3.1.2 Правова природа заміни покарання більш м’яким та зниження межі покарання ( пом’якшення покарання).

Крім звільнення від покарання, положення розділу ХІІ Загальної частини КК України регламентують, також, підстави та загальний порядок здійснення двох видів своєрідного корегування призначеного судом покарання. Перший із них отримав у законі назву „заміна призначеного покарання більш м’яким” (ч. 5 ст. 80; ч. 1 ст. 82; ч. 4 ст. 49; ч. 1 ст. 72 КК), а другий – „зниження межі покарання” (ч. 3 ст. 74 КК).

Правову природу такого корегування покарання в теорії кримінального права до кінця поки що не з’ясовано. Часто його відносять до звільнення від покарання або від його відбування, що не відповідає кримінально-правовій природі цих двох самостійних форм кримінальної відповідальності.

Не усталеною є і назва другого різновиду такого корегування. Як зазначалося, у ч. 3 ст. 74 КК він отримав назву зниження межі призначеного покарання, а в ч. 1 ст. 74 КК йдеться про пом’якшення покарання. Остання назва цього явища використовується і в кримінально-правовій теорії. Нам більше імпонує його визначення як зниження межі, оскільки пом’якшення призначеного покарання є більш широким явищем, яким охоплюється і заміна покарання більш м’яким.

Щодо кримінально-правової природи заміни покарання та зниження його межі, слід зауважити, що, як справедливо зазначає професор О.О. Пінаєв, ні до звільнення від покарання та до звільнення від його відбування вони не відносяться. Існує, щоправда, й протилежна позиція, а саме – заміна покрання визнається формою звільнення від відбування першого, тобто того, яке було замінене, покарання (В.А. Ломако). Більш обгрунтованою є, на нашу думку, точка зору професора А.О. Пінаєва, оскільки при заміні покарання більш м’яким особа не звільняється ні від покарання, ні від його відбування. Тим самим вона не позбавляється можливості звільнитися від відбування нового покарання умовно-достроково (ч. 5 ст. 82 КК). Якщо ж визнавати заміну покарання звільненням від нього, то після такого звільнення природньо неможливе умовно-дострокове звільнення. Але ч. 5 ст. 82 КК умовно-дострокове звільнення від нового покарання дозволяє, що є свідченням того, що заміна покарання більш мяким не є звільненням від першого, більш жорсткого покарання.

Крім того, заміна призначеного покарання може здійснюватися не лише в напрямі його пом’якшення, але й навпаки – у напрямі його ужорсточення. Йдеться про наступні випадки, передбачені законом про кримінальну відповідальність: 1) заміна штрафу громадськими чи виправними роботами при неможливість його сплати (ч. 4 ст. 53 КК); 2) при призначенні за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків різнорідних покарань, в результаті чого менш суворий вид покарання переводиться у більш суворий (ч. 1 ст. 72 КК). Це є ще одним аргументом проти визнання заміни звільненням від покарання. Отже, заміна покарання є самостійним по відношенню до звільнення від покарання чи звільнення від відбування призначеного покарання кримінально-правовим явищем. За своєю кримінально-правовою природою воно не може претендувати на статус самостійної форми кримінальної відповідальності. Оскільки і заміна покарання, і зниження його меж стосуються першої форми кримінальної відповідальності – покарання, їх слід розуміти як своєрідне урізноманітнення зовнішнього прояву саме цієї форми кримінальної відповідальності, а не третьої її форми (звільнення від відбування призначеного покарання), як пропонують деякі дослідники цієї проблематики. На підставі зазначеного, вбачається доцільним перенести відповідні кримінально-правові норми з розділу ХІІ Загальної частини КК України до її розділу ХІ «Призначення покарання» з можливим доповненням його назви терміном «корегування» чи «зміна» покарання. Це відповідало б дійсній природі зазначеного явища. Нинішнє його «місце знаходження» в тексті КК України не відповідає кримінально-правовій природі цього явища.

Отже, для визначення зазначеної особливості прояву покарання ми пропонуємо термін „корегування призначеного покарання”, або його „зміна” На наш погляд, така термінологія у найбільшій мірі відображає сутність ситуацій, про які йдеться у названих статтях КК: спочатку суд призначає покарання засудженому, а потім через певні обставини замінює його на менш суворе чи на більш суворе, або знижує межу призначеного покарання, тобто здійснює корекцію раніше прийнятого судового рішення стосовно виду чи міри покарання суб’єкту, який вчинив певний злочин.

Як і звільнення від покарання, корегування (зміна) покарання може здійснюватись не лише на підставах, визначених відповідними статтями КК України, а також на підставі Законів України про амністію та указів Президента України про помилування. Далі спочатку розглянемо звільнення від покарання та його корегування (зміна), що здійснюються судом виключно на підставі відповідних статей КК і не потребують видання спеціального закону чи президентського указу.