Бурдюшкува'ння [бурд'ушкувáн':а], -я, с. Дія за значенням бурдюшкува'тися. Після дощів, які пройшли на минулому тижні, почалося активне бурдюшкування пшенички (насел. П. Див. Бурдюшкуватися )

БУРДЮШКУВА'ТИСЯ [бурд'ушкувáтис'а], -ується, недок. Колоситися. Зараз усі злакові почали бурдюшкуватися, дай Боже, щоб не було ніяких неприємностей (16, 17 Арбузин.; 245, 247, 249 Брат.)

БУРИ'ВІТЕР [бурив’ітер], -тра, ч., орн. Хижий птах боривітер. Буривітер – це хижий птах, який живиться переважно мишами і великими комахами (552, 554 Жовтн.)

БУРИ'ЛО [бурило], -а, ч., риб. 1. Різновид тралу, яким ловлять бички. Бурило – це трал, який всмоктує воду, а разом з нею і рибу, що залягла на дні (142, 150 Березан.; 873, 882 Очак.)

2. Волокуша, якою ловлять рачків (креветок). Літом, під час канікул, діти ловили своїм бурилом креветок, а я їх варила (137, 142, 150 Березан.)

БУРИ'ЛЬНИЙ ДУБ [бурил'ниǐ дуб], -а, ч., риб. Рибацький баркас із бурилом. Бурильний дуб – це рибацький баркас, оснащений бурильним тралом (137, 144, 150 Березан.)

БУ'РИТИ [бýрити] (1), -ить, недок. Текти, литися. Див. буруни'ти. Діжка зовсім розсохлася, налили води, а вода бурить з неї, як з решета (61–63, 79, 80, 95, 97 Башт.; 126, 127, 135, 136, 152, 154 Березан.; 187, 189, 198, 199 Березнег.; 341, 356, 372–374 Вознесен.; 471, 475, 476 Доман.; 520, 521, 542 Єлан.; 562, 576, 577, 584, 585 Жовтн.; 617, 620 Казан.; 731, 732, 752, 753 Микол.; 804–806 Новобузьк.; 833–835 Новоодес.; 873, 875, 876, 883, 884 Очак.)

БУРИ'ТИ [бурити] (2), -рю, -риш, недок. Хвилювати. Не треба тривожити і бурити матір, вона і так дуже переживає, нехай заспокоїться (412, 413, 415 Врад.; 685–687, 699 Кривоозер.; 943–945 Первомай.)

БУРИ'ТИСЯ [буритис'а] (1), -итися, недок. Литися. Піди добре заткни чіп у бочці, бо вода буриться, скоро витече і не буде чим і губів помочити (насел. п. див. бурити–1)

БУРИ'ТИСЯ [буритис'а] (2), -рюся, -ришся, недок. Хвилюватися. Перестань буритися і плакати, візьми себе в руки, сльозами горю не допоможеш (насел п. див. бурити–2)

БУРІ'ВКИ [бур'íўки], -вок, мн., бот. Чорниці. Вживається вихідцями із західних областей України. У нас на базарі вже продаються бурівки, правда, ще дорогуваті, але ж єсть (398–400 Врад.; 690–692, 699 Кривоозер.; 952, 953 Первомай)

БУРІ'ШКА [бур'íшка], -и, ж., бот. Картопля. Вживається вихідцями із Закарпатської області. Див. бу'рка. Накопала оце в огороді молоденької бурішки, зварю дітям на вечерю (292, 94 Веселин.)

БУ'РКА [бýрка] (1), -и, ж.,бот. Картопля. Відварену молоду бурку будете їсти з огірками та помідорами (322 Веселин.)

БУ'РКА [бýрка] (2), -и, ж. Тепла спідниця. Дочка на зиму пошила нову бурку, бо стара вже не гріє так, як треба (407, 409 Врад.)

БУ'РКАЛО [бýркало], -а, с. Глибока яма у річці, лимані. Я знаю, де біля коси є буркала, в яких завжди залягають бички (574, 575, 584 Жовтн.; 883, 887 Очяак.)

БУ'РКИ [бýрки], -рок, мн. Шиті валянки. Битих валянок ми не виробляємо, у магазинах не продають, тому шиємо бурки (10, 11, 16, 17, 35, 38 Арбузин.; 45, 48, 52, 53, 74, 75, 77 Башт.; 125, 127, 130 Березан.; 171, 172 Березнег.; 263, 264 Брат.; 314, 315 Веселин.; 333, 336 Вознесен.; 422, 423 Врад.; 456, 457 Доман.; 551–554, 576, 577, 586, 587 Жовтн.; 594–596, 608, 610 Казан.; 695, 696, 699 Кривоозер.; 702–705, 723, 724 Микол.; 759, 762, 782, 783 Новобузьк.; 829, 842, 843, 851, 852 Новоодес.; 877–879, 893, 894 Очак.; 907, 908, 911, 926, 927 Первомай.; 963, 964, 970, 972, 1002, 1003 Снігур.)

БУ'РКИ ШИ'ТИ [бýрки шити], фраз. Піднімати на сміх. Бригадир як почав бурки шити, то трактористи порозбігалися від сорому (514, 515 Єлан.)

