- •I. Вступ
- •II. Загальні зауваження до проекту Кодексу
- •1. Загальні засади та захист прав особи – Статті 7 – 20
- •2. Принципи примусового судового переслідування – Стаття 16 (1)
- •3. Інформування підозрюваного та звинувачуваного про їх права
- •4. Вилучення свідчень, отриманих у незаконний спосіб – Статті 309 та 113 (6);
- •5. Термін утримання під вартою – Статті 11 (3) та 166 (1) № 2
- •6. Зобов’язання поставити затриману особу перед суддею – Стаття 11 (3)
- •7. Затримання – Статті 162 – 184
- •8. “Заходи процесуального примусу”, “Слідчі дії”, та “Негласні
- •9. Взаємне розкриття – Статті 244 та 34 (2) № 8
- •10. Порушення кримінальної справи і попередній судовий розгляд – Статті 241 – 252
- •11. Роль судді під час судового розслідування
- •12. Порядок судового провадження – Статті 369 – 379
- •13. Заява про визнання вини і переговори про укладання угоди про признання вини – Статті 380 – 389
- •14. Суд присяжних
- •15. Кримінальне переслідування неповнолітніх, чий вік не передбачає кримінальної відповідальності – Статті 511 – 515
- •16. Кримінальне переслідування душевнохворих осіб – Статті 516 – 529
- •17. Статті, що повторюються
- •18. Статті, в яких йдеться про очевидне
- •III. Коментарі до окремих положень Проекту
- •1. Народні засідателі – Стаття 22 (4)
- •2. Незалежність прокурора – Стаття 28 (2)
- •3. Відмова відповідача від права на адвоката – Стаття 44
- •4. Права спеціаліста – Статті 62 (4) пункт 4; 70 (2) пункт 2
- •5. Тимчасове вилучення документів – Стаття 120 (1)
- •6. Тимчасове вилучення та арешт майна – Статті 135 – 138
- •7. Підстави для затримання та утримання особи – Стаття 158 (2)
- •8. Сторони, що ставлять запитання одна іншій у ході судового слідства – Стаття 318 (4)
- •9. Проголошення приговору – Стаття 344
- •IV. Заключні ремарки
Переглянута редакція після круглого столу, проведеного на початку вересня 2007 року
Експертна думка
щодо проекту Кримінального процесуального кодексу України
станом на 21 травня 2007 року
Професор Д-р. Іоахім Геррман, ЛЛ.M.
Аусбурзький університет, Німеччина
I. Вступ
Експертна думка базується на англійському перекладі проекту Кримінального процесуального кодексу України станом на 21 травня 2007 року, отриманого від Ради Європи. В ній також врахована інформація, отримана під час дискусії за Круглим столом, який відбувся в Києві 10 та 11 вересня 2007 року.
Наведені нижче зауваження стосуються лише тих положень та частин українського проекту, які ми вважаємо помилковими. В той же час, зауваження не лише ставлять питання про відповідність проекту Кодексу умовам Європейської Конвенції з прав та основних свобод людини. Наші зауваження також піднімають питання відповідності проекту Кодексу тим загально прийнятим нормам справедливості, на основі яких працюють системи кримінального правосуддя в країнах Європи. До того ж, ми зазначаємо, де, на нашу думку, проект Кодексу відрізняється за стилем від типових кодексів Європейських країн. Для того, щоб кодекс був ємким та зрозумілим, він має бути написаний стислою та чіткою мовою.
Наші зауваження базуються на англійському перекладі проекту Кодексу. Добре відомо, що переклад не в змозі абсолютно точно передати текст оригіналу. Ця проблема ускладнюється ще більше, коли перекладений текст має туди-сюди передаватися від однієї правової системи до іншої – системи цивільного права, яка лежить в основі українського права та системи загального права, звідки саме і походить юридична англійська мова. У наведених нижче зауваженнях ми спробуємо врахувати цю проблему. Однак, не можна виключати наявність таких зауважень, які стали наслідком певного невірного тлумачення.
Мусимо також зауважити, що деякі положення проекту Кодексу в англійському перекладі виявилися для нас незрозумілими, а, отже, ми не змогли запропонувати своїх зауважень щодо них. Надамо тут лише кілька прикладів – прикладів, де положення проекту Кодексу стосуються регулювання важливих питань.
- Стаття 10 (2): “Не допускається порушення карної справи проти конкретної особи.” – На наш погляд це є неправильним перекладом оригінального тексту тому, що всі карні справи спрямовані проти “конкретної особи”, як тільки така особа стає відомою поліції.
- Стаття 97 (2): “Витрати, пов’язані з оплатою послуг адвоката, який надає правову допомогу за договором як представник, несе постраждалий...” - Такий текст очевидно є результатом помилкового перекладу, оскільки постраждалий у жодному разі не повинен платити за послуги адвоката.
- Стаття 183 (2): “Розгляд має бути призначений невідкладно після розміщення всіх питань, що є предметом попереднього судового розгляду.” – Неможливо зрозуміти, про що йдеться в цьому положенні.
- Стаття 341 (1): “Після винесення вироку ніхто не може залишатися у нарадчій кімнаті окрім складу суду, який розглядає справу ”. – Чи дійсно жодна інша особа не може залишатися у нарадчій кімнаті після прийняття рішення щодо вироку?
- Стаття 346 (1) в якій йдеться про ухвалення вироку, передбачає: “Ухвалюючи вирок, суд має вирішити питання про винуватість чи невинуватість обвинувачуваного”. Згідно з проектом Кодексу суд спершу вирішує питання про винуватість обвинувачуваного і лише потім розпочинається процедура винесення вироку. Отже, Стаття 346 (1) не є зрозумілою.
- Стаття 403 про “Таємницю наради присяжних” передбачає у параграфі 2: “Головуючий суддя забезпечує присутність одного на нараді присяжних.” – Хто цей “один”?
Нижче наведені зауваження будуть поділені на дві групи. До першої відносяться загальні зауваження, які стосуються більш ніж одного положення проекту Кодексу. Тут мова піде про принципи та поняття, на яких ґрунтується проект Кодексу, а також про системну організацію. Друга група включатиме зауваження до окремих положень, викладених у певних статтях проекту Кодексу.