- •Державна податкова адміністрація україни Національний університет державної податкової служби України
- •Тема 17 Міжнародних захист прав людини і основних свобод
- •Тема 18 Захист прав людини в період збройних конфліктів
- •Тема 19 Мирні засоби розв’язання міжнародних спорів
- •Тема 20 Загальна характеристика міжнародно-правових засобів забезпечення безпеки
- •Тема 21 Розвиток інституту відповідальності у міжнародному праві
- •Тема 22 Правові засади становлення та розвитку єс
- •Тема 23 Інституційна система і механізм прийняття рішень в єс
- •Тема 24 Право єс як система права sui gencris
- •Тема 25 Митне право Європейського Союзу
- •Тема 26 Податкове право єс
- •Тема 27 Бюджетне право єс
- •Тема 28 Правове регулювання зовнішніх відносин єс
- •Тема 29 Співробітництво у сфері юстиції та внутрішніх справ
- •Тема 30 Організаційно-правові засади співробітництва України та єс
- •Список використаних джерел
Тема 21 Розвиток інституту відповідальності у міжнародному праві
1.Міжнародно-правова відповідальність – негативні юридичні наслідки, що настають для суб’єкта міжнародного права в результаті порушення ним міжнародно-правового зобов’язання.
2.Репресалії – це примусові дії держави, що мають на меті відновлення своїх прав, порушених іншою державою.
3.Недружній акт – це така поведінка держави, яка суперечить інтересам іншої держави, але не порушує норм міжнародного права.
4.Ресторація- відновлення державою-порушником попереднього стану, певного матеріального об’єкту.
Тема 22 Правові засади становлення та розвитку єс
1.Європейський Союз – унікальне об’єднання країн, які через створення спільного ринку, економічного та валютного союзу, шляхом реалізації спільної діяльності, мають на меті забезпечення економічного зростання, соціальний розвиток і згуртованість країн.
2. Інтеграція – вихід за межі співробітництва, у формі створення єдиної структури, яка відрізняється національними рисами.
3.Європейська інтеграція – усуспільнення суверенних держав ЄС, що створили спільні інституції, яким делегували частину національних повноважень, тому рішення в таких сферах можуть ухвалюватися демократичним шляхом на європейському рівні.
4.Копенгагенські критерії — критерії вступу країн в Європейський союз, які були прийняті в червні 1993 року на засіданні Європейської Ради в Копенгагені і підтверджені в грудні 1995 року на засіданні Європейської Ради в Мадриді.
Тема 23 Інституційна система і механізм прийняття рішень в єс
1.Європейська Комісія – незалежний колегіальний орган, що формується з авторитетних та компетентних осіб-комісарів, які є повністю незалежними та діють в загальних інтересах спільноти.
2. Рада Міністрів ЄС – інституція ЄС, головний орган ухвалення рішень. До складу входить по одному представнику від кожної країни-учасниці ЄС.
3.Європейський Парламент – одна з п'яти інституцій Європейського Союзу, асамблея представників його майже 500-мільйонного населення.
4.Європейська Рада – формально не належить до інституції ЄС, однак є «останньою інституцією» ухвалення багатьох рішень і уособлює міждержавну складову ЄС.
5.Рахункова палата(Суд аудиторів) – орган ЄС,створений з метою проведення аудиторської перевірки бюджету ЄС і його інститутів.
Тема 24 Право єс як система права sui gencris
1.Правова система ЄС – це новий правовий порядок запровадження засновницьких договорів, характеризується автономністю та внутрішнім узгодженням власної системи правових джерел, що існують між правовими нормами ЄС та національними правовими системами держав-членів.
2.Європейське право – це система юридичних норм, що створюються у зв’язку із утворенням та функціонуванням ЄС та діють і застосовуються у межах їх юрисдикції, на основі та у відносності до установчих договорів та загальних принципів права.
3.Первинне право – це частина європейського права, яка була вироблена безпосередньо країнами-членами.
Тема 25 Митне право Європейського Союзу
1.Митне право ЄС – сукупність норм Європейського права, що регулюють внутрішні та зовнішні аспекти функціонування митного союзу держав-членів ЄС.
2.Проекційна вартість – вартість, що ґрунтується на середній ціні, за якою товари продаються на території ЄС в найбільшій кількості особам, що не пов’язані з продавцями.
3.Експорт — вивіз із митної території країни за кордон товарів і послуг без зобов'язання їхнього зворотнього повернення. Факт експорту фіксується в момент перетину товаром митного кордону, надання послуг та ін.
4.Імпорт – це ввезення на митну територію крани імпорту товару (товарів), призначеного для споживання у цій крані імпорту.