Тема 33: правова охорона природно-заповідного фонду україни

166. Поняття та склад природно-заповідного фонду України

Суспільні відносини щодо організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду регулюються:

• Законом України «Про охорону навколишнього природного серед­овища» від 25 червня 1991 року;

• Законом України «Про природо-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року тощо.

Природо-заповідний фонд України - це система природних комп­лексів та об'єктів, що перебувають під особливою охороною. До при­родно-заповідного фонду віднесено 7169 територій і об'єктів загальною площею 2757,4 тис. гектарів, що становить 4,57 відсотка території Укра­їни. Природо-заповідний фонд України охороняється законодавством України як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.

Об'єкти природно-заповідного фонду України - це ділянки суші та водного простору, природні комплекси й об'єкти яких мають особливу екологічну, наукову, естетичну і народногосподарську цінність і призна­чені для збереження природної різноманітності, генофонду видів тварин і рослин, підтримання загального екологічного балансу та здійснення фонового моніторингу довкілля, вилучені з господарського використання повністю або частково і у встановленому законодавством порядку оголо­шені територією чи об'єктом природно-заповідного фонду України.

Види територій та об'єктів ПЗФ:

1. природні заповідники;

2. біосферні заповідники;

3. національні природні парки;

4. регіональні ландшафтні парки;

5. заказники;

6. пам'ятки природи;

7. заповідні урочища;

8. ботанічні сади;

9.дендрологічні парки;

10.зоологічні парки;

11. парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Залежно від походження розрізняють:

• природні території та об'єкти (перші сім визначених категорій);

• штучно створені об'єкти (останні чотири категорії).

• За рівнем охоронного режиму об'єкти ПЗФ поділяються на: загальнодержавного значення (природні заповідники, національні природні парки);

• місцевого значення (регіональні ландшафтні парки, заповідні урочища);

• можуть бути або загальнодержавного, або місцевого значення (за­казники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва);

• міжнародного значення (біосферні заповідники).

За юридичним статусом:

• є юридичними особами: (природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні парки та зоологічні парки загальнодержавного значення);

• нее юридичними особами: (заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища);

• можуть утворюватися як юридична особа, так і без прав юридичної особи: (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки міс­цевого значення, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).

Крім того, заказники залежно від елементів природних комплексів поділяють на: ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орні­тологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні, карстово-спелеологічні. Пам'ятки природи залежно від особливостей їх природних комплексів поділяють на: комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.