- •Херсон – 2011
- •Моніторинг забруднених радіонуклідами територій
- •Дія радіонуклідів на організм тварин
- •Заходи щодо зменшення потрапляння радіонуклідів до організму тварин в господарствах, які розташовані на забруднених радіонуклідами територіях
- •Особливості переробки продукції яка надійшла з господарств, що розташовані на забруднених радіонуклідами теріторіях
Заходи щодо зменшення потрапляння радіонуклідів до організму тварин в господарствах, які розташовані на забруднених радіонуклідами територіях
Поліпшення луків і пасовищ – цей захід передбачає реалізацію практично всього комплексу радіозахисних прийомів у рослинництві і дозволяє отримувати більш чисту від радіонуклідів продукцію кормовиробництва.
Нормалізація кальцієвого, калійного і фосфорного живлення за рахунок підгодівлі тварин мінеральними добавками, що містять ці елементи, зменшує всмоктування радіонуклідів в травному тракті в 2-3 рази. Особливу увагу при мінеральних підгодівлях приділяється мікроелементам, в яких зона Полісся традиційно відчуває недолік, що є причиною багатьох захворювань тварин і людини, відомих під загальною назвою гіпомікроелементоз.
З радіоблокіраторів найбільш широке застосування в після аварійний період в тваринництві знайшли фероціаніди (ферроціни), В організм великої рогатої худоби та інших тварин вони вводяться з кормом або з різними наповнювачами (воскові болюси, премікси, комбікорми, соль-лізунец та інші). Фероціаніди вибірково сорбують цезій, блокуючи його всмоктування в шлунково-кишковому тракті і в кров, знижуючи концентрацію цезію-157 в молоці та м'ясі в 3-5 разів і більше.
На забруднених радіонуклідами територіях спостерігають тенденцію до зниження імунітету тварин, збільшення захворюваності великої рогатої худоби лейкозом та туберкульозом, свиней – на дизентерію, відзначено збільшення кількості випадків остеосарком, генетичних наслідків. Цілком ймовірно, що найближчим часом постане питання про використання в тваринництві радіоблокаторів – спеціальних добавок, що володіють радіопротекторною дією в умовах хронічного опромінення. Набір таких речовин, на жаль, дуже обмежений. Серед відносно доступних засобів можна назвати вітаміни-антиоксиданти (С, А, Е, U) і солі деяких металів (заліза, селену, цинку, марганцю).
До організаційно-технологічних заходів відносять прийоми, пов'язані зі зміною раціонів харчування тварин, переведенням їх на стійлове утримання, чисті корми, особливо в передзабійний період. За рахунок цих заходів можна досягти зниження вмісту радіонуклідів у молоці та м'ясі в 10-20 разів.
Найважливіше значення у зниженні надходження і накопиченні радіонуклідів як у продукції рослинництва (кормовиробництва), так і тваринництві належить таким організаційним заходам, як зонування території (розподіл її на зони з різними рівнями радіоактивного забруднення) та перепрофілювання господарств. Такі прийоми, як виділення більш чистих від радіонуклідів полів під корені- і бульбоплідні культури, овочі, які нерідко без будь-якої кулінарної обробки йдуть споживачеві і на корм худобі, і, навпаки, вирощування на забруднених угіддях технічних культур, насіння для наступних репродукцій; переорієнтація молочного скотарства у м'ясне, розширення конярства, впровадження звірівництва і деяких інших галузей дозволяють раціонально використовувати забруднені території, отримувати на них продукцію з мінімальним вмістом радіонуклідів.