БУРКО'ВКА [буркóўка], -и, ж. Дорога бруківка. До райцентру проклали бурковку, тепер нею їздять автобуси, легкові і вантажні машини (22, 24, 35, 38 Арбузин.; 83, 85, 94, 97 Башт.; 213, 216 Брат.; 314, 315 Веселин.; 389, 392 Врад.; 475, 476 Доман.; 505, 506, 508 Єлан.; 685, 686, 688 Кривоозер; 952, 953, 955 Первомай.)

БУРКУЛЬО'З [буркул'óз], -у, ч. Туберкульоз легень. І треба ж, такої напасті: простудився син і прихватив буркульоз, тепер лежить у лікарні (156, 158, 159 Березан.)

БУРКУ'ХА [буркýха], -и, ж. Буркотуха; буркотлива жінка. Наша баба така буркуха, що весь день бурчить, а чого хоче, мабуть, і сама не знає (101, 103 Башт.; 133, 135, 150 Березан.; 346, 348 Возенсен.; 448, 451 Доман.; 517, 520 Єлан.)

БУРМАКИ' [бурмаки], -ів, мн. Дерев’яні вила з п’ятьма ріжками. Див. бармаки'. Бурмаками відгортають від молотарки полову, а також дрібну солому (250, 251 Брат.)

БУРМИ'ЛО [бурмило], -а, ч. Чоловік з грубим голосом. Отой бурмило як скаже щось голосно, так аж люди здригаються від його голосу (10, 11, 22, 26 Арбузин.; 52, 55, 83, 85 Башт.; 107, 108, 115, 118, 119, 152, 154,Березан.; 191, 193, 196 Березнег.; 350, 351, 356, 359 Вознесен.; 389, 392, 420, 421 Врад.; 487, 489 Доман.; 535, 538 Єлан.; 554, 555, 576, 577 Жовтн.; 621, 622, 624 Казан.; 695, 696 Кривоозер.; 723, 727 Микол.; 773, 774, 786, 787 Новобузьк.; 828, 860, 861 Новоодес.; 877, 879, 891, 893 Очак.; 911, 917, 918 Первомай.; 963, 964, 970, 972, 1010, 1011 Снігур.)

БУРМОНІ'ТИ [бурмон'íти], -ню, -ниш, недок. Бурмотати і мимрити. Сидить старий на присьбі та все бурмотить собі під ніс, видно про щось роздумує (74, 75, 77 Башт.; 184, 186 Березнег.; 346, 348, 357 Вознесен.)

БУРМО'СИТИ [бурмóсити], -ошу, -осиш, недок. Насуплювати, хмурити. Син сердився, бурмосив брови і надував губи, лаявся, а чого, ніхто толком не знав (166, 167 Березнаг.; 359, 361 Вознесен.; 471, 475, 476, 490, 491 Доман.; 589, 592, 593 Жовтн.; 621, 622, 624 Казан.; 747, 749 Микол.; 793, 794 Новобузьк; 863–865 Новоодес.; 997, 998 Снігур.)

БУРМОТУ'Н [бурмотýн], -а, ч. Буркотун. Увесь день щось бурмоче старий бурмотун, а про що, ніяк не добереш (238, 239 Брат.; 314, 315, 317 Веселин.)

БУРМОТУ'ХА [бурмотýха], -и, ж. Буркотуха. Стара бурмотуха ніяк не вгамується, бурчить, виражаючи своє незадоволення (насел. п. див. бУрмотун)

БУРМУ'С [бурмýс], -а, ч. Верхній теплий жіночий одяг з широкими полами. Бурнус. Колись бурмуси носили всі жінки, у яких були малі діти, а тепер вони давно вже не в моді (383, 404, 405 Врад.; 695, 696, 699 Кривоозер.; 943–945 Первомай.)

БУРСУ'К [бурсýк], -а, ч. Хижий лісовий звір борсу'к. Бурсуки у нашому лісі водяться, але їх мало, бо винищили (16, 17, 35, 37 Арбузин.; 68–70, 81 Башт.; 245, 247, 271, 274 Брат.; 299, 301, 314, 315, 317 Веселин.; 353, 355 Вознесен.; 407, 410 Врад.; 700, 701 Кривоозер.; 752, 753 Микол.; 845–847 Новоодес.; 878, 879, 887, 888 Очак.; 911, 926, 927, 949, 950 Первомай.; 976, 978, 1002, 1003 Снігур.)

БУРСУКО'ВИЙ [бурсукóвиǐ], -а, -е, Прикм. до бурсу'к. Бурсукове хутро – цінне, але де ж ти його дістанеш, коли бурсуків немає (насел. п. див. бурсу'к.)

БУСУРМА'НИТИСЯ [бусурмáнитис'а], -иться, недок. Хмаритися. Вночі почало бусурманитися, збиралося на дощ, але вітер розвіяв хмари (634, 640–642 Казан.; 765–767, 793, 794 Новобузьк.; 963, 964, 1010, 1011 Снігур.)

