Одиниці міри

Аршин = 71 см.

Векша – грошова одиниця Київської Русі (IX – XIII ст.). Дорівнювала ¼– 1/6 куни, ½– 1/3 резани. Еквівалентом векші було 0,33 г срібла.

Гарнець – 4 кварти, або 16 кватирок, або 3,77 л.

Гривня – вагова, лічильна й монетна одиниця Київської Русі. У XI – XIII ст. дорівнювала 51,19 г золота або срібла. У XV – XVIII ст. в Україні вико­ристовувалася лічильна гривня польського похо­дження, на яку йшло 48 монет. У 1918–1920 рр. гривня була грошовою одиницею УНР. У наші часи знову запроваджена в обіг з 2 вересня 1996 р.

Грош – срібна польська монета масою 3,1 г. Денга – срібна російська монета XIV – XVIII ст.

Денарій – срібна монета в європейських країнах в Середньовіччі.

Десятина (казенна) – 1,09 га.

Десятина (господарська) – 1,45 га (застосо­вується з XVIII ст.). У XIX ст. 1 десятина в середньо­му становила 1,2 га.

Дукат – 60 коп. золотом.

Злотий польський (в Україні – золотий) – 30 грошей.

Камінь – 32,90 фунта.

Карбованець російський – 100 коп.

Кварта – 0,5 л.

Копа – 60 шт.

Куна – срібна грошова одиниця Київської Русі. Назва походить від шкурки куниці, яка виконувала роль грошової одиниці. В XI ст. куна становила 1/25 гривні і дорівнювала 2 резанам або 4–6 векшам. У XII – XIII ст. куна була зрівняна з резаною і стала рівною 1/50 гривні.

Лашт – 60 карпів, або 360 пудів, або 5896,8 кг.

Морг – 0,56 га.

Ногата – грошова одиниця Київської Русі. В XI ст. 1 Н. = ½ гривні = 1/25 куни.

Пуд – 6,38 кг або 40 фунтів.

Резана – грошова одиниця Київської Русі. В XI ст. 1 Р. = 1/50 гривні = 2/5 ногати = ½ куни.

Рубль російський – 33 алтини, 2 денги.

Фунт – 405 грам.

Чверть – 8 пудів.

Лекція (1): Формаційний та цивілізаційний підходи до розвитку людського суспільства (1) Формаційний підхід до розвитку людського суспільства

Тривалий час в літературі домінуючим методологічним підходом до періодизації як загальної історії розвитку людського суспільства, так і його економічної історії був формаційний підхід. Згідно цього підходу історичний процес розвитку людського суспільства поділяється на 5 суспільно-економічних формацій:

первісне суспільство;

рабовласництво;

феодалізм;

капіталізм;

соціалізм (комунізм).

Критерієм поділу людської історії на 5 формацій виступають відносини (типи) власності та класова боротьба, антагонізми, що виникають внаслідок невідповідності існуючих виробничих відносин, характеру і рівню розвитку продуктивних сил. Розв‘язання вказаних антагонізмів відбувається шляхом соціальних революцій. Однак, такий методