11 Вимоги до виконання робочих креслень

11.1 Правила і рекомендації по призначенню допусків і граничних відхилень

Геометрична точність деталей оцінюється:

• точністю розмірів елементів деталей;

• точністю їх взаємного розташування;

• точністю форми поверхонь елементів (макрогеометрією поверхонь);

• шорсткістю поверхонь (мікрогеометрією).

При проектуванні деталей задають не тільки розміри елементів, але і їх граничні відхилення по всім чотирьом геометричним параметрам.

11.1.1 Граничні відхилення розмірів

Для всіх розмірів, які нанесенні на креслені, вказуються граничні відхилення.

Граничні відхилення спряжених розмірів відповідають посадкам, які вказані на складальних кресленнях. Їх наносять на креслені одним з трьох способів, встановленим ГОСТ 25346 – 82:

• умовним позначенням полів допусків – 30f6, 70H8;

• числовими значеннями граничних відхилень – 30, 70;

• умовними позначеннями полів допусків з вказуванням в скобках числових значень граничних відхилень – 30f6 .

Граничні відхилення розмірів, які входять в розмірний ланцюг, вказуються в відповідності з результатами розрахунків розмірних ланцюгів.

Числові значення відхилень визначаються по таблицям ГОСТ 30893 – 2002 в залежності від класу точності, вказаному в загальному записі.

11.1.2 Допуски форми і розташування

Вибір допусків залежить від конструктивних і технологічних вимог до елементів деталей.

На кресленнях безпосередньо вказується лише ті допуски форми і розташування, які по конструктивним і технологічним причинам повинні бути меншими, а в окремих випадках – більшими, чим вказані.

Всі допуски форми і розташування розділяють на дві групи:

• обмежені полем допуску розміру;

• безпосередньо не обмежені полем допуску розміру.

Згідно ГОСТ 24643–81 до першої групи відносяться допуски циліндричності, круглості, профілю повздовжнього перерізу, площинності, прямолінійності і паралельності. На дані допуски розповсюджується правило, якщо допуски форми і розташування не вказані, то вони повинні бути обмежені полем допуску розміру.

Відхилення форми і розташування другої групи не входять складовою частиною в похибку розміру відповідних елементів і не виявляються при контролі розмірів. Тому, ці відхилення завжди повинні бути обмеженими граничними допусками.

Допуски форми і розташування поверхонь вказуються на кресленнях у відповідності до ГОСТ 2.308–79.

11.2 Технічні вимоги на кресленнях

Текстову частину вимог розміщують на полі креслення над основним написом в наступному порядку:

• вимоги до матеріалу, заготовки, термічної обробки;

• розміри (формувальні і штампувальні радіуси, ухили);

• граничні відхилення розмірів, форми і розташування поверхонь, дисбаланс;

• вимоги до якості поверхонь (шорсткість, покриття).

11.3 Призначення допусків форми, розташування і шорсткості поверхонь для виконання робочих креслень валів

11.3.1 Загальні вимоги до вибору допусків форми і розташування

При виборі допусків форми і розташування на деталі форми і розташування на деталі типу вали всі вимоги можна розділити на три групи.

Перша група пов’язана з установкою підшипників кочення, або з створенням необхідних умов для роботи підшипників пов’язання.

Друга група забезпечує точність зачеплення в зубчатих і черв’ячних передачах.

Третя група обмежує неврівноваженість деталей.

Під час призначення допусків взаємного розташування різних елементів валів, насамперед необхідно вибрати бази, відносно яких вони будуть задаватися. В якості баз, зазвичай, обирають поверхні цапф, тобто ті поверхні, які визначають положення вала в механізмі.

11.3.2 Призначення допусків форми і розташування поверхонь

Для підшипників кочення призначають допуск радіального биття посадочної поверхні відносно загальної вісі.

Допуск радіального биття рекомендується призначати замість співвісності, оскільки полегшується контроль даного параметру.

Для забезпечення якості роботи підшипника кочення, крім радіального биття, призначають допуск торцьового биття заплечика вала.

