2 Становлення „класичного” капіталізму в Англії

Англію називають класичною країною процесу первісного нагромадження капіталу. Основна увага, а також фінансові кошти, ця країна сконцентрувала і направила на розвиток мануфактурної промисловості, в той же час не обділивши увагою такі сфери, як торгівля і флот. Посилення промислової бази призвело до економічного лідерства Англії.

Причини по яких Англія носить статус класичної країни первісного нагромадження капіталу:

1. це острівна країна, що обумовлює відсутність зовнішнього впливу ближнього оточення;

2. велика частина населення проживає в сільській місцевості;

3. більшість галузей слабо розвинена (окрім текстильної, яка була профілюючою галуззю господарського комплексу з 15 століття). На світовому ринку сформувався стійкий попит на англійську шерсть, він має тенденцію до зростання, що провокує розширення вівчарства. Для його необхідні великі пасовищні угіддя. З метою їх створення крупні землевласники, використовуючи право власності на землю, починають насильницький зганяти селянство із землі. Землі, що були експропрійовані здавалися в оренду фермерам, які окрім скотарства займалися і переробкою сировини.

Необхідно відзначити, що експропріації піддавалися не тільки селяни, засобом збагачення стали землі і майно католицьких монастирів, які конфісковували на користь держави. Використовувалися вони відповідно: землі – під пасовища, споруди – для організації капіталістичної мануфактури.

У історії цей процес придбав назву «обгороджування», і є одним з методів первісного нагромадження капіталу.

Англія має статус класичної країни первісного нагромадження капіталу і у зв'язку з широким спектром методів його здійснення. Окрім обгороджування, в спектрі методів ПНК в Англії яскраво представлені:

• система державного боргу ;

• система колоній (так в XVIII столітті територіально розміри колоній в 100 разів перевищували за площею саму Англію).

• торгівля живим товаром (у 1680-1757г. займає 1 місце по вивозу і торгівлі африканцями)

Інтереси своєї молодої, що проходить стадію становлення і розвитку мануфактурної промисловості, країни Англія захищає за допомогою зовнішньоторговельної політики меркантилізму і протекціонізму.

Меркантилізм – це політика держави, яка має на меті збільшити грошові кошти. Вона базувалася на забезпеченні позитивного грошового, а пізніше за торгового балансу. Так, позитивний грошовий баланс забезпечувався за допомогою зменшення обсягів вивозу капіталів за кордон, збільшення іноземних фінансових інвестицій в країну. Суворі англійські закони вимагали, щоб іноземні купці всі виручені усередині країни гроші витрачали на покупку англійських товарів, щоб проданий за межу товар оплачувався виключно іноземною валютою. Позитивний торговий баланс забезпечувався в результаті перевищення обсягів вивозу товарів над ввезенням, тому Англія посилено стимулює експорт і обмежує імпорт, вводячи високі митні збори або, в деяких випадках, взагалі забороняючи ввезення окремих товарів.

Перераховані вище способи обмеження імпорту називаються політикою протекціонізму ( від англ. рrotect – захищати). До певної міри її еквівалентом є політика захисту вітчизняного товаровиробника.

Щоб збільшити експорт, держава різними способами сприяла зниженню витрат виробництва, для чого встановлювалися обов'язкові межі заробітної платні і цін на продукти харчування, а також відсотки під позики. З метою забезпечення високої якості експортних товарів, тобто закріплення за своїми товарами певних зовнішніх ринків, була введена детальна регламентація виробничого процесу, жорсткий контроль якості продукції.

Англія постійно займається пошуком ринків збуту своїх товарів, проводить захоплення і колонізацію все великих територій, у результаті чого стає власником величнішої колоніальної імперії. В Англії, в першій країні в світі, відбувається буржуазна революція під керівництвом Кромвеля (1643 рік). З ім'ям Кромвеля пов'язане ухвалення Навігаційного акту (1651 рік), який укріпив англійський флот і торгівлю. Згідно цьому закону всі товари, які поступали до Англії з Азії, Африки і Америки повинні були завозитися виключно на англійських суднах. А товари з Європи – або на англійських суднах, або на кораблях країни–виробника. Всі товари з колоній повинні були завозитися спочатку в англійські порти, а в колонії – перевозилися тільки англійськими кораблями. Саме цим законодавчим актом була повністю підірвана морська і торгова потужність Голландії.

Після промислового перевороту в Англії склалися сприятливі умови для економічного розвитку. Цьому сприяло ряд умов:

1. Природно-економічні умови (багата сировинна база, особливо запаси руди і вугілля; наявність сировини для суконної промисловості; водні комунікації)

2. Зовнішньоекономічні умови (наявність стійкого попиту на англійські товари, розширення світового ринку)

3. Економічні умови (високий рівень розвитку промисловості, широке застосування парових двигунів, стабільні залізничні комунікації, які остаточно ліквідовували роз'єднаність окремих районів країни).

По суті, створення машинобудівних комплексів і будівництво залізничних комунікацій вважається «увінчанням будівлі» промислового перевороту (К. Маркс).