- •1.Завдання
- •2. Визначення напряму руху механізму
- •3. Кінематичний розрахунок
- •4. Визначення кутового пришвидшення шківа методом складання диференціальних рівнянь руху кожної ланки механізму
- •5. Визначення кутового пришвидшення шківа за теоремою про зміну моменту кількості руху механічної системи
- •5.2. Розглянемо систему тіл 3 і 4 (рис. 5.2), які рухаються відносно осі . Кінетичний момент цієї системи відносно осі знайдемо як суму моментів кількості руху вантажу 4 і шківа 3
- •5.3. Розв’язуючи систему рівнянь (5.9) і (5.17) і враховуючи, що і
- •6. Визначення кутового прискорення шківа по теоремі про зміну кінетичної енергії системи
- •7. Визначення кутового пришвидшення шківа за загальним рівнянням динаміки
- •8. Визначення кутового пришвидшення шківа за рівнянням Лагранжа іі роду
- •9. Числовий розрахунок пришвидшення вантажу
- •10. Визначення натягу нитки
5.2. Розглянемо систему тіл 3 і 4 (рис. 5.2), які рухаються відносно осі . Кінетичний момент цієї системи відносно осі знайдемо як суму моментів кількості руху вантажу 4 і шківа 3
(5.10)
T3-2
R03
M03 ω3
3 4
Fтр N
χ G3 V4
α
G4
Рисунок 5.2 - Схема для розрахунку прискорення вантажу за теоремою про зміну моменту кількості руху механічної системи
Момент кількості руху шківа 3 відносно осі
, (5.11)
де – момент інерції ланки3 відносно осі ; – кутова швидкість ланки 3.
Момент кількості руху вантажу 4 відносно осі
(5.12) Враховуючи (5.11) і (5.12) вираз (5.10) буде мати вигляд
, (5.13)
де на основі (3.1)
(5.14)
Прикладемо всі зовнішні силові фактори, які діють на ланки 3 і 4 (рис. 5.2):
– сила ваги ланки 3;
– сила ваги ланки 4;
– реакція підшипника ланки 3;
– момент опору;
– сила тертя вантажу 4 з похилою площиною;
– нормальна реакція похилої площини;
– сила натягу нитки, яка з’єднує шків 2 і шків 3.
Знаходимо суму моментів всіх цих сил відносно осі . Отримаємо
(5.15)
Підставимо (5.15) і (5.13), враховуючи (5.14) в (5.1), отримаємо
(5.15)
Звідки
= (5.16)
5.3. Розв’язуючи систему рівнянь (5.9) і (5.17) і враховуючи, що і
отримаємо
= (5.17)
Поділивши обидві частини рівняння на і виразивши ε3, одержимо:(5.18)
що співпадає з попереднім виразом.
Момент інерції шківа 2, маса якого рівнорозподілена вздовж його ободу, рівний
(кгм2),
де – радіус обода шківа.
Момент інерції шківа 3, радіус інерції якого рівний м
(кгм2).
6. Визначення кутового прискорення шківа по теоремі про зміну кінетичної енергії системи
Теорема про зміну кінетичної енергії матеріальної системи має вигляд
, (6.1)
де – кінетична енергія системи; - кінетична енергія системи в початковий момент часу; - сума робіт зовнішніх сил; - сума робіт внутрішніх сил.
Так як у початковий момент система перебувала в спокої, то . Дорівнює нулю й сума робіт внутрішніх сил (=0), оскільки система, що розглядається, є незмінною. Отже, маємо
, (6.2)
Система складається з трьох тіл, із яких 1 здійснює поступальний рух,а шківи 2 і 3 обертальні рухи навколо нерухомих осей.
6.1. Кінетична енергія тіл 1 і 4, які рухаються поступально відповідно рівна
, (6.3)
де – маса тіла 1; – його швидкість.
, (6.4)
де – маса тіла 4; – його швидкість.
δφ2 R02
ω2
M02 δS1
R03 1 N1
δφ3 G2 2 V1
M03 ω3 α1
δS4 G1 Fтр1
Fтр 4 N4
3 G3 α V4
G4
Рисунок 6 - Схема для розрахунку прискорення вантажу за теоремою про зміну кінетичної енергії системи
6.2. Для тіла, яке знаходиться в обертальному русі
, (6.5)
де – момент інерції тіла відносно осі обертання; – кутова швидкість тіла.
На основі (6.4) для ступінчатих шківів 2 і 3 відповідно маємо
; (6.6)
. (6.7)
6.3. Визначаємо кінетичну енергію системи, як суму кінетичних енергій ланок, які входять в систему
. (6.8)
В (6.8) підставимо (6.3),(6.4), (6.6), (6.7)
(6.9)
Враховуючи співвідношення (3.1)
(6.10)
і підставляючи їх в (6.9), отримаємо кінетичну енергію системи
. (6.11)
6.4. Знайдемо суму робіт усіх зовнішніх сил, які діють на систему.
На систему діють зовнішні сили , моменти та і опорні реакції , .
Отже,
(6.12)
Підставляючи значення Т та в рівняння (6.2) та враховуючи співвідношення (5.3) отримаємо після диференціювання
(6.13)
що співпадає з попереднім виразом.
Момент інерції шківа 2, маса якого рівнорозподілена вздовж його ободу, рівний
(кгм2),
де – радіус обода шківа.
Момент інерції шківа 3, радіус інерції якого рівний м
(кгм2).