- •Тема 1 предмет і метод історії економіки та економічної думки
- •2.2 Предмет, метод та функції історії економічних учень
- •1 Особливості виникнення економічної історії і її місце в системі економічних наук
- •2 Предмет, метод і завдання курсу
- •2.1 Значення економічної історії на сучасному етапі розвитку
- •2.2 Предмет, метод та функції історії економічних учень
- •3 Періодизація й структура курсу
- •В основу такого поділу покладений критерій рівня розвитку виробництва й подолу праці. Згідно із цією концепцією в історичному аспекті послідовно домінують наступні сфери:
- •Тема 2 господарство первісного суспільства та його еволюція на етапах ранніх цивілізацій
- •Економічний розвиток держав Месопотамії
- •1 Економічна характеристика рабовласницького устрою. Внутрішні й зовнішні функції рабовласницької держави
- •2 Зародження державності в Древньому Єгипті. Основні риси Східного рабства
- •3 Економічний розвиток держав Месопотамії
- •4 Економічна думка Древнього Сходу
- •Тема 3 особливості господарського розвитку та економічної думки в період формування світових цивілізацій.
- •Особливості античного рабства. Економічне життя Древньої Греції
- •2 Господарський розвиток Давньої Греції
- •2.1 Право Древньої Греції
- •2.2 Платіжні засоби й монетні системи Древньої Греції
- •3 Древній Рим й особливості його господарського устрою. Періодизація економічної історії Рима
- •4 Економічна думка Древньої Греції
- •5 Економічна думка Древнього Рима
- •Тема 4 господарство та економічна думка СуспільСтв європейської цивілізації в пеРіод середньовіччя (V - XV )
- •1. Основні риси й періодизація феодального господарства
- •2 Економіка Франкської держави
- •3 Особливості феодалізму у Франції
- •4. Феодальні відносини Англії
- •5 Еволюція феодалізму в Італії
- •6 Особливості розвитку феодального господарства в Німеччині
- •7 Середньовічне місто і його господарський розвиток
- •Тема 5 становлення капіталістичного способу виробництва
- •1 Великі географічні відкриття і первісне нагромадження капіталу
- •2 Становлення „класичного” капіталізму в Англії
- •3 Виникнення капіталізму у Франції
- •4 Особливості становлення капіталізму в сша
- •5 Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної школи політичної економії
- •1 Промисловий переворот та його роль в процесі становлення Англії як держави
- •2. Розкладання феодалізму й генезис капіталізму в Німеччині
- •3 Розкладання феодалізму генезис капіталізму в Японії
- •4. Економічний розвиток сша
- •5 Економічне мислення періоду становлення ринкового господарства
- •5.1 Економічні погляди ф.Ліста
- •5.2 Історична школа: в.Рошер, б.Гільдебранд, к.Кніс
- •5.3 Нова історична школа: г.Шмоллер, л.Брентано, к.Бюхер
- •5.4 Подальший розвиток німецької історичної школи
- •Тема 7 ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина х1х – початок хх ст.Ст.)
- •1 Загальний економічний розвиток країн світу в період становлення монополістичного капіталізму
- •2 Економічний розвиток Англії до першої світової війни
- •3 Економічний розвиток Німеччини за умов формування монополістичного капіталізму
- •4 Економіка Франції в період монополістичного капіталізму
- •5 Нова історична школа в Німеччині на початку хх ст. Та австрійська економічна школа. Маржиналізм
- •6 Кембриджська школа в Англії. Синтетична економічна концепція Дж. Б. Кларка
- •Тема 8 собливості розвитку ринкового господарства та основні напрямКи економічної думки в Україні (друга половина хіх - початок хх ст.)
- •1 Передумови, основні етапи і наслідки промислового перевороту в Україні. Економічний зміст аграрних реформ 1848-1861 р., їх соціальні наслідки
- •2 Основні форми організації внутрішньої торгівлі в Україні. Фінансова політика
- •3 Критичний напрям політичної економії. Формування соціалістичних ідей
- •Тема 9 господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •1 Економічні підсумки першої світової війни
- •2 Економіка Англії в міжвоєнний період
- •3 Економічний розвиток Франції після першої світової війни
- •4 Господарство Німеччини в міжвоєнний період
- •5 Монетаризм та теорія раціональних очікувань
- •6 Кейнсіанство, еволюція кейнсіанства та інституціоналізм
- •Тема 10 розвиток національних економік країн європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •1 Економічна політика Франції у 50-70 роках
- •2 “Рейганомика” та її результати
- •3 Науково-технічна революція у другій половині хх ст
- •4 Основні течії інституціоналізму. Неоінституціоналізм
- •Тема 11 світове господарство та основні напрями економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх-початок ххі ст.)
- •1 Нові індустріальні країни, стратегія їхніх економічних програм
- •2 Економічний розвиток Японії
- •3 Неокейнсианство. Неолібералізм. Неоконсерватизм
- •Тема 12 економічний розвиток україни в умовах радянської економічної ситеми та його трактування в економічній думці
- •1 Народне господарство України під час Першої світової та громадянської війн (1914-1920 р.)
- •2 Неп і відновлення народного господарства України в 20-х рр.
- •3 Індустріалізація і колективізація: позитивні і негативні наслідки
- •4 Господарські реформи н.С.Хрущева в Україні
- •5 Реформи в 1965-80 роках в промисловості, сільському господарстві, їх результативність
- •6 Марксизм – основна теорія пролетаріату
- •1 Проблеми соціально-економічного реформування української економіки в перші роки незалежності
- •2 Економічне становище української держави в другій половині 90-х років
- •3 «Реформи заради добробуту»
- •4 Розвиток економічної думки в 90-ті роки хх ст., економічні школи та економічні концепції
3 Виникнення капіталізму у Франції
В кінці XV ст. у Франції почався розпад феодального ладу в промисловості і сільському господарстві. Проте процес зародження капіталістичного устрою в надрах феодального суспільства мав у Франції ряд характерних рис, які були обумовлені економічними особливостями французького феодалізму.
У Франції XVII—XVIII вв. як і раніше зберігалася феодальна власність на землю. Право володіти землею мали тільки дворяни, церква і корона. При цьому французькі сеньйори на відміну від голландських, англійських і східноєвропейських феодальних землевласників власним господарством не займалися. Вони здавали землю дрібними частинами в оренду селянам за платню або частину урожаю. Відсутність поміщицьких господарств за винятком тільки деяких районів була відмінною рисою аграрного ладу Франції.
Процес первісного нагромадження капіталу почався у Франції в XVI столітті, але його форми були досить своєрідними. Майнове розшарування і обезземелення французького селянства відбувалося під впливом зростання податків і посилення лихварства.
Успішніше упроваджувався капіталізм у французьке село через селянські промисли і розсіяну мануфактуру. Проте в умовах вузького внутрішнього ринку і низької купівельної спроможності більшості населення - селян — мануфактурне виробництво Фракції мало багато особливостей:
-
мануфактурна промисловість Франції працювала на обмежений круг споживачів (королівський двір, дворянство, духівництво, буржуазія);
-
мануфактура існувала за значною підтримкою держави шляхом привілеїв, кредитів тощо, що було обумовлено характером їх продукції;
3. будьяке буржуазне нагромадження весь час знаходилося під загрозою конфіскації.
Враховуючи такі несприятливі умови, французька буржуазія прагнула вкладати свої капітали в придбання дворянських маєтків, титулів, державних, церковних і військових посад. В цьому випадку вона звільнялася, як і дворяни, від податків і одержувала феодальну ренту. Крім того, буржуазія займалося лихварством, даючи гроші у борг селянам, феодалам і державі.
Таким чином, феодальні порядки, що існували у Франції в XV1-XVII ст., суперечили вимогам капіталістичного способу виробництва.
На прискорення розвитку капіталізму у Франції (з 30-х рр. XVIII ст.) вплинув крах державного банку.
Після фінансового краху у 1720 р. в структурі народного господарства відбуваються значні зрушення:
- розвивається капіталістичне фермерство в селі;
- прискорюється захоплення громадських земель, особливо в північних районах Франції;
- зростають прямі і непрямі державні податки;
- значне місце стала займати промисловість (розвивається текстильна промисловість, особливо бавовняна, виробництво полотна шовку скла паперу. Світову славу одержала французька мануфактура по виробництву предметів розкошу).
У другій половині XVIII ст. різко загострилися суперечності між феодальними виробничими відносинами і продуктивними силами Франції, які і призвели до Великої французької революції 1789-1794 гг..
Основні причини економічного і політичного характеру Великої французької революції 1789—1794гг.:
-
податкове пограбування так званого "третього стану". Основними податками французьких селян були грошовий оброк (ценз), натуральний оброк (шампар), панщина, королівський податок (тальї); подушний податок; "двадцатина"; церковна десятина; податок на сіль (габель);
-
консервація цехових обмежень і відносна нерозвиненість мануфактурного виробництва;
-
різке посилення феодальної реакції духівництва і придворної аристократії, недоторканність феодальних порядків і необхідність реформи.
Велика французька революція (1789-1794 рр.) по своїх завданнях була буржуазною революцією, направленою проти феодально-кріпосницького ладу, що заважав зростанню капіталізму, і разом з тим вона носила демократичний характер, оскільки головною рушійною силою революції були трудящі маси. Вона сприяла значному прискоренню темпів економічного розвитку Франції.
Буржуазна революція кінця XVIII ст. породила вільне селянське землеволодіння, звільнивши його від феодального гніту.
Соціально-економічні реформи, проведені в роки революції, не тільки знищували абсолютистські для феодала порядки, але і створювали умови для прискорення промислового перевороту.
Промисловий переворот у Франції почався пізніше, ніж в Англії і носив більш затяжний характер. Основи промислового перевороту заклали не промисловці, як в Англії, а банкіри і політика високого відсотка, яка не стимулювала розвиток промисловості і сільського господарства.
В період консульства і імперії (1799—1812) капіталістичний розвиток сільського господарства, промисловості і торгівлі Франції помітно просунувся вперед. Одним з перших кроків Наполеона I в області економічної політики було створення Французького банку, який отримав особливі права від уряду і незабаром став головним оплотом крупного капіталу у Франції.
Військові перемоги наполеонівської армії, що супроводжувалися пограбуваннями та захопленням нових територій, сприяли притоку до Франції величезних сум у вигляді контрибуції і розповсюдженню французьких товарів.
Проте наполеонівський період створив і значні труднощі для нормального розвитку французької промисловості. Негативний вплив на розвиток промисловості Франції мала континентальна блокада, організована Наполеоном з метою зломити економічну могутність Англії. У листопаді 1806 р. знаменитим «берлінським декретом» Наполеон заборонив торгівлю з Англією.
Вплив континентальної блокади на промисловий розвиток Франції:
- по-перше, французька промисловість в результаті блокади позбулася вкрай важливих для неї видів сировини: виляску, індиго, цукрового очерету;
- по-друге, континентальна блокада порушила всю систему міжнародної торгівлі, що склалася.
Відміна континентальної блокади і падіння Наполеона (1815г.) мала серйозний вплив на економічний розвиток Франції. На континент хлинули дешеві англійські товари, що не стримувалися більше ніякими бар'єрами і заборонами. Проте незабаром під тиском промисловців були встановлені високі митні тарифи, під охороною яких могла розвиватися французька промисловість.
Таким чином, протягом сторіччя (70-і рр. XVІII — 70-і рр. XIX ст.) у Франції відбувся промисловий переворот, і французька економіка остаточно перейшла на рейки капіталістичного розвитку.