БУРТ [бурт], -у, ч. Довга канава, у яку для зберігання у зимовий період засипають картоплю, буряки, прикриваючи соломою і землею. Див. бортова яма [бортовá йáма]. У буртах ми зберігаємо картоплю для того, щоб садовити, тому аж весною розкриваємо бурти (45, 46, 58, 69, 70, 101–103 Башт.; 175, 176, 198 Березнег.; 297 Веселин.; 341, 357, 358, 371 Вознесен.; 475, 476, 485, 486 Доман.; 576, 577, 589, 591 Жовтн.; 712–714, 731, 733 Микол.; 829, 842–844 Новоодес.)

БУРТА'К [буртáк], -а, ч. Різновид жіночого зимового одягу. Див. бу'ртка. У буртаку добре виходити в непогоду, коли дує сильний вітер, або в мороз (399, 401 Врад.; 697, 698 Кривоозер.; 939, 940 Первомай.)

БУРТАЧО'К [буртачóк], -чка, ч. Зменш.до буртак. Хоча й старенький буртачок, а захищає добре від вітру і холоду (насел. п. див. буртак)

БУ'РТКА [бýртка], -и, ж. Жіночий зимовий одяг. Див. бурта'к. Надворі піднявся великий вітер, і невістка одягла буртку, запнулася великим платком і пішла в контору (насел. п. див. буртак)

БУРТОВИ'Й [буртовиǐ], -а, -е. Прикм. до бурт. Всю буртову картоплю ми перебрали, пересушили і підготували для посадки (насел.п.див. бурт)

БУРТОВА' Я'МА [буртовá йáма], -и, ж. Кагат. Див. бурт. У буртовій ямі ми зберігаємо всю зиму картоплю для посадки і буряки кормові для скоту (насел. п. див. бурт)

БУРУ'БЛЯКИ [бурýбл'аки], -ів, мн. Овечий послід; бібки. Див. бурбуляхи', буру'бляхи, буруб’я'Хи, буру'бухи. Треба вже вичистити кошару, бурубляки вивезти в поле і порозкидати (16, 17 Арбузин.; 74, 75, 88, 89 Башт.; 279, 280 Веселин.; 394, 395 Врад.; 441, 442, 443 Доман.; 533, 538 Єлан.; 619, 620 Казан.; 727, 728 Микол.; 793, 794 Новобузьк.; 998, 999, 1008, 1010 Снігур.)

БУРУ'БЛЯХИ [бурýбл'ахи], -ів, мн. Овечий послід: бібки. Див. буру'бляки. Змести оті всі бурубляхи і винести на огород, щоб не валялися по двору (187, 188, 200, 202 Березнег.; 362, 363, 371 Вознесен.; 558, 559, 562 Жовтн.; 731, 732 Микол.; 832–835 Новоодес.; 878, 879 Очак.)

БУРУ'БЛЯШКИ [бурýбл'ашки], -шок, мн. Зменш до бурубляхи. От капосні ягнята, пройшли через двір і вже й бурубляшки залишили (насел. п. див. бурубляхи).

БУРУ'БУХИ [бурýбухи], -ів, мн. Овечий послід. Див. буру'бляхи. Син змів бурубухи овечі і вивіз на огород, щоб удобрити зємлю (860, 861 Новоодес.)

БУРУ'БУШКА [бурýбушка], -и, ж. Брунька. Цього року рання весна, бо абрикоси вже й бурубушки викинули (480 Доман.)

БУРУ'БУШКИ [бурýбушки], -шок, мн. Зменш. до бурубухи. Скоріше заганяй овець у сарай, щоб по двору не наслідили бурубушків (860, 861 Новоодес.)

БУРУ'Б’ЯХИ [бурýбйахи], -ів, мн. Овечий послід; бібки. Див. бурбуляхи, бурубляхи, бурубухи. Пройшла вулицею отара овець, залишивши після себе буруб’яхи (22, 26 Арбузин.; 83, 85, 101–103 Башт.; 135, 136 Березан.; 185, 186 Березнег.; 268, 269, 271, 273 Брат.; 288–290 Веселин.; 340, 346, 347 Вознесен.; 420, 421 Врад.; 445, 446 Доман.; 526, 527, 535 Єлан.; 568, 569, 589, 591 Жовтн.; 731, 733, 751, 753 Микол.; 851, 852, 870, 871 Новоодес.; 891–893 Очак., 911, 912, 942 Первомай.; 970, 971, 999, 1000 Снігур.)

БУРУ'Б’ЯХИ [бурýбйахи], -ів, мн. Овечий послід; бібки. Вівчарі прибрали кошару, а всі буруб’яхи зсипали в бричку і вивезли в поле (424, 425, 429 Доман.; 529, 531, 532 Єлан.; 580, 582, 583 Жовтн.; 621, 622, 624 Казан.; 801–803 Новобузьк.; 845–847 Новоодес.)

БУРУ'Б’ЯШКИ [бурýбйашки], -шок, мн. Зменш. до буруб’яхи. Овечі буруб’яшки ми вивозимо в поля, бо вони – хороше добриво (насел. п. див. буруб’яХИ)

БУРУВА'ТИ [бурувáти], -ую, -уєш, недок. Хвилювати. Див. бури'ти (2). Син цілий день бурує нас своєю поведінкою, бо чогось сердиться, ні до кого не говорить (678, 680, 681 Кривоозер.)

