5. Ідеї виховання й навчання у педагогіці екзистенціалізму

На рубежі ХІХ-ХХ століть традиції гуманістичного виховання підтримали і розвинули численні представники реформаторської педагогіки і, передусім, засновники педагогічної течії педоцентри-зму О.Декролі, Р.Кузіне, Дж.Дьюї. Методологічною основою су­часних неогуманістичних педагогічних концепцій є персоналісти-чні філософські, соціологічні та психологічні ідеї, серед яких про­відну роль відіграють екзистенціалізм, гуманістична психологічна школа та соціально-критична франкфуртська школа.

На думку представників соціально-критичної франкфуртської школи (Т.Адорно, Г.Маркузе та ін.), в сучасному технократичному суспільстві людина все більше відчужується, знеособлюється, втрачає своє "Я", все більше усвідомлює, що її життя спрямовуєть­ся сторонніми для неї силами, знеособленими соціальними інсти­тутами, як то засоби масової інформації, реклама тощо. Саме вони формують смаки людей. Їх потреби, життєві цінності, стосунки. В уніфікованому суспільстві виникає уніфікована або "одномірна", за Маркузе, людина.

Питання про те, як повернути людині її істинну людську сут­ність, як зробити її вільною особистістю становить центр уваги філософії екзистенціалізму. Її представники (Ж.-П.Сартр, К.Ясперс та Ін.) вважають, що людина повинна творити себе сама, вірити у себе, у свої власні сили. Своєрідним гаслом стали для прихильників цієї філософської течії слова Ж.-П.Сартра "людина є не що інше як те, якою вона творить себе". Таке "творіння себе" відбувається у життєвих ситуаціях, коли людині доводиться роби­ти вибір, приймати рішення, керуючись такими загальнолюдськи­ми моральними категоріями, як доброта, довіра, терпимість, любов, вдячність, допомога.

Близькими до екзистенціалістських концепцій "олюднення" людини є і погляди представників "третьої сили" - неогуманісти-чної психологічної школи. Лідером цієї школи є найвидатніший американський психолог XX століття, батьки якого були вихідця­ми з України, А.Маслоу. У його оригінальній концепції особисто­сті йде мова про те, що сутність людини є апріорно заданою, ви­значеною, закладеною з моменту народження у "згорнутому" ви­гляді. Людина залежить від своєї внутрішньо закладеної сутності, тому не може мати повної свободи волі, як це стверджував Ж.-П.Сартр. Головним призначенням людини, за Маслоу, є "відкриття своєї ідентичності, свого справжнього "Я".

Провідні течії та представники реформа горської педагогіки

Соціальна педа­		Педологія		Експеримента­
Гогіка		Комплекс		льна педагогіка
"Індивідуальна		психологічних,		Наукове обгрун­
Соціалізація" особис­		біологічних та		тування принципу
Тості шляхом її при­		соціальних знань		природовідповідно-
Єднання до "колекти­		про розвиток ди­		сті на основі ви­
Вних уявлень" (сус­		тини у їх цілісно­		вчення анатомії,
Пільно-моральних		сті		фізіології та психо­
Цінностей)		(Е, Мейман,		логії дитинства
(П. Нарорп, Е.		Е. Торндайк,		(Е. Мейман, В.
Дюркгейм, В. Діль-		С. Холл, А.		А. Лай, А. Біне, Е.
Тєй, Б. Рассел.Р.		Біне)		Торндайк)
Зейдель)

Трудова педаго­		Теорія віль­		Прагматична
Гіка		ного		педагогіка
Праця як навча­		виховання		Навчання як на­
Льний предмет і го­		Принцип пе-		буття особистого
Ловний принцип дія­		доцентризму,		досвіду розв'язання
Льності школи, що		який передбачає		життєвих проблем;
Готує до професійної		свободу вибору		"навчання через ді­
Діяльності та вико­		дитиною діяль­		яльність".
Нання громадських		ності, її вільну		(Дж. Дьюї, Е.
Обов'язків		творчість як ос­		Паркхерст, У. Кіл-
(Г. Кершенштей-		нову розвитку		патрік)
нер)		(Е. Кей, Л.
		Гурлітт, М. Мо-		.
		нтессорі)		\

Педагогіка твор­чості

Розвиток вільної особистості переду­сім засобами худож­ньо-естетичної твор­чості (Е. Зальвюрк, Л. Ліхтварк)

Школа дії

Практична діяльність у різ­номанітних фор­мах як обов'зкова умова її розвитку (А. Лай)

Педагогіка

особистості

Виховання віль­ної особистості шляхом стимулю­вання її творчого саморозвитку (Г. Шаррельман, Г. Гаудіг, Е. Ве­бер)

Нова педагогіка

Творче поєднання у педагогічній практиці досягнень різних напрямів реформаторської педагогіки наоснові принципів педо-центризму, вільного вибору дитиною форм діяльності, диференці­ації навчання, творчої рівноправної взаємодії між учителем та уч­нями

(Е. Клипаред, А. Фер'єр, С. Френч)

Творчі завдання і реферати

1. Ідея навчання дітей Дж. Дьюї.

2. С. Френе і В. Сухомлинський (порівняльний аналіз).

3. Екзистенціалізм і врахування дитячої свободи у вихованні.

4. А. Маслоу і сутність гуманізації виховання.

Питання для роздумів і проблемні запитання

\. Обґрунтуйте сутність виховання Р. Штайнера.

2. Визначте паралелі між розумінням навчання М. Монтессорі і сучасним навчанням дітей в Україні.

3. Виділіть головні спільні ознаки між рухом нового вихован­ня і концепцією особистісно орієнтовного виховання в Україні.

4. Які з ідей гуманістичного виховання мають непересічну цінність для сьогодення?

Тест

1. Провідним методом дослідження у експериментальній пе­дагогіці є: а) природний експеримент; б) лабораторний експе­римент; в) тести.

2. Шкала Біне-Сімона - це: а ) вікова періодизація; б) тести для визначення рівня розумового розвитку дитини; в) система

оцінювання знань учнів.

3. Е.Клапаред та Е.Фер'єр були засновниками: а) функціона­льної педагогіки; б) педагогіки дії; в) педагогіки особистості.

4. Антропософія - це назва філософської системи: а)

Дж.Дьюї;

б)Р.Штайнера; в)Е.Клапареда.

5. Вальдорфська педагогіка отримала свою назву за: а) на­звою філософської концепції автора; б) назвою місцевості, де була створена перша школа такого типу; в) прізвищем автора.

6. Принцип циклічності є однією з основ побудови: а) техніки Френе; б) Ієна-плану; в) вальдорфської педагогіки.

1. Використання друкарського верстата, як невід'ємного еле­мента структури навчально-виховного процесу, є характерним для: а) техніки Френе; б) Ієна-плану; в) вальдорфської педагогі­ки.