7. Проектування комунікацій

Комунікації (лат. communico — поєдную) — систематичне і комбіноване використання всього інструментарію зв'язку із зовнішнім середовищем (реклама товарів, методи стимулювання продажу, кад­рова реклама, робота з громадськістю та ін.).

Види комунікацій:

1. комунікації між організацією та середовищем;

2. між рівневі комунікації;

3. комунікації між різними відділами (підрозділами);

4. комунікації керівник-підлеглий;

5. керівник-робоча група;

6. неформальні комунікації (поширення слухів).

Обмін інформацією всередині ВАТ «Тернопіль-Готель», а також між організацією та зовнішнім середовищем забезпечу­ють комунікативні процеси. Під час них відбувається живий обмін інформацією, яка осмислюється й інтелек­туально збагачує учасників. У процесі комунікації реа­лізується вміння менеджерів готельного комплексу правильно інформувати працівників підприємства та суб'єктів навколишнього се­редовища і отримувати від них корисну інформацію.

Комунікаційний процес – це обмін інформацією між двома або більше особами.

Основна мета комунікаційного процесу – це забезпечення розуміння інформації, яка є предметом обміну, тобто повідомленням. Однак, сам факт обміну інформацією не гарантує ефективності спілкування між людьми.

Дослідження експериментальної психології свідчать, що людина сприймає інформацію приблизно у таких обсягах: 80% - зором; 15% - на слух; 3% - на дотик; 1% - на смак; 1% - нюхом.

Ефективність комунікативного процесу значною мірою залежить від форми передавання інформації. Дослідження про «забування без закріплення» показують, що людина пам’ятатиме краще, якщо роботу виконає самостійно (рис. 1.3.):

Людина запам’ятовує з того, що вона

Рис. 1.3. Ступінь запам’ятовуваності людиною інформації залежно від кількості органів чуття, заподіяних у комунікативному процесі

На основі вище поданого матеріалу, можна сказати, що при використанні різних видів комунікацій на ВАТ «Тернопіль-Готель» виникають проблеми, щодо сприйняття інформації, її точної передачі та розуміння. Це все залежить від здатності кожного працівника розуміти та сприймати ту інформацію, яка подається. Тому, необхідно розробляти заходи, щодо вдосконалення міжособистісних бар’єрів, зумовлених сприйняттям інформації; семантичних бар’єрів; невербальних перепон; неякісних зворотних зв’язків; невміння слухати й передавати інформацію. Тому, на мою думку, для того, щодо покращити комунікативний процес, який відбувається між готельним комплексом та його середовищем, а також між керівництвом та персоналом і самими працівниками необхідно:

• подавати інформацію у формі, яка викликатиме позитивні емоції й інтерес;

• формувати позитивний клімат, який триматиметься на відкритості та довірі;

• уникати вузькопрофесійного жаргону, набувати культури мовлення;

• навчитися «читати» людей за їхніми невербальними сигналами;

• досягати зворотного зв’язку, задаючи запитання, відповіді на які дають змогу з’ясувати ступінь розуміння одержувачем отриманої інформації;

• застосування такого методу як «години (дні) відкритих дверей»;

• навчитись слухати і правильно передавати інформацію;

• застосування сучасних інформаційних технологій тощо.