Тематика практичних та семінарських занять із курсу «Історія світової видавничої справи» Тема № 1 зародження та етапи поширення друкарства у світі (кінець хііі – xvіі ст.)

1. ПЕРЕДУМОВИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ У ВИДАВНИЧУ ПРАКТИКУ РУХОМИХ ЛІТЕР.

2. Печатки і штампи як предтечі друкарства.

3. Метод набиття візерунків на тканині.

4. Ксилографічний метод множення текстів та ілюстрацій на папері.

5. Перші спроби створення рухомих літер.

1. Передумови запровадження у видавничу практику рухомих літер

Незважаючи на те, що історія друкарської справи, здається, є найбільше і найретельніше задокументована, і досі серед учених світу точаться наукові дискусії з приводу кількох важливих у цьому питанні моментів:

• чи можна вважати давні способи відбивки текстів (рисунків) з допомогою штампів, гравіювальних дерев'яних дощечок або трафарету такими, що є передумовою появи друкарської техніки?

• якщо так, тоді де й коли зародилося друкарство?

• кому з першодрукарів світу все ж слід віддати пальму першості — китайцеві Бі Шену, голландцеві Лауренсу Костеру, німцеві Йогану Гутенбергу чи французу чеського походження Прокопію Вальдфогелю?

Тут, як і з витоками стародавньої рукописної книги та її попередниками, однозначної відповіді, очевидно, годі шукати. Бо друкарство, як узагальнене поняття кількох складних і взаємно пов'язаних між собою процесів, за допомогою яких текст та ілюстрації до нього відтворюються оперативно і в будь-якій кількості на папері чи іншому придатному для цього матеріалі, не виникло раптово у вигляді хрестоматійного верстата з пресом. До цього винаходу людський розум наближався поступово, переходячи через нові й складніші відкриття. Тому безумовно, що його предтечею й ставали різноманітні способи швидшого створення і множення зображень чи тексту без участі пера, яким раніше так ретельно й довго водила людська рука.

Процес удосконалення друкарської справи від простих відбитків до перепущення паперових стосів через спеціальні пристрої-верстати відбувався, скоріш за все, автономно в різний час і в різних частинах земної кулі. Хоча можливе й запозичення таких винаходів, «мандрування» їх поміж кордонів держав, населених народами з різним рівнем цивілізації, а відтак і культури.

2. Печатки і штампи як предтечі друкарства.

У національних музеях багатьох країн світу одними з найцікавіших експонатів світанку людської цивілізації є виготовлені з різноманітного матеріалу (глини, дерева, каменю, кісток, бронзи, свинцю) своєрідні печатки, штампи. З вирізаних чи вишкрябаних на них опуклих зображеннях «прочитуються» або ініціали імен та прізвищ, або якась закодована знаками релігійна чи світська символіка. Такі вироби нерідко оправлені в персні. Отже, їх постійно носили з собою багаті вельможі, купці, просто ділові люди. Ці своєрідні печатки виготовлялися з різною метою, в тім числі й для засвідчення підписів власників на всіляких договірних зобов'язаннях. Випукле зображення такого персня змочувалося якимось кольоровим розчином і прикладалося до гладкої поверхні, надовго залишаючи у дзеркальному відображенні свій відбиток.

Найбільша колекція таких експонатів зберігається в паризькому Луврі. Це й марковані штампами або клинописом різноманітні глиняні пластинки, обпалені вавілонянами (X ст. до н. є.), і скорочені імена двох власників крупного родовища цінних металів у Іспанії, нанесені тогочасними майстрами на грудку сріблястого свинцю (І ст. до н. є.), і витіюваті випуклі букви-компостери, якими позначалися виготовлені в стародавній Греції вази...

Таким чином, нанесення на поверхню якогось плоского матеріалу методом тиснення спеціально виготовлених рельєфним способом певних знаків, фрагментів картинного чи текстового зображення (штамп, печатка) можна вважати однією з передумов виникнення друкарства.