БУРУВА'ТИСЯ [бурувáтис'а], -уюся, -уєшся, недок. Хвилюватися. Див. буритися. Не треба так сильно буруватися, все пройде, все минеться, все буде добре (насел. п. див. бурувати)

БУРУ'ЛЬБАШКА [бурýл'башка], -и, ж. Крижана паличка, що намерзла там, де стікає вода із стріхи. Бурулька. Треба позбивати всі бурульбашки, які понамерзали, бо попсують всю стріху (238, 239 Брат.; 295, 297 Веселин.; 335, 336 Вознесен.; 387, 388 Врад.; 469, 470 Доман.; 851, 852, 864, 865 Новоодес.)

БУРУНИ'ТИ [бурунити], -ить, недок. Швидко і сильно текти (про воду). Піди закрий кран на кухні, бо вода бурунить так, що може залити квартиру (133, 135, 152 Березан.; 161, 162, 173, 174 Березнег.; 471, 475, 476 Доман.; 628, 630, 631 Казан.; 787–789 Новобузьк.)

БУРУНИ'ТИСЯ [бурунитис'а], -иться, недок. Швидко і сильно текти. Після дощу, який пройшов ранком, рівчаком вода буруниться увесь день (Насел.п.див. бурунИ'ти)

БУРУНДУ'К [бурундýк], -а, ч. Похмура, непривітна мовчазна людина. Знову щось трапилося з бурундуком, що несподівано пішов, нічого не сказавши (845–847, 866, 868 Новоодес.)

БУРХА'ЙЛО [бурхáǐло], -а, ч., метеорол. Сильний вітер; буря. Вночі був такий бурхайло, що поваляв тини, позносив криші з сараїв, поваляв дерева (16, 17, 38, 39 Арбузин.)

БУ'РЧУ-БУ'РЧУ [бýрчу/бýрчу], виг. Вигук, яким передражнюють того, хто плаче. Ну, давай сильніше! Бурчу-бурчу, бо давно вже не ревла. Ну, бурчу-бурчу! (350, 353, 354, 356 Вознесен.)

БУРЧУ'Н [бурчýн], -а, ч. Буркотун. Ти не знаєш, чого це старий бурчун сьогодні увесь день бурчить, нічого нікому не говорячи (52, 53, 88, 89, 101, 103 Башт.; 191, 193, 195 Березнег.; 314, 315, 317 Веселин.; 341, 372–374 Вознесен.; 441, 442, 449, 451, Доман.; 535, 538 Єлан.; 586–588 Жовтн.; 630, 631 Казан.; 751, 753 Микол.; 793, 794 Новобузьк.; 835–836 Новоодес.; 1002, 1003, 1008, 1010 Снігур.)

БУРЧУ'ХА [бурчýха], -и, ж. Буркотуха. Стара бурчуха знову чимсь незадоволена, бо сидить, бурчить та косо поглядає (насел. п. див. бурчун)

БУРЯ'К [бур'áк], -а, ч., бот. 1. Трава щириця. У нашій балці ростуть різні трави, серед них є буркун, буряк, козельки, мишій (184, 186, 200, 201 Березнег.; 346, 347, 357 Вознесен.)

2. Зневажливе. Дурна голова. Ти подумай добре своїм буряком, чи можна в таку погоду сіяти пшеницю? (61, 62, 68, 70 Башт.; 161–163 Березнег.; 810, 811, 822, 823 Новобузьк.; 981, 982 Снігур.)

БУРЯКІ'ВКА [бур'ак’íўка], -и, ж. Самогонка, зварена з буряків. Див. бурячанка, бурячиха, бурячка. Зараз буряківку майже не п’ють, рідко хто й варить, бо є у кожного своє вино (46, 48, 81, 82 Башт.; 112, 113, 133, 134 Березан.; 723, 724, 727 Микол.; 835, 836, 866, 868, 869 Новоодес.; 889, 890, Очак.; 998, 999 Снігур.; 207–209 Березнег.; 335, 336, 342 Вознесен.)

БУРЯКОВИ'ЩЕ [бур'аковишче], -а, с. Поле, з якого зібрано буряки. Див. бурячинище, бурячник, бурячнище. Буряковище трактористи вже сьогодні зорали і заволочили (61, 62, 69, 70, 94, 95, 97, Башт.; 115, 118, 119, 140, Березан.; 175, 176 Березнег.; 286, 287, 289 Веселин.; 342, 343, 357, 358 Вознесен.; 436, 437, 441, 442 Доман.; 529, 531, 532 Єлан.; 551– 553 Жовтн.; 650, 652 Казан.; 727, 728 Микол.; 801, 802 Новобузьк.; 860, 862 Новоодес.; 900, 901 Очак.; 997, 998 Снігур.)

БУРЯЧА'НКА [бур'ачáнка], -и, ж. 1. Самогонка, зварена з буряків. Див. бурякі'вка. На весіллі чоловіки пили в основному бурячанку, а ми – домашнє вино (322 Веселин.; 428, 429 Доман.; 517, 520 Єлан.)

2. Страва з цукрового буряка, яка має кислувато–солодкий смак: подається у чашках. Вживається вихідцями із Львівської області. Бурячанку подають гарячу, у чашках, як третє блюдо до обіду (383, 405 Врад.)

БУРЯЧИ'НИЩЕ [бур'ачинишче], -а, с. Поле, з якого зібрано буряки. Див. БУРЯКОВИЩЕ. Ми сьогодні вже зорали, все бурячинище, весною посадимо кукурузу (665 Казан.; 826 Новобузьк.)

БУРЯЧИ'ХА [бур'ачиха], -и, ж. Самогонка, зварена з буряків. Див. БУРЯКІВКА. Вечорами мужики вип’ють вонючої бурячихи і сидять теревені правлять (828 Новоодес.)

БУРЯ'ЧКА [бур'áчка], -и, ж. Самогонка, зварена з буряків. Див. БУРЯКІВКА. Ваша бурячка – міцна, аж горить, але дуже вже вонюча (554, 555, 582, 583 Жовтн.; 708, 755 Микол.)

БУРЯЧКИ' [бур'ачки], -ів, мн, бот. Рослина очиток їдкий. Бурячки – це лікарська і медоносна рослина, що має лежачі стебла (550 Жовтн.)

БУРЯ'ЧНИК [бур'áчник], -а, ч. Поле, з якого зібрано буряки. Див. БУРЯКОВИЩЕ. З бурячника ми вже вивезли і буряки, і гичку, можна вже орати (91, 92 Башт.; 158, 159 Березан.; 198, 199 Березнег.; 312, 313 Веселин.; 341, 357, 358 Вознесен.; 485, 486 Доман.; 526, 527 Єлан.; 592, 593 Жовтн.; 745, 746 Микол.; 840, 841 Новоодес.; 893, 894 Очак.)

БУРЯЧНИ'ЩЕ [бур'ачнишче], -а, с. Поле, з якого зібрано буряки. Див. БУРЯКОВИЩЕ. Усі жінки пішли на бурячнище чистити буряки, щоб вивезти на завод (81, 82 Башт.; 558, 559 Жовтн.)

БУСТРИ'ЛА [бустрила], -и, ж. Засохла стеблина бур’яну. Піди, сину, на огород, повиривай та попали оті бустрили, що стирчать (259 Брат.)

БУСУРМА'НИТИСЯ [бусурмáнитис'а], -иться, недок. Хмаритися. Уже третій день у небі бусурманиться, а дощу як не було, так і немає (335, 336, 342, 343 Вознесен.; 640, 641, 650, 652 Казан.; 801–803 Новобузьк.; 833–835, 851, 852 Новоодес.; 1002, 1003 Снігур.)

БУСЬО'К [бус'óк], -ська, ч., орн. лелека. Вживається вихідцями із Ровенської області. Див. БУЗЬОК. Малі буськи, що сидять у гнізді, уже починають помахувати крилами (322, 323 Веселин.; 422, 423 Врад.; 441, 442 Доман.; 845, 846 Новоодес.; 877, 878 Очак.)

БУТАЛІ'Н [бутал'íн], -у, ч. Гуталін. Треба купити у магазині коричневого буталіну, бо вже немає чим чистити туфлі (85, 87 башт.; 347 Вознесен.)

БУТВИ'ННЯ [бутвин':а], -я, с., збірн. Листя буряків. Син привіз із буряковища машину бутвиння для корови, телички і кролів (90, 92 башт.; 184, 186 Березнег.; 337, 339 Вознесен.; 745, 746 Микол.; 860, 862, 870, 871 Новоодес.; 970, 972, 989, 991 Снігур.)

БУТЕ'ЛЬКА [бутéл'ка], -и, ж. Пляшка. У погребі стоять бутельки з виноградним соком для дітей, зимою ми будемо їх виймати (335, 336 Вознесен.; 738, 739 Микол.; 863, 864 Новоодес.; 984, 985 Снігур.)

БУТЕЛЬО'К [бутел'óк], -лька, ч. Сулія, трилітрова банка. Купила чотири бутельки для виноградного соку, думаю, треба ще для томату (16, 17, 21, 22, 39, 41 Арбузин.; 52, 55, 61, 62, 83, 85 Башт.; 120, 121, 124, 125, 144 Березан.; 162, 163, 166, 167 Березнег.; 217, 218, 245, 247 Брат.; 281, 282 Веселин.; 337, 339, 340 Вознесен.; 439, 441 Доман.; 505, 506, 508 Єлан.; 558, 559, 562, 576, 577 Жовтн.; 703–705, 712–714 Микол.; 833, 834, 863, 864 Новоодес.; 900, 901, 903 Очак.; 930, 931, 944, 945, 952 Первомай.; 963, 964, 995–998 Снігур.)

БУТЕН [бутен], -а, ч., анат. Нутрощі зарізаної свині, корови та ін. З бутену заколеної свині будемо робити потрібку для пирогів, а також для холодцю (83, 85 Башт.; 478, 480 Доман.)

БУТЕ'Р [бутéр], -у, ч., кул. Начинка для пирогів. Купила оце на базарі свинячу печінку, зроблю бутер, щоб спекти для дітей пиріжечків (857, 858, 861, 862 Новоодес.)

БУ'ТИ [бýти], -ів, мн. Чоботи. Треба, мабуть, взути старі бути, бо надворі після дощу розвезло дороги (690, 692, 695 Кривоозер.; 932, 933, 946, 948 Первомай.)

БУТИ'ЛКА [бутилка], -и, ж. Пляшка. Куплю дітям бутилку молока та по булочці на вечерю (10–12, 16, 17, 21, 22, 29, 30 Арбузин.; 44, 45, 49, 51, 81, 82, 101–103 Башт.; 107–109, 120, 121, 132, 133 Березан.; 160–162, 173, 174, 198, 199 Березнег.; 212, 213, 227, 228 Брат.; 278–280, 295, 298 Веселин.; 93–935, 940, 941 Вознесен.; 383, 384, 389, 415 Врад.; 424, 425, 456, 457 Доман.; 502–504, 526, 527 Єлан.; 551–553, 557, 562 Жовтн.; 594–596, 634 Казан.; 676, 677, 699 Кривоозер.; 703–705, 712, 713 Микол.; 759, 765, 766 Новобузьк.; 828, 832–834, 845, 846 Новоодес.; 877–879, 906 Очак.; 907, 908, 911, 912 первомай.; 963, 964, 981, 983, 993, 994 Снігур.)

БУТИ'ЛОЧКА [бутилочка], -и, ж. Зменш.-пестл. до бутилка. Зробила десяток бутилочок виноградного соку, та, здається, це малувато (насел. п. див. бутилка)

БУТІ'ТИ [бут'íти], -ить, недок. Ревіти (про велику рогату худобу). Коли блиснула блискавка, а потім грякнув грім, корови спершу притихли, а потім почали бутіти (372–374 Вознесен.)

БУ'ТЛИК [бýтлик], -а, ч. Резервуар лампи, в який наливають гас. У бутлику вже немає гасу; налий, бо лампа скоро зовсім погасне, і будеш очима світити (10, 11 18, 19, 22, 26 Арбузин.; 49, 51, 68–70, 74, 75, 77, 95, 97 башт.; 169, 170, 175, 176, 187–189 Березнег.; 227, 228, 232 Брат.; 278–280, 298, 299 Веселин.; 333–336, 340, 356 Вознесен.; 384, 387, 388 Врад.; 424, 428, 453, 455 Доман.; 505, 506, 509 Єлан.; 551–553, 557, 562 Жовтн.; 594–596, 634 Казан.; 676, 677, 683 Кривоозер.; 702–705, 731, 732 Микол.; 760, 765, 766 Новобузьк.; 828, 845, 846 Новоодес.; 873, 877, 878, 887, 888 Очак.; 907, 908, 911, 932, 933 Первомай.; 963–965, 970, 981 Снігур.)

БУ'ТЛЯ [бýтл'а], -і, ж. Великий необплетений бутель. Із власного винограду ми зробили дві бутлі вина, щоб було чим зустрічати свята (49, 51, 90, 92, 101, 102 Башт.; 124, 125, 132, 133, 150, 151 Березан.; 171, 172, 198, 199, 200, 202 Березнег.; 281–283, 312, 313 Веселин.; 337, 339, 357, 358 Вознесен.; 424, 425, 441–443 Доман.; 520, 521, 533, 535 Єлан.; 554, 555, 573–575, 584, 585 Жовтн.; 667–669 Казан.; 706, 707, 731, 732, 736 Микол.; 804, 807, 809 Новобузьк.; 829, 842–844, 851, 852, 857, 858 Новоодес.; 875, 876, 893, 894 Очак.; 965, 966, 995–997, 1010, 1011 Снігур.)

БУТОВИ'ННЯ [бутовин':а], -я, с. Паростки пророслої картоплі. Полізу в погріб та переберу картоплю, бо почала вже проростати; обберу бутовиння (926, 927 Первомай.)

БУТУРА'Н [бутурáн], -а, ч. Нежить; запалення слизової оболонки носа. Учора простудився в полі, і тепер мучить бутуран, хоч не виходь на люди (439, 441, 442 Доман.)

БУФР [буфр], -а, ч. Скриня. Вживається вихідцями із західних областей України. Усе своє дівоче шмаття дочка склала в буфр і закрила, щоб ніхто нічого не взяв (312 Веселин.; 357, 358 Вознесен.; 693, 694 Кривоозер.)

БУ'ХАНЦІ [бýханц'і], -ів, м. Кукурудзяні пластівці. Див. БАРАНЦІ, БАХКАНЦІ, БУХКАНЦІ. Мама вийняла з духовки лист з буханцями і поставила дітям на стілець (261, 262 Брат.; 412, 413 Врад.; 939–941 Первомай.)

БУХИ'КА [бухика], -и, ж. Кашель. Син простудився на роботі і прихватив бухику, тепер лежить дома, лікується (64, 65, 78–80 Башт.; 184, 186 Березнег.; 300, 301 Веселин.; 350, 353, 354 Вознесен.)

БУХИ'КАЛО [бухикало], -а, ч. Чоловік, який сильно і часто бухикає, кашляє. Як почне бухикати старий бухикало, то не дасть нормально і поспати (10, 11, 22, 26, 35, 37 Арбузин.; 61–63, 88, 89 башт.; 107–109, 152, 154 Березан.; 178, 179 березнег.; 215, 216 Брат.; 346, 347 Вознесен.; 407, 409, 410 Врад.; 478, 480 Доман.; 514, 515 Єлан.; 152–154, 568, 569 Жовтн.; 595, 596 Казан.; 678–680 Кривоозер.; 723, 724, 755 Микол.; 773, 774, 812, 813 Новобузьк.; 830, 831, 863, 864 Новоодес.; 887, 888, 906 Очак.; 930, 931, 942 Первомай.; 963–965, 995, 996, 999 Снігур.)

