велику роль в композиції костюма, так як за допомогою орнаменту можна не тільки декорувати поверхню, але і виявити форму виробу.

Орнамент являє собою самий впорядкований, майже математично чіткий вид композиційної побудови. Він, в першу чергу, підпорядковується законам гармонії і пропорції. В орнаменті можна побачити всі види симетрії. В арсенал традиційних прийомів побудови орнаментальної композиції входять дзеркальне відображення, обертання, переноси, сітки. Орнамент являє собою чергування частин, що повторюються.

Зорові ілюзії в одязі. Ілюзія — це оманливе сприйняття оком дійсності.

Існує три типи ілюзій: фізичні, фізіологічні та психологічні. У моделюванні одягу застосовують здебільшого фізіологічні та психологічні ілюзії. Ці ілюзії залежать від сприйняття кольору, оцінки відстані, напряму ліній, кутів. За допомогою зорових ілюзій можна зорово збільшити або зменшити об'єм статури, її зріст, замаскувати вади. Існують ілюзії контрасту і повторення.

Ілюзія контрасту — це різке виявлення форм, кольору та ліній одягу.

Ілюзія повторення або урівноваження виявляється у порівнянні однакових за розмірами або формою елементів одягу, відрізків тощо. Виріз горловини Y-подібної форми не використовують у моделюванні одягу для людей з витягнутим обличчям.

Моделюючи одяг, необхідно знати властивості ліній, форм, кольору, які створюють у костюмі бажані або небажані зорові ілюзії. Так, горизонтальні лінії фасону, поперечні лінії кокеток, підрізів, воланів, складок зорово зменшують зріст людини, розширюють стегна. Вертикальні лінії рельєфів, защипів зорово видовжують, збільшують зріст статури, зменшують об'єм стегон.

Повним жінкам рекомендують одяг з поздовжніми, діагональними лініями, які зменшують їхній об'єм. Для повних не бажані горизонтальні кокетки, оборки, манжети, кишені, тканина з крупним малюнком, які зорово розширюють стегна і статуру. Повним жінкам невисокого зросту більше пасуватиме сукня невідрізна по лінії талії, з поздовжніми лініями у вигляді планки, застібки зверху донизу, і середнього шва спинки.

Якщо жінка має широкі стегна, то їй не варто шити щільнооблягаючий одяг з вузькою спідницею тощо. Для спідниці краще підібрати тканину темних кольорів та щільних структур. Якщо у жінки коротка шия, то за допомогою вирізу горловини Y-подібної форми, вузького коміра з довгими і кінцями можна її видовжити.

Жінці високої тонкої статури пасуватиме широка спідниця і м'яка верхня частина переду з підкресленою лінією талії. їй не варто носити сукні, що щільно облягають статуру, вузькі спідниці й рукава. Тонким високим жінкам рекомендують одяг з горизонтальними кокетками, пишними спідницями, оборками, рюшами, пелеринами, з квадратним вирізом горловини. Гарний ефект зорових ілюзій для таких статур створює застосування контрастних кольорів по горизонталі. Високим жінкам не варто носити надто короткий одяг.

Головні убори і зачіска також впливають на створення зорових ілюзій. Так, високим жінкам пасує взуття на низькому підборі, капелюх з крисами. Повним жінкам необхідно уникати головних уборів маленьких розмірів, взуття з пасочком.

Розробляючи композицію костюма, значну увагу потрібно приділяти акценту та його розміщенню. Це означає, що кожній композиції намагаються надати акцент кольором, лініями, ритмом деталей і оздобленням, контуром деталей і виробу.

Розміщення акцентів використовується й у тому разі, коли необхідно відвернути увагу від вад статури. Всі ці прийоми зорових ілюзій застосовуються у моделюванні одягу для того, щоб надати статурі динамічності, щоб форма і розміри костюма відповідали формі тіла людини, підкреслювали її природну красу і замасковували, згладжували чи відвертали увагу від її вад.