Змістовий модуль іі. Право власності та загальні положення права природокористування.

Т е м а 6. Правові засади економічного

Механізму природокористування та охорони навколишнього природного середовища

39. Екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою:

1. обліку природних ресурсів;

2. встановлення комплексу обов’язкових норм, правил, вимог щодо використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;

3. моніторингу природних ресурсів;

4. розрахунку вартості природних ресурсів.

40. Екологічні нормативи встановлюють:

1. вартість природних ресурсів;

2. кількість природних ресурсів;

3. гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин;

4. обсяг природних ресурсів.

41. Нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі та рівні шкідливих фізичних та біологічних впливів на нього є:

1. єдиними для населенного пункту;

2. єдиними для всієї території України;

3. єдиними для певної теріторії;

4. єдиними для екологонебезпечного підприємства.

42. Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають:

1. встановлення дозвільного порядку здійснення діяльності щодо використання природних ресурсів;

2. встановлення лімітів використання природних ресурсів;

3. встановлення мер адміністратівної відповідальності за порушення вимог щодо раціонального використання природних ресурсів;

4. встановлення мети використання.

43. Ліміти скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище встановлюються:

1. Міністерством економіки України;

2. Міністерством охорони навколишнього природного середовища України;

3. Міністерством фінансів України;

4. Міністерством охорони здоров”я України.

44. Збори за використання природних ресурсів місцевого значення надходять до:

1. Державного бюджету;

2. бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів;

3. фонду охорони навколишнього природного середовища;

4. бюджету обласних державних адміністрацій.

45. Розподіл коштів за використання природних ресурсів, що надходять до Державного бюджету України, здійснюється:

1. Президентом України;

2. Кабінетом Міністрів України;

3. Верховною Радою України;

4. Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

46. Фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок:

1. податків;

2. зборів за використання природних ресурсів;

3. добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян;

4. орендної плати.

47. З метою врахування екологічних вимог у процесі приватизації чи корпоратизації об’єктів права державної власності в Україні проводиться:

1. екологічне страхування;

2. екологічний аудит;

3. екологічна паспортизація;

4. екологічний моніторинг.

Т е м а 7. Право власності на природні ресурси та комплекси

48. Підставою припинення права державної власності на природні ресурси є:

1. приватизація;

2. дарування;

3. передача земель комунальної власності громадянам України;

4. передача у приватну власність іноземним громадянам.

49. Суб’єктом комунальної власності є:

1. територіальна громада того чи іншого населеного пункту;

2. комунальні підприємства;

3. міській голова;

4. житлово-будівельні та гаражно-будівельні кооперативи.

50. Припинення права приватної власності для суспільних потреб здійснюється у випадку:

1. примусового викупу під будинки та споруди органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

2. введення військового або надзвичайного стану;

3. примусового викупу під об'єкти природно-заповідного та природоохоронного призначення;

4. розміщення дипломатичних та прирівняних до них представництв іноземних держав та міжнародних організацій.

51. Надра можуть перебувати в:

1. державній, комунальній та приватній власності;

2. державній та комунальній власності;

3. державній власності;

4. державній, комунальній та колективній власності.

52. У приватної власності можуть перебувати об'єкти тваринного світу:

1. що знаходяться в стані природної волі;

2. що знаходяться в територіальних і внутрішніх морських водах, у межах континентального шельфу й виключної (морської) економічної зони;

3. що знаходяться в державних мисливських угіддях;

4. що знаходяться у напіввільних умовах.

53. Суб'єкти права приватної власності на природні ресурси це:

1. підприємства, установи та організації комунальної форми власності;

2. іноземні громадяни;

3. міські Ради;

4. державні підприємства.