Тема: Текстильні волокна. Класифікація волокон.

Текстильні волокна - це протягнені, міцні тіла з малими поперечними розмірами конкретної довжини, які використовуються для виготовлення ниток і деяких текстильних виробів.

Текстильні волокна

Натуральні Хімічні

Рослинного Тваринного Мінеральні Штучні Синтетичні

походження походження (азбест) (віскоза) (капрон)

(льон, бавовна) (шовк, шерсть)

Натуральні волокна.

Бавовна – це волокна, які покривають насіння рослини бавовник. Бавовник це однорічна рослина висотою 0,8 –1,7 м росте в районах з жарким кліматом.

Кількість волокна залежіть від ступеню його зрілості. Довжина 1 - 55мм.

Недоліки: дуже мнеться, низька стійкість до кислот.

Бавовна приміняється для виробництва тканин різного призначення, гардин, тюлевих і кружевних виробів, швейних ниток, шнурків. Бавовняний пух приміняють у виробництві медичної вати.

Льон – це волокна, які отримують із стебел, листків або плодів рослин які називають луб’яними (льон, пенька, койр). Льон це трав’яниста рослина яка має дві різновидності: льон-довгунець , льон-кудрявець .

Льняне волокно має товсті стінки, вузькі канали, які закрити з обох сторін, поверхня волокна більш рівна і гладка тому льняні тканини менш ніж бавовняні забруднюються, Їх легко прати. Ці властивості особливо важливі для білизни.

Недоліки: важко відбілюється, сильно мнеться.

Шерсть – це волокно знятого волосяного покрову овець, кіз, верблюдів, кролів. Шерстяні волокна мають велику пружність, а отже менше мнуться. Шерсть достатньо міцне і тверде волокно, але у вологому вигляді втрачає 30% міцності.

Недоліки: мала термостійкість, при температурі 100-110С^о волокна стають жорсткими, знижається їх міцність.

Пух кози в основному приміняють для виготовлення хусток, шерсть верблюдів – для виробництва ковдр.

Натуральний шовк - за своїми властивостями і собівартості - цінна текстильна сировина. Отримують його розмотуванням коконів, утворених гусеницями шовкопрядами. Найбільш розповсюдженим і цінним є шовк тутового шовкопряда, на долю якого припадає 90% світового виробництва. Батьківщина шовку це Китай.

Хімічні волокна - отримують методом хімічної переробки природних або синтетичних речовин. Основними матеріалами для їх отримання є деревина, відходи бавовни, скло. Технологічний процес виготовлення хімічних волокон складається з 3-х основних стадій:

1. Отримання прядильного розчину.

2. Формування з нього волокон.

3. Обробка волокон.

Отриманий прядильний розчин поступає в металеві фільтри (металеві ковпачки) з металевими отворами і витікає з них у вигляді неперервних струменів які твердіють і перетворюються в нитки. В залежності від виду обробки отримують волокна білі, пофарбовані, з блиском і матові.

Штучні волокна - отримують з природних з’єднань. Найбільш розповсюдженим штучним волокном є віскозне волокно, яке виготовляється з целюлози. Для виготовлення целюлозного волокна використовують деревину. Деревину розчіплюють, обробляють, перетворюють у прядильний розчин – віскозу. Віскозне волокно гігієнічне. Вироби з віскози добре поглинають вологу, мають високу термостійкість.

Недоліки: вироби з віскози сильно мнуться, у вологому стані втрачають міцність, вироби не рекомендується терти та викручувати.

Волокна, які містять метал: алюніт (люрекс) – металева нитка із алюмінієвої фольги, яка покрита захисною плівкою.

Синтетичні волокна – капронові волокна, які отримують із полімеру капролактаму. Тканини з цих волокон не мнуться, не збігаються, але гігієнічні властивості не дуже високі.