БУХКАНЦІ' [бухканц'і], -ів, мн. Розвернута під час піджарювання кукурудза. Див. БАРАНЦІ, БУХАНЦІ, БАХКАНЦІ. Ми часто зимовими вечорами посідаємо біля теплої груби і ласуємо бухканці (617, 620 Казан.; 738, 739 Микол.; 801–803 Новобузьк.; 835, 836 Новоодес.; 991, 992 Очак,; 997–999, 1010, 1011 Снігур.)

БУ'ХТА [бýхта], -и, ж. Збірка на жіночому одязі вище талії. Дочці пошили нове плаття з бухтами в талії, а також модну шовкову кофточку (21, 23, 25 Арбузин.; 112, 113, 152, 154 березан.; 169–171, 184, 186 Березнег.; 250, 251, 266, 267 Брат.; 456, 457 Доман.; 616, 617, 620 Казан.; 790–792, 800, 801 Новобузьк.; 832, 833, 836 Новоодес.; 883, 886 Очак.; 924, 925 Первомай.; 984, 985, 995–997 Снігур.)

БУХТІ'ТИ [бухт'íти], (1), -ить, недок. Бродити (про кисле молоко). Молоко, яке ми вечером залишили в бідонах, скисло і почало вже бухтіти (342, 343, 346, 347 Вознесен.; 471, 475, 478, 480 Доман.; 521–528 Єлан.; 568, 569, 587 Жовтн.; 605, 606 Казан.; 703–705, 744, 745 Микол.; 804, 805, 807 Новобузьк.; 838, 840, 841 Новоодес.; 963, 965, 1010, 1011 Снігур.)

БУХТІ'ТИ [бухт'íти] (2), -ить, недок. Глухо звучати. Чую, вночі щось бухтить, немов у барабан б’є, а потім стихло на кілька хвилин, і знову почало бухтіти (120, 121 Березан.; 200–202 березнег.; 337, 339 Вознесен.; 851, 852 Новоодес.)

2. Сильно кашляти. Бухикати. Візьми випий якихось ліків, попар горло, бо так усю ніч будеш бухтіти (22, 26 Арбузин.; 68–70 Башт.; 125, 127, 135, 136 Березан.; 166, 167, 191, 194, 195 Березнег.; 340, 356, 377, 378 Вознесен.; 398–400 Врад.; 685–687 Кривоозер.; 706, 708 Микол.; 833–835 Новоодес.; 877, 879 Очак.)

БУ'ХТОЧКА [бýхточка], -и, ж. Зменш.-пестл. до бухта. Порозправляй бухточки на платті, бо зібралися в одному місці і портять увесь фасон (насел. п. див. БУХТА)

БУЦ [буц] (1), -а, ч., кул. Невдало спечений хліб; гливкий. Див. БУЦЕНИК, БУЦИК (1). Це не хліб, а буц, яким можна і чоловіка убити, як каменем (39, 41 Арбузин.; 118, 119 березан.; 551–553, 557 Жовтн.; 706, 708, 743, 744 Микол.; 834, 835, 870, 871 Новоодес.; 873, 875, 876 Очак.; 907, 908, 911 Первомай.)

БУЦ [буц] (2), -а, ч. Сердитий, розгніваний чоловік. От буц, ходить, ні на кого не дивиться, ні з ким не розмовляє і надувся, як сич (16, 17 Арбузин.; 404–406 Врад.; 690, 692 Кривоозер.)

БУЦЕ'НИК [буцéник], -а, ч., кул. Невдало спечений хліб. Див. БУЦ (1). Навіщо ти поклала на стіл оцей буценик? Хто його буде їсти? (насел. п. див. буц-1)

БУ'ЦИЙ [бýциǐ], -а, -е. Такий, що б’є, коле рогами. Див. БОДЛИВИЙ. Наш бичок – буций, тому близько не підходь, бо ще вдарить (697, 698 Кривоозер.)

БУ'ЦИК [бýцик] (1), -а, ч., кул. Невдало спечений хліб. Див. БУЦ (1). Спекли таких буциків, що годяться тільки коники ліпити (насел. п. див. БУЦ–1)

БУ'ЦИК [бýцик] (2), -а, ч. ґудзик. Вживається вихідцями із західних областей України. Приший біля костюма буцика, бо скоро вже відірветься (268, 269 Брат.; 413, 414 Врад.; 695, 696 Кривоозер.)

БУ'ЦИК [бýцик] (3) -а, ч. Жіночий черевик. Принеси, дочко, мої буцики, я взуюся та схожу в сарай, щоб забрати яїчка (847, 849 Новоодес.; 883, 886 Очак.)

БУЦКУВА'ТИЙ [буцкувáтиǐ], -а, -е. Товстуватий, повний. Отой буцкуватий хлопчина сам піднімає мішок із зерном на плечі (693, 694 Кривоозер.)

БУ'ЦМАН [бýцман], -а, ч. Великий палець. Твій, синочку, буцман менший за мій мізинець, а мізиний твій – зовсім малий (893, 894 Очак.)

