Самостійна робота № 5

Тема: Пошук інформації в Інтернет.

План:

1. Пошукові системи

1. Метапошукові машини

2. Портали

Література:

1. Ярмуш О.В., Редько М.М. «Інформатика і комп’ютерна техніка» стор 151-158

Пошук інформації в Internet

Як відомо, Internet вважають Глобальною Інформаційною Сис­темою. Однак песимісти дедалі частіше називають її Глобальним Інформаційним Звалищем. І в цьому є частка правди. Зібрати, накопичити інформацію — це ще навіть не півсправи. Головне завдання — структурувати її, забезпечити швидкі можливості по­шуку і доступу до будь-яких потрібних відомостей.

Воля в мережі, доступність і простота розміщення інформації та повна незалежність серверів один від одного допомогли Internet стати явищем всесвітнього масштабу. Проте ці самі яви­ща перетворили мережу на хаос... На кожному із серверів можна знайти будь-яку інформацію — від математичних формул до сто­рінок віртуальних світів. Наприклад, існують цілі «електронні мі­ста» (гігантський сервер домашніх сторінок Geocities), населений сотнями тисяч електронних жителів.

Як же відшукати серед мільйонів сторінок саме ту, що містить потрібну інформацію? Якщо це питання ми розв'яжемо, то решту ви зможете вирішити вже самостійно — кращого посібника мере­жі, ніж сам Internet, придумати не можна.

Виникає запитання, а чи є в цій величезній множині веб-сторінок якийсь каталог? Так, творці мережі попіклувалися і про вирішення цієї проблеми віртуального світу. У мережі існує вели­чезна кількість пошукових ресурсів, зокрема каталоги.

Каталоги Internet можуть охоплювати сотні тисяч записів, які по будовані за принципом «від загального до конкретного» і мають деревоподібну структуру. Наприклад, майже кожна сторінка Internet має перелік основних категорій: комп'ютери, Internet, культура, наука тощо. Натиснувши на будь-яке гіперпосилання, яке, в свою чергу, пропонує нам свій список підрозділів, звужуючи тему, ви можете пробратися на потрібний вам веб-сайт. Існують каталоги загального плану і спеціалізовані, тобто з тієї чи іншоі тематики. Позитивними сторонами каталогів є те, що вони мають чітку структуру, тут сайти розставлені за ранжиром. Хоча існує і суб'єктивізм у побудові каталогів Internet, оскільки люди, що їх створюють, вносять у їхню будову своє бачення проблем, свій суб'єктивний підхід. Досконаліше можна вивчити систему каталогів, вивчаючи структуру окремих каталогів. В Україні перші веб каталоги з'явилися в 1995 р. Досить вичерпний список цих ресур­сів наведено на сервері http://uakatalog.by.ru.

Скориставшись веб-сервером, можна одержати досить вичерпний список пошукових ресурсів не тільки України, а й країн близького і далекого зарубіжжя.

Серед лідерів можна назвати: http://uaport.net/.

Сервер має тематичний каталог мережних ресурсів України, містить також регіональні каталоги. Тут можна здійснити пошук новин за темами: події дня, новини, українські медіа, інформа ційні технології, телеконференції тощо.

Сервер Мета (http://www.meta.ua) демонструє зручні способи пошуку інформації по регіонах України за різноманітною тематикою (рис. 5.10). Його особливістю є те, що він має алфавітний по­кажчик тематики веб-сайтів.

Серед російських каталогів найпопулярнішим довідником з ре­сурсів російської мережі став каталог http://list.mail.ru, що має близько 80 тис. посилань з найрізноманітнішою тематикою (рис. 5.11): Государство Российское, Деловой Мир, Домашний Очаг, Интернет, Компьютеры, Культура, Образование, Работа, (Спорт, Товары, Юмор тощо.

Каталог Виртуального Города Narod.ru (http://www.narod.ru) є першокласним каталогом домашніх сторінок, що нараховує 250 тисяч сайтовласників, які одержують послуги безкоштовно. Біль­шість сайтів «проживає» в квартирах.

Каталог для жінок Wwwomen online (http://wwwomen.ru) (рис. 5.12) переконує, що Internet — це іграшка не тільки для чоловіків. Жінок у мережі стало більше, ніж чоловіків. Це дуже цікавий каталог з різноманітною тематикою, яка охоплює понад 50 категорій каталогу.

Каталоги є зручними засобами пошуку, однак вони придатні лише для грубого пошуку інформації. На практиці в мережі ми шукаємо не абстрактний сайт, а конкретну інформацію. Каталог нам тут не помічник.

Пошукові системи призначені для пошуку конкретної інформації, що потрібна користувачеві. Вони не чекають, поки користу вач знайде конкретний каталог і сайт, а самі періодично «нишпорять» простором мережі, вишукуючи потрібну інформацію. Їх на зивають ще пошуковими роботами, або павуками. А чому у все світній інформаційній павутині не завестись павукам? Павуки щодня і щогодини заповзають на всі доступні веб-сторінки і зано сять їх у спеціальний індекс, величезну базу даних, у якій потім і ведеться пошук. Ця база оновлюється систематично — приблизно раз на місяць проводиться її переіндексація. Павуки холоднокровно вишукують і фотографують зміст кожної сторінки на сайті і заносять їх у загальний індекс. Проте автори сайтів, шануючи паву ків, створюють для них найкращі умови для пошуку, даючи їм го товий список кодових слів, що визначають зміст сайта. Напри клад, на сторінці книжкового видавництва будуть ключові слони Детективи, Фантастика, Книга поштою та ін. Нерідко трапляются. ся випадки, коли павукам підставляють фальшиву кон'юнктурну інформацію, щоб збільшити відвідуваність своїх сайтів.

