6. Бог провадить якова

А. Хід катехези:

1. Вступна молитва:

„ Отче наш...”

2. Повторення попередньої катехези:

а) Пригадання змісту запису в зошиті.

б) Повторення змісту розповіді за допомогою питань:

1. В якій країні і серед яких людей жив Авраам до свого покликання? - Авраам жив до свого покликання в Халдей країні, серед безбожних людей.

2. Яку обітницю одержав Авраам, коли до нього пришов Господь з ангелами? - Коли до Авраама прийшов Господь з ангелами, він отримав обітницю про народження сина.

3. Що сталося після того, як Господь сказав Авраамові принести в жертву рідного сина?

4. Чому Авраам у всьому і завжди слухав Бога? - Авраам у всьому і завжди слухав Бога тому, що довіряв Йому і любив Його.

5. Що обіцяє Господь Авраамові, заключаючи з ним Завіт? - Господь обіцяє Авраамові дати велике потомство.

6. Яка чеснота завжди допомагала Авраамові в усіх життєвих ситуаціях? - Авраамові в усіх життєвих ситуаціях завжди допомагала велика віра.

(Пропонується „Вікторина” з поділом дітей на групи.

в) Перевірка домашнього завдання.

3. Життєвий досвід:

В лісі був куточок до якого не доходили промені сонця. Це було темне і вологе місце, якого уникали грибники, бо там були непрохідні хащі. Це місце називали Чорним лісом. Там жили куропатки, зайці, білки, перепелиці, їжаки, борсуки, що викопали собі нори і збудували схованки серед коріння дерев. Вовк і сокіл ніколи не загрожували жителям Чорного лісу. Але коли в Чорному лісі з’являлись лисиці чи сови, то можна було почути : Ой! Дивись куди йдеш! Зійди з мого хвоста!

Так більше продовжуватись не може, вирішили звірі і зібрались на нараду. Одні говорили : Зробімо дірку серед гілля і листя дерев і даймо дорогу до нас промінню сонця. Але тоді з’являться соколи - зауважили куропатки. „Запалімо вогнище” - сказав заєць. Хтось додав, що тоді потрібно організувати чергування, щоб підтримувати вогонь.

А хто ж піде до сонця по вогонь? „Я піду” - озвалась черепаха Вікторія. „Але для цього тобі буде потрібно багато часу” - сказав борсук. „Я піду - сказав їжак Август - я маю захисний кожух з голок і мені ніхто не завдасть шкоди.” Звірі подумали і вирішили, що більш підходящої кандидатури їм не знайти.

І дійсно, тільки но Август вийшов з Чорного лісу, аж ось почув гул, це стадо оленів тікало від хижаків. Август скрутився клубочком і йому пощастило - жодна тварина не стала на нього. Ввечері їжак бачив, як за гору сідало сонце і подумав, що вийде на ту гору і завтра зустріне сонце. Але коли він вийшов на гору, побачив, що там не було ніякого сонця. Він побачив ще одну гору і подумав, що воно напевно за нею, але і за тою горою не було сонця. Так він подорожував від гори до гори.

Одного вечора Август дуже стомився і міцно заснув. А вранці будить його сонце своїм промінням і говорить: „Я дам тобі вогню, бо ти був витривалий і настирливо йшов до своєї мети.” Їжак взяв суху гілку і підніс до сонця, на кінці палиці запалало червоно- жовте полум’я.

По дорозі до чорного лісу Августа зустріла сова, яка летіла прямо на нього. Їжачок ледве встиг виставити палицю з вогнем вперед так, що вона обпалила сові пір’я, і вона пострибала геть від Августа. Він долав ще й інші перешкоди. Також час від часу потрібно було змінювати палицю. Але не зважаючи на все це, Август таки дійшов до свого куточку в лісі.

Його зустріли як героя, питали, як йому вдалося виконати таке важке завдання і принести вогонь? Він відповів, що думав лише про вогонь.

На цьому прикладі ми бачимо, що коли хтось витривалий в своєму рішенні, він зможе осягнути мету. про те, як цю витривалість проявив в своєму житті Яків дізнаємося на сьогоднішній катехезі.