БУЦМА'ТИЙ [буцмáтиǐ], -а, -е. Товстий. Наш внук уже виріс, став буцматим хлопцем і сильним (184, 186 Березнег.; 582, 583 Жовтн.; 712–714 Микол.; 851, 852 Новоодес.)

БУЦУГА'Р [буцугáр], -а, ч. Товстяк. Наш сусід такий буцугар, що в легкову машину не влазить (208, 209 Березнег.)

БУЧ [буч], -а, ч., риб. Рибальська конусоподібна снасть з вузьким входом і широким дном. Батько сплів із лози два буча і збирається поставити вечером на річці (142 Березан.; 887 Очак.)

БУ'ЧКА [бýчка], -и, ж. Палиця. Див. БУЧОК. Пастухи увесь день ходять з бучками, бо треба ж корів чимось підганяти (322, 341 Вознесен.; 465, 466 Доман.)

БУЧО'К [бучóк], -чка, ч. 1. Головка соняшника. Ще тільки почало розвиднятися, а ми вже пішли зрізати бучки (90, 92 Башт.)

2. Сухе стебло соняшника. Бучки в печі горіли добре. Солому обкалили бучками, щоб вітер її не розносив (90, 91 Башт.; 315, 317 Веселин.)

3. Палиця, лозина. Наш дідусь завжди ходить із своїм бучком, який служить йому за гирлигу (97, 99 Башт.; 331, 332 Веселин.; 350, 353 Вознесен.; 416, 417 Врад.; 554, 555 Жовтн.; 693, 694 Кривоозер.)

БУ'ШЛА [бýшла] (1), -и, ж., одн. Сіра чапля. Бушла – це довгоногий болотяний птах з великим дзьобом і довгою шиєю (863 Новоодес.)

БУ'ШЛА [бýшла] (2), -и, ж., бот. Комиш. Увесь берег заріс бушлою, ніяк і підійти до води, щоб порибалити (85, 87 Башт.; 542 Єлан.; 842, 844 Новоодес.)

БУШЛА'К [бушлáк], -а, ч. Чоловічий одяг бушлат. Бушлак – найкращий одяг, я в ньому завжди хожу на роботу (335, 336 Вознесен.; 449, 451 Доман.; 548, 549 Єлан.; 580, 582 Жовтн.; 755, 756 Микол.; 860, 861 Новоодес.)

БУ'ШЛЯ [бýшл'а], -і, ж., одн. Лелека. Вживається вихідцями із західних областей України. Бушля походила по воді, а потім знялася і полетіла із здобиччю у дзьобі (372, 373 Вознесен.; 870, 871 Новоодес.; 963, 965, 998, 999 Снігур.)

БУЯ'К [буйáк] (1), -а, ч. Бик. На фермі в окремому приміщенні стоїть такий буяк, що від одного погляду його млієш (392, 393 Врад.; 676, 677, 690, 692 Кривоозер.)

БУЯ'К [буйáк] (2), -а, ч., млин. Молоток для насікання млинових каменів. Мельник періодично насікає млинові камені спеціальним буяком (68–70 Башт.; 112, 113 Березен.; 178, 179 Березнег.; 350, 354 Вознесен.; 475, 476, 478 Доман.; 558, 559 Жовтн.; 706, 708 Микол.)

БУЯ'НКА [буйáнка], -и, ж., бот. Буйна коноплина, що виросла окремо. У коноплищі попадаються і буянки, які відрізняються від інших рослин висотою (552, 554 Жовтн.)

БЧОЛА' [бчолá], -и, ж., бдж. Бджола. Наш дідусь, скільки я пам’ятаю, щороку виводить своїх бчіл у степ (83, 85 Башт.; 238, 239 Брат.; 312, 313 Веселин.; 422, 423 Врад.; 697, 698 Кривоозер.)

БЧОЛИ'НИЙ [бчолиниǐ], -а, -е. Прикм. до бчола. Коли ми приходимо до дідуся в гості, він завжди угощає нас бчолиним медом (насел. п. див. бчола)

БЮ'РДИ [б'ýрди], -ів, мн., тк. Підножки ткацького верстата. Наш верстат чогось почав сильно хитатися, мабуть, треба поправити бюрди (514, 515 Єлан.; 845, 846 Новоодес.; 899, 901, 903 Очак.; 984, 985, 10101, 1011 Снігур.)

БЯЛУ'ШКА [б’алýшка], -и, ж. Чашка. Див. БІЛУШКА. Ідучи ранком на роботу, син завжди випиває бялушку свіженького молочка (667–669 Казан.; 769, 771 Новобузьк.)

Б’Я'ШКИ-Б’Я'ШКИ [бйáшки/бйáшки], виг. Вигук, яким кличуть ягнят. “Б’яшки-б’яшки, мої рідненькі! Б’яшки-б’яшки!” – кликала дівчина ягняток, простягаючи кусочок хліба (198, 199 Березнег.)

1 Див. також "Інструкція для укладання діалектних словників".- Львів, 1992.

1 Ларін Б.О. Принципи укладання обласних словників української мови// Діалектологічний бюллетень, вип. – 6.- К., 1956. – С. 16.

262