Для забезпечення норм контакту зубців в передачі – призначають допуск торцьового биття, буртика вала.

Для забезпечення виконання норм кінематичної точності передачі – призначають допуск радіального биття посадочної поверхні для зубчатого колеса.

Для обмеження можливого дисбалансу як самого вала, так і вала в механізмі призначають допуск радіального биття, а для зірочок, в залежності від частоти обертання.

Для забезпечення якісної роботи підшипників кочення призначають допуски круглості і профілю повздовжнього перерізу.

Допуск симетричності розташування бокових сторін шліців – для забезпечення рівномірності контакту бокових поверхонь шліців в спряжені.

Допуск симетричності розташування шпоночного паза на глибину і довжину шпоночного паза.

11.3.3 Призначення параметрів шорсткості

Значення параметра Ra шорсткості поверхонь в шпонковому з’єднані згідно з рекомендаціями слід вибирати не більше:

• для робочих поверхонь пазів і шпонок – 1,6 … 3,2 мкм;

• для неробочих поверхонь – 6,3 … 12,5 мкм.

Значення параметра шорсткості посадочних поверхонь під підшипники кочення вибирають за таблицею 11.1.

Таблиця 11.1 – Параметри шорсткості посадочних поверхонь під підшипники кочення

Посадочна поверхня	Номінальний розмір, мм	Значення параметра Ra, мкм
		Клас точності підшипника
		0	6 і 5	4
Валів	до 80	1,25	0,63	0,32
	вище 80 до 500	2,5	1,25	0,63
Отворів корпусів	до 80	1,25	0,63	0,63
	вище 80 до 500	2,5	1,25	1,25
Опорних торців заплечиків валів і корпусів	до 80	2,5	1,25	1,25
	вище 80 до 500	2,5	2,5	2,5

Значення параметра Ra шорсткості поверхонь зубчастих (шліцьових) з’єднань слід вибирати по таблиці 11.2.

Таблиця 11.2 – Параметри шорсткості посадочних поверхонь зубчастих (шліцьових) з'єднань

З’єднання	Значення параметрів Ra, мкм не більше
	Впадина отвору	Зуб вала	Центруючі поверхні		Нецентруючі поверхні
			Отвір	Вал	Отвір	Вал
Нерухоме	1,6…3,2	1,6 …3,2	0,8…1,6	0,4…0,8	3,2…6,3	1,6…6,3
Рухоме	0,8…1,6	0,4…0,8	0,8…1,6	0,4…0,6	3,2	1,6…3,2

Шорсткість поверхонь під манжетні ущільнення вибирають в відповідності до таблиці 11.3.

Таблиця 11.3 - Шорсткість поверхонь під манжетні ущільнення

Характеристика поверхні	Значення параметра Ra, мкм
Посадочні поверхні підшипників ковзання	0,4…0,8
Поверхні деталей в посадках з натягом	0,8…1,6
Поверхні валів під ущільнення	0,2…0,4, полірувати

Також необхідно призначати шорсткість поверхонь заплечика вала та під зубчате колесо.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Базієвський С.Д., Дмитришин В.Ф. Взаємозамінність стандартизація і технічні вимірювання. Підручник – Київ: Видавничий Дім «Слово», 2004.

2. Мягков В.Д., Палей М.А., Романов А.Б., Брачинский В.А., Допуски и посадки: Справочник, Т.1. – Л.; Машиностроение, 1982.

3. Мягков В.Д., Палей М.А., Романов А.Б., Брачинский В.А., Допуски и посадки: Справочник, Т.2. – Л.; Машиностроение, 1983.

4. Гаврилюк В.І., Кукляк М.Л. Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання. – К.; УМК ВО, 1990.

5. Анухин В.И. Допуски и посадки. Учебное пособие. – СПб.:Питер, 2007.

6. Дымов Ю.В. Метрология, стандартизация и сертификация. Учебник – 2005.

7. Якушев А.И., Воронцов Л.Н., Федотов Н.М., Взаимозаменяемость, стандартизация и технические измерения. – М.; Машиносроение, 1986.

