2. Політична ідеологія: поняття та різновиди

Політична ідеологія є стрижнем політичної свідомості індивідуального, колективного соціального суб´єкта і вирішальною мірою визначає рівень його політичної культури.

Політична ідеологія — система концептуально оформлених політичних, правових, релігійних, естетичних і філософських уявлень, поглядів та ідей, які відображають ставлення людей до дійсності й одне до одного, способи пізнання та інтерпретації буття з позицій цілей, ідеалів, інтересів певних соціальних груп та суб´єктів політики.

Вперше термін “ідеологія” (грец. idea — слово, вчення) вжите французьким філософом і економістом Дестютом де Трасі на початку XIX ст. (“Елементи ідеології”). Виникла ідеологія не відразу. За певних умов життя спільноти спершу стихійно з´явилася соціальна психологія, яка створила підґрунтя для вироблення, поширення і засвоєння ідеології даної спільноти. Безпосередньо її створюють представники класу, соціальної групи (або суб´єкти, які виражають їх інтереси) — теоретики, політичні діячі, лідери тощо. Вони теоретично доходять тих самих висновків, які соціальна група, клас утверджують практично. На основі систематизованих і обґрунтованих поглядів, пропущених через призму інтересів, ідеалів класу чи соціальної групи, формуються їхні самосвідомість і політичні відносини. А сукупність політичних інтересів, ідей та ідеалів, програм та політичних відносин певного класу (групи) з іншими соціальними спільнотами і становить предмет політичної ідеології.

Політична ідеологія виконує низку функцій:

Захисна функція. Передбачає захист інтересів та ідеалів класу (групи). В ній теоретично осмислюються і формулюються становище та потреби цих спільнот, що сприяє втіленню їхніх інтересів у життя, виробленню відповідних їм типів мислення, поведінки і програм діяльності. Офіційною (державною) є ідеологія економічно і долітично пануючого класу.

Пізнавальна функція. Її сутність — озброєння громадян знаннями про політичну дійсність, сприяння зростанню їхньої політичної культури. Однак політична ідеологія не завжди адекватно відображає реальність, часто виявляє упередженість. На відміну від “чистої” науки, яка шукає тільки істину за допомогою різних наукових методів пізнання, вона дбає ще й про захист інтересів та ідеалів класу, певного режиму тощо.

Соціально-регулююча функція. Політична ідеологія сприяє формуванню і координуванню відносин між соціальними спільнотами за певними принципами, впливає на реалізацію соціально-економічних, політичних та інших програм розвитку суспільства, на політичну активність і соціальний вибір громадян. Завдяки цьому вона стає засобом згуртування певної групи та її прихильників, чинником налагодження чи руйнування стосунків між об´єднаннями людей.

Сучасні політичні ідеології

Ідеологія	Базові цінності	Політичні пріоритети	Політичні пріоритети
Комунізм	рівність народо­владдя	суспільна власність інтернаціоналізм тотальне державне регулю­вання економіки «експорт ідеології» за межі країни	КПРС (1917-1991), компартії Куби, Китаю, В'єтнаму, Італійська компартія (1946-1992), Компартія Російської Федерації (з 1990 p.), Компартія України (з 1991) та ін.
Соціал-демократія	свобода справед­ливість солідарність	рівність усіх форм власності захист прав та інтересів меншин значна роль державного регулювання економіки: підвищення податків з високих доходів, розши­рення соціальних програм, націоналізація	Соціал-демократичні партії Німеччини, Італії, Швеції, Данії, України Соціалістичні партії Франції, Іспанії, України Демократична партія праці Литви та ін.
Лібералізм	свобода	приватна власність захист прав та інтересів меншин мінімізація державного регулювання економіки: зменшення податків, скорочення соціальних програм, приватизація	«Фідес» Угорщини, «Унія Вольності» Польщі, Ліберальна партія Великобританії, Демократична партія США, Ліберально-демократична партія України
Консерватизм	сім'я релігія мораль	приватна власність мінімізація втручання держави в економіку підвищена увага до армії, готовність відстоювати національні інтереси сило­вими методами	Християнсько-демократична партія ЦСЗ, Об'єднання на підтримку республіки Франції, Консервативна партія Велико­британії, Ліберально-демократична партія Японії, Республіканська партія США, Християнсько-демо­кратична партія України
Націоналізм	нація релігія мораль	приватна власність, сприяння розвиткові інших форм власності захист прав та інтересів меншин помірковані, толерантні відносини з іншими країнами	Національно-демократичні партії та угруповання (Франція, Польща, Україна та ін.)
Фашизм (крайній націоналізм)	раса	приватна власність расизм вимоги виселення емігрантів силова експансія у зовн­ішній політиці пріоритет військово-промислового комплексу	Національний фронт Франції, Італійський соціальний рух та ін.