2. Аналіз захворюваності населення України на віл/снід

Проблема епідемії ВІЛ/СНІДу продовжує залишатись актуальною як в Україні, так і в цілому світі. Як не прикро, але Україна займає одне з перших місць в Європі за темпами розповсюдження ВІЛ-інфекції. Детальнішу інформацію про чисельність ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД в Україні та Рівненській області наведено у таблях 2.1 та 2.2.

ВІЛ-інфіковані та хворі на СНІД в Україні

Таблиця 2.1.

Показники	ВІЛ-інфіковані			У т.ч. хворі на СНІД
	2008	2009	2010	2008	2009	2010
К-сть хворих з діагнозом, що встановлений вперше в житті:
Тис.	19,0	19,9	20,5	4,4	4,4	5,9
На 100 тис. насел.	41,2	43,3	44,9	9,5	9,7	12,8
К-сть хворих, що перебували на обліку в медичних закладах, на кінець року:
Тис.	91,8	101,3	110,5	10,4	11,8	14,0
На 100 тис. насел.	199,7	221,2	242,3	22,7	25,9	30,8

Рівненська обл. (к-сть хворих з діагнозом, що встановлений уперше в житті)

Таблиця 2.2.

	ВІЛ-інфіковані			У т.ч. хворі на СНІД
	2008	2009	2010	2008	2009	2010
Рівненська обл.	216	240	244	25	16	23

Як бачимо з наведеної вище таблиці 2.1, чисельність ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД (діагноз встановлений вперше в житті) в Україні з кожним роком зростає, так у 2010 році ВІЛ-інфікованих налічується 20,5 тис., що у порівнянні з 2009 роком зросла на 0,6 тис., у тому числі хворих на СНІД зареєстровано 5,9 тис. у 2010 році, що на 1,5 тис. більше у порівнянні з попереднім роком. Щодо чисельності хворих, що перебували на обліку в медичних закладах, то ситуація також невтішна: на кінець 2010 року кількість ВІЛ-інфікованих зросла з 2009 року на 9,2 тис. і становить 110,5 тис., а кількість хворих на СНІД зросла на 2,2 тис. і у 2010 році становить 14,0 тисяч осіб.

Рівненська область також характеризується збільшенням хворих на ВІЛ/СНІД. У 2010 році ВІЛ-інфікованих осіб налічується 244, що на 4 особи більше у порівнянні з попереднім роком, щодо хворих на СНІД, то їх кількість зросла з 2009 року на 7 осіб і в 2010 становить 23 особи.

Зусиллями державних і недержавних організацій уже багато зроблено для подолання епідемії ВІЛ/СНІДу. Так, сьогодні в Україні вже стала доступною антиретровірусна терапія (АРВ-терапія), яка хоч і не виліковує від ВІЛ-інфекції, але значно покращує стан життя ВІЛ-інфікованих на стадії СНІДу.

Громадські організації проводять широку роботу щодо зменшення шкоди серед споживачів ін'єкційних наркотиків. І хоча зроблено багато, реалії сьогодення вимагають посилення уваги до проблеми ВІЛ/СНІДу і залучення нових професійних та організаційних ресурсів.

Наша країна має Національну стратегію щодо подолання ВІЛ-інфекції/СНІДу, яка затверджена на законодавчому рівні, є обов'язковою для виконання для усіх гілок державної влади та стосується як всього суспільства в цілому, так і кожного громадянина зокрема.

Пріоритетними заходами у напрямку подолання епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні держава визнає активізацію профілактики поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу; забезпечення лікуванням хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД, які його потребують; дотримання прав людей, які живуть з ВІЛ, та формування толерантного ставлення до них у суспільстві. У даному напрямку нами вжито конкретних кроків шляхом прийняття Закону України "Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ", який вступив в силу з січня 2011 року.

Для спрямування та координації зусиль усіх партнерів створено новий центральний орган виконавчої влади - Державну службу України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально-небезпечних захворювань.

Щороку збільшується державне фінансування необхідних заходів.

Неможливо переоцінити вклад громадянського суспільства у справу боротьби з ВІЛ/СНІД в Україні. Наша країна пишається тим, що неурядові організації і, що найважливіше, люди, які живуть з ВІЛ, є основними партнерами Уряду у забезпеченні національної відповіді на ВІЛ/СНІД в Україні.

На жаль, незважаючи на перші обнадійливі зрушення, темпи поширення епідемії в Україні залишаються невтішними. За темпами розвитку епідемії ВІЛ/СНІДу Україна посідає одне з провідних місць у Східно-Європейському регіоні. Масштаби епідемії ВІЛ-інфекції в Україні поступово зростають - починаючи з 1999 року кількість нових випадків ВІЛ-інфекції постійно збільшується. У 2010 році було офіційно зареєстровано 20 489 нових випадків ВІЛ-інфекції - це найвищий показник за всю історію епідеміологічного нагляду за ВІЛ-інфекцією, який було розпочато в країні у 1987 році.

Разом з цим необхідно зазначити, що завдяки реалізації комплексу заходів, спрямованих на взяття під контроль розповсюдження ВІЛ-інфекції, зокрема серед споживачів ін'єкційних наркотиків (СІН), темпи приросту цього показника, починаючи з 2006 року, невпинно знижуються. Так, якщо в 2006 році, у порівнянні з попереднім 2005 роком, показник захворюваності на ВІЛ-інфекцію в цілому по країні збільшився на 16,8%, то у 2010 році, в порівнянні з попереднім роком, тільки на 3,3%. Тобто, лише за кілька останніх років завдяки спільним зусиллям держави та її партнерів темп приросту захворюваності на ВІЛ-інфекцію зменшився вп'ятеро.

Незважаючи на політичну волю, зусилля держави, неурядових організацій і суспільства в цілому, ситуація з поширенням ВІЛ залишається тривожною та складною. Зберігається стійка тенденція до збільшення кількості ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД.

Тривожні показники вимагають подальшої мобілізації зусиль держави і всього суспільства, забезпечення ефективного партнерства з ООН, двосторонніми донорами та іншими організаціями.

Висновок

Сучасний етап розвитку охорони здоров'я України характеризується багатоукладністю системи та переходом до ринкових механізмів управління. В нових умовах розвитку галузі проблема якості в охороні здоров'я вирішується за допомогою розробки й впровадження сучасних і ефективних компонентів забезпечення якості медичної допомоги (стандартизації, ліцензування, акредитації закладів охорони здоров'я тощо). Застосування нових механізмів контролю якості на основі цих процесів суттєво змінює функції та структуру існуючої системи.

Створення системи якості в охороні здоров'я, що розгортається через структуру, систему спрямування свого становлення та розвитку, є програмною метою Міжгалузевої комплексної програми «Здоров'я нації» на 2002-2011 pp., де зазначено, що в Україні має сформуватись нова модель системи контролю якості медичної допомоги, яка слугуватиме процесу безперервного підвищення якості медичної допомоги населенню. У системі охорони здоров'я на всіх рівнях управління розпочато процес розробки й впровадження ефективних механізмів контролю якості, і саме у даній галузі державного управління було розпочато впровадження нових технологій. На цьому наголошується у ряді наукових публікацій, присвячених даній проблемі. М.Білинська зазначає, що найпершими умовами побудови системи управління якістю в Україні є сприйняття концепції управління якістю як основи політики держави стосовно охорони здоров'я та розуміння, що стандарти медичної допомоги становлять основу оцінки якості лікування, а також опосередковано - оцінки якості професійної підготовки фахівців охорони здоров'я.