8. Дунаев П.Ф., Леликов О.П., Варламова Л.П., Допуски и посадки. Обоснование выбора. – М.; Высшая школа, 1984.

9. Методичні вказівки та завдання до курсової роботи з дисципліни «Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання». / Глушич В.О., Дусанюк В.А., Козлов А.А., Переяславський О.М. – Вінниця.; ВДТУ, 1994.

10. СТ СЭВ 144 – 75. Единая система допусков и посадок СЭВ. Поля допусков и рекомендуемые посадки.

11. СТ СЭВ 368 – 76. Единая система конструкторской документации. Указание на чертежах допусков формы и расположения поверхностей.

12. ГОСТ 2.105 – 68. Форма для текстовых конструкторских документов.

13. ДСТУ 1.0-93 – Взаємозамінність, її види і значення.

14. ДСТУ 2500-94­ – Основні поняття про допуски і посадки.

15. ГОСТ 6636-79 ­– Ряди номінальних лінійних розмірів.

16. ГОСТ 2.307-78 ­– Позначення допусків і посадок на кресленнях.

17. ДСТУ 2500-94 – Єдина система допусків і посадок.

18. ДСТУ 2500-94 – Інтервали номінальних розмірів.

19. ДСТУ 2500-94 ­– Основне відхилення.

20. ГОСТ 25347-89 – Посадки в системі отвору.

21. ГОСТ 25347-89 ­– Посадки в системі валу.

22. ГОСТ 25347-89 – Граничні відхилення основних отворів і валів.

23. ГОСТ 25347-89 – Граничні відхилення валів при розмірах від 0-500 мм.

24. ГОСТ 25347-89 – Граничні відхилення отворів при розмірах від 0-500 мм.

25. ГОСТ 2.307-78 – Позначення граничних відхилень лінійних розмірів на кресленнях.

26. ГОСТ 25347-89 – Граничні зазори в посадках з зазором при розмірах від 1-500 мм.

27. ГОСТ 25347-89 – Граничні зазори і натяги в перехідних посадках при розмірах від 1-500мм.

28. ГОСТ 25347-89 – Граничні натяги в посадках з натягом при розмірах від 1-500мм.

29.ДСТУ 2498-94 – Допуски форми. Основні терміни і визначення.

30. ДСТУ 2498-94 – Допуски розташування поверхонь. Основні терміни і визначення.

31. ГОСТ 24643-81 – Нормування і призначення допусків форми.

32. ГОСТ 24643-81 – Нормування і призначення допусків розташування.

33. ГОСТ 2.308-79 – Приклади позначення на кресленнях допусків форми і розташування поверхонь.

34. ДСТУ 2413-94 – Шорсткість поверхні. Терміни та визначення.

35.ГОСТ 2789-73 – Значення та вибір параметрів шорсткості.

36. ДСТУ 3012-95 – Підшипники кочення. Терміни та визначення.

37. ГОСТ 8338-75 – Розмірна серія підшипників кочення.

38. ДСТУ 3012-95 – Класи точності підшипників кочення.

39. ГОСТ 520-89 – Граничні відхилення кілець підшипників

40. ГОСТ 23360-78 – Види і основні параметри шпонкових з’єднань – призматичних.

41. ГОСТ 24071-80 – Види і основні параметри шпонкових з’єднань – сегментних.

42. ГОСТ 1139-80 – З’єднання шліцьові прямобічні. Методи центрування. Основні параметри.

43. ГОСТ 1139-80 – Допуски і посадки прямобічних шліцьових з’єднань).

44. ГОСТ 8724-81– Метричні кріпильні різьби, їх класифікація та основні параметри.

45. ГОСТ 24705-81 – Середній і внутрішній діаметр метричних різьб.

46. ГОСТ 16093-81 – Ступені точності і довжини згвинчування різьб.

47. ГОСТ 26093-81 – Поля допусків і посадки метричних різьб із зазором.

48. ГОСТ 24834-81 – Перехідні посадки різьбових з’єднань.