Лабораторна робота № 3

ВИЗНАЧЕННЯ ТИПІВ ПОРІД-КОЛЕКТОРІВ І ФЛЮЇДОУПОРІВ

МЕТА І ЗАВДАННЯ

Метою виконуваної роботи є вивчення студентами гірських порід, які можуть бути колекторами нафти і газу та покришками (флюїдоупорами).

Завданням роботи є:

вивчити класифікацію порід-колекторів та порід-покришок;

вміти визначити і описати породи колектора та покришки;

за виданими зразками порід відрізнити колектора та покришки і описати їх у зошиті.

ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

У природі вода, рідинні та газоподібні вуглеводні заповнюють порожнини в гірських породах: пори і тріщини. За типом колекторів і покришок виділяються теригенні, карбонатні, теригенно-карбонатні і карбонатно-теригенні нафтогазоносні комплекси.

Всі тіла у природі мають порожнини або пори, але особливо це характерне для уламкових (теригенних) порід. Між окремими частинками, що складають таку породу, існують порожнини.

Сумарний об’єм порожнин в породі, включаючи пори, каверни, тріщини та інші порожнини називають загальною пористістю породи.

Колектором називають гірську породу, яка має властивість вміщувати в собі нафту, газ або газоконденсат та віддавати ці корисні копалини при розробці. Розрізняють два основні типи колекторів нафти і газу: гранулярні та тріщинні.

Гранулярні - складені піщано-алевритовими породами, які мають між гранулярну між зернову пористість та проникність.

Тріщинні - розвинуті у щільних в різній степені розбитих тріщинами гірських породах.

Крім пористості порода-колектор характеризується і проникністю.

Проникність – здатність гірської породи пропускати через себе рідину або газ при перепаді тиску між межами проникної зони.

Покришкою – нафтового або газового покладу називають слабко проникливі породи, які перекривають скупчення нафти і газу.

Покришками можуть бути: глини, аргіліти, глинисті алевроліти, глинисті вапняки, солі, гіпси, ангідрити. Найбільш поширеними є глинисті. Соляно-ангідритові покришки найбільш надійні, слабкіші екрануючі властивості мають глинисті та глинисто-карбонатні породи, досить слабкими непроникними породами є піщано-алеврито-глинисті породи.

Для лабораторного вивчення гірських порід під час буріння свердловин проводиться відбір керну (зразок гірської породи циліндричної форми). Первинний опис керну проводиться після вилучення його із свердловини.

НАОЧНІ ПОСІБНИКИ ТА ПРИЛАДДЯ

Для виконання роботи студент зобов’язаний мати на занятті зошит у клітинку, простий олівець, ручку, лінійку та гумку.

Наочними посібниками та приладдям служать: плакати із малюнками гірських порід колекторів та покришок;

зразки гірських порід;

соляна кислота.

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОБОТИ

Студенти складають класифікаційну таблицю порід-колекторів та порід-покришок.

Після цього студентам видаються зразки гірських порід ( колекторів та покришок ) і вони повинні їх описати за нижче приведеною схемою.

Опис гірських порід повинен проводитись в наступній послідовності:

1. Назва породи;

2. Колір породи;

3. Домішки та цемент;

4. Твердість і щільність породи;

5. Елементи залягання;

6. Ознаки нафти і газу;

7. Ознаки інших корисних копалин;

8. Наявність бітумів в породі (розгляд зразка під люмінесцентною лампою).

ЛІТЕРАТУРА

1. Геология нефти и газа. Еременко Н.А. Изд-во “Недра”, 1968 г.

2. Нефтепромысловая геология и гидрогеология. Жданов А., Карцев А.А.,-М, Гостоптехиздат, 1958.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ.

1. Які гірські породи називають колекторами?

2. Які гірські породи називають покришками?

3. Дайте визначення породи-колектора?

4. Дайте визначення породи-покришки?

5. Як за літологією поділяють колектори?

6. Як за літологією поділяють покришки?

7. Як за типом колектори та покришки поділяють нафтогазоносні комплекси?

8. Які Ви знаєте типи колекторів?