1. Вступна молитва:

"Отче наш".

2. Повторення попередньої катехези:

а) пригадування змісту запису в зошиті;

б) повторення змісту розповіді за допомогою питань:

1. Коли Християнин отримує міць, щоб прилюдно визнавати віру в Христа? - Після приняття Миропомазання християнин отримує міць- щоб прилюдно визнавати Христа.

2. Яким чином ми можемо свідчити про Христа? - Ми можемо свідчити про Христа роблячи добрі вчинки, молячись за ближніх, допомагаючи потребуючим.

А також обороняючи свою віру в Єдиного Бога.

3. Які плоди Духа Святого вимінює Церква? - Церква вимінює такі плоди Духа Святого як: любов, радість, мир, довготерпеливість, ввічлитвість, доброта, мудрість, лагідність, вірність, скромність, здержаність, чистота.

в) Перевірка домашнього завдання.

3. Життєвий досвід:

На початку прорвести дискусію на тему: „ В який спосіб сьогодні одна людина може потішити іншу людину, яка переживає якесь нещасття.” Що пропонує нам світ в такому випадку.

4. Запис теми: наслідки таїнства миропомазання

5. Розповідь про спасенне послання:

а) Плоди зіслання Духа Святого на апостолів ( Дія 2,1-13).

Новий Римський Катехізм підкреслює, що "целебрація таїнства Миропомазання випливає як наслідок Зіслання Духа Святого". Отже можемо з усією певністю твердити, що тоді повторюється те, що сталося у день П'ятидесятниці в Єрусалимі, коли апостоли разом з жінками і Марією очікували на обіцяного Духа Святого, про що читали ми хвилину тому. Першим, найголовнішим наслідком Зіслання Духа Святого, а, отже, і Миропомазання, також є отримання благодаті усиновлення. Так навчає св. Павло в листі до Галатян: "Якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом, щоб викупити тих, які під законом, щоб ми прийняли усиновлення. А що ви, сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, який взиває "Ава, Отче!" Тому ти вже не раб, а син; а коли син, то спадкоємець завдяки Богові" (Гал. 4, 4-7). З навчання апостола Народів можемо твердити, що прихід Духа Сина Божого стисло пов'язаний з пасхальною таємницею, котра виконується через відкуповуючу жертву хреста. Власне, для того Бог послав до наших сердець Духа Сина Свого, бо Ісус Христос звільнив нас від гріха на хресті.

Дух Святий, вступаючи до нас, здійснює в нас відкуповуюче діло Христа. Здійснючи це діло Духа Святого, "відтворює" в людині образ Сина, формуючи, таким чином, братерський зв'язок між Христом і нами, завдяки якому можемо взивати разом з Ним: "Ава, Отче!"

б) Закорінення християнина в Синівстві Божому ( Гал 4,4-7 )

Іншим наслідком Зіслання Духа Святого і Миропомазання є, відповідно Катехізму, сильне з'єднання з Христом. Дух Святий "надихає" в серця віруючих Духа Сина, здійснюючи відновлення старої людини на подібність Христа і в єдності з Христом. Дух Святий формує всередині людський дух за Божим взірцем Христа: в цей спосіб за дією Духа Святого Христос стає "життям душі", а людина у своєму мисленні, любові, .. поведінці, навіть самим відчуттям - уподібнюється до Христа, дуже тісно з Ним з'єднується.

в) Дари Духа Святого

Нарешті, Миропомазання сприяє в нас зростанню дарів Духа Святого. Воно підтримує життя Церкви і життя кожного окремого християнина різнорідними своїми дарами. Кожна людина отримує дари Духа Святого в конкретній євхаристичній ситуації, в якій знаходиться, в міру власної любові до Бога, котра є початком її покликання, її духовної дороги та історії. Читаємо про це в описі дня П'ятидесятниці, в котрому Дух Святий наповнив усю спільноту, але також усіх присутніх осіб. Тому про вітер, котрий символізує Духа, сказано, що "наповнив увесь дім, в котрому перебували", натомість, про мову вогню - іншого символа Духа,- що "на кожному (...) спочив один". Тоді "всі наповнилися Духом Святим". Повнота дана кожному: у цій повноті міститься велич дарів, що збагачують усі аспекти життя людини.

Серед цих дарів катехізм і теологічна традиція окреслюють особливим іменем дари Духа Святого. Це правда, що все є даром, однаково як у початку благодаті, так і в початку природи і усього створіння. Але в телогічній та катехетичній мові назви дарів Духа Святого застережено для тієї особливої Божої енегії, яку Дух Святий розливає в душу людини, аби удосконалити в ній надприродні цноти і дати мудрість та розум, духа ради і мужності, духа знань і Господньої боязні (пор. Із. 11, 2).

1). Існує, переусім, Дар Мудрості, через який Дух Святий освячує розум, дозволяючи йому пізнати "найвищу правду" об'явлення і духовного життя та формуючи в ньому здорове і правдиве судження на тему справ віри та християнських основ поведінки: судження, гідне людини "духовної" (пнеуматікос) як сказав би св. Павло, а не тільки "розумове" (психікос) чи, врешті, "тілесне" (пор. і Кор. 2, 14-15; Бут. 7, 14).

2). Наступний називаємо Дар Розуму - дар особливої проникливості, уділеної Духом і що дозволяє розуміти усю глибину та піднесеність Божого слова.

3). Дар Знань - це надприродня здатність досягнення у всесвіті ...

4). Через Дар Ради Дух Святий уділяє людині надприродню здатність керування власним життя, коли вона мусить зробити щось тяжке чи прийняти правильне рішення, а також здібності управління та керування іншими.

5). Через дар Мужності Дух Святий зміцнює волю і чинить так, що людина готова активно і витривало підставляти обличчя навіть найбільшим суперечностям і терпінням, особливо у випадку мучеництва: мучеництва крові, але також серця, хвороби і слабощів.

6). Через Дар Побожності Дух Святий керує серцем людини до Бога, збуджуючи у ньому почуття, думки і молитви, котрі виражають поведінку синівства в стосунку до Отця, об'явленого через Христа. Чинить, що людина приймає і присвоює собі таємницю "Бога з нами", особливо через з'єднання з Христом, Втіленим Словом, через синівство з Благословенною Дівою Марією, через спілкування з ангелами та святими в небі й через зв'язок з Церквою.

7). Через Дар Божої Боязні Дух Святий будить у християнській душі глибоку пошану до Божого права і основ християнської поведінки, що плинуть з неї, звільнює її від спокуси "невільницької боязні" та збагачує повноту любові "синівської боязні".