Користувач, зайшовши на веб-сторінку пошукової системи, вво дить слово, за яким здійснюється пошук, і спостерігає результат Нерідко дуже важко розібратися у відібраному матеріалі. Щоб уникнути цих труднощів, існує складний пошук, коли задаючі додаткові критерії пошуку і здійснюють пошук в уже відібраному матеріалі.

До українських пошукових систем належить Мета (http://www.meta.ua). Отже, її можна вважати інформаційно-пошу­ковою системою, що працює як каталог і пошукова система.

Пошукова система ресурсів Internet InterNetri (http://www.Internetri.net) — українська пошукова система, яка забезпечує по­шук ресурсів мережі по регіонах України і світу, має приємний дизайн.

До однієї з трьох найпопулярніший російських пошукових сис­тем належить Rambler (http://rambler.ru) — типовий представник сервера типу «все в одному» (рис. 5.15). Тут можна знайти величез­ну кількість сервісів — знамениті каталог-рейтинги (каталоги, сформовані за відвідуваністю), наприклад Rambler Top 100 і окремі каталоги за тематикою (робота, право, комп'ютери тощо).

Позитивним є те, що Rambler утримує мінімальну кількість веб-сміття, хоча йому буває важко відкрити дрібні веб-сайти.

Yandex — пошукова система, яка позбавила коро­лівської корони систему Rambler і нині є наймолодшою і вмілою системою в російському сегменті мережі. Yandex досить добре зна ходить інформацію не тільки з російських сайтів, а й з веб-сайтів країн пострадянського простору.

Система Апорт (http://www.aport.ru) — останнім представник великої російської трійки. Вона має меншу індексну базу, ніж Yandex і Rambler і оперативність її бажає бути кращою, але іноді він може відшукати в мережі посилання, які з невідомих причин випустили попередні системи.

Метапошукові машини. Як ми побачили, кожен з пошукових механізмів має свої переваги і недоліки. Каталоги краще справляються з пошуком сайтів, пошукові системи — сторінок Для пошуку потрібної інформації доводиться використовувати кілька пошукових систем і каталогів.

Саме тому дедалі більшої популярності у мережі набувають мультипошукові машини. Самі по собі вони нічого не шукають, у них інше завдання — переадресовувати ваш запит на якомога більшу кількість пошукових машин (як каталогів, так і павуків), а потім підсумовувати знайдене, видаляючи дублюючі матеріали.

Одним із лідерів метапошуку в західному сегменті Internet є Metacrawler (http://www.metacrawler.com), за допомогою якого мож-иа направити запит відразу на півтора десятка пошукових систем і каталогів.

Портали — наймолодші новостворення в мережі і поки що найменш численні, хоча на їхню частку припала чи не найбільша кількість «візитів» користувачів.

Порталами називають потужні інформаційні системи, які об'єднують не тільки кілька (часом — кілька десятків) окремих сайтів, а й максимально можливу кількість різноманітних сервісів: пошукова система, каталог сторінок Internet, служба новин, система електронної пошти, електронна енциклопедія, електрон ний магазин, дошка об'яв або форум.

Це лише короткий перелік ресурсів, які доступні через най простіший портал. Портали-гіганти вміщують відразу кілька ви дів кожного ресурсу. Наприклад, кілька електронних енциклопе­дій, безліч різноманітних каталогів, окремі рядки новин для кож ної теми.

Крім тематичних, бувають і географічні портали, які об'єдну­ють ресурси будь-якого регіону, країни або навіть міста. Розрізни ють портали також за розміром: крім вищезгаданих гігантів, ви користовують портали-малятка, які по суті нічим не відрізняються від звичайних колекцій посилань.

За допомогою порталів можна дізнатися прогноз погоди, озим йомитися з поточними новинами і курсом валют, переглянутиі програму телебачення, анонси цікавих заходів на день. Новини на будь-який смак, швидкі відповіді на популярні запитання ось таке призначення порталів.

Подивіться, наприклад, на вже добре відомі нам пошукові сис теми:

> Altavista; > Rambler;

> Yahoo; > Yandex.

До певного часу ми експлуатували тільки пошукові можливості цих систем, проте насправді кожна з них — повноцінний портал .її складною структурою і великою кількістю можливостей.

Нині кількість порталів у мережі зростає чи не швидше, ній кількість користувачів. Цілком закономірно, що популярність порталів і довіра до них знижується — дуже багато розвелося кри кливих одноденок, які незаслужено претендують на титул. Одная золотий вік порталів ще не минув і недооцінювати їхні можливос-ті не варто.

Світ шопінгу: покупки в Internet. Тема віртуального шопін гу народилася разом з мережею. Позитивним для такої торгівлі с те, що Internet надає величезний вибір. Ви можете купувати това­ри по всьому світу, не виходячи з квартири (звичайно, якщо це дозволяють ваші фінанси).

Основні напрями торгівлі: програми, інформація, товари (при формуванні замовлення врахуйте вартість доставки), послуги.

Ознайомитися з умовами купівлі через Internet ви можете, ско­риставшись електронним магазином (http ://dostavka.ru).

Оплата в електронних магазинах здійснюється за кредитними картками або через рахунки «онлайнових платежів», з яких і зні маються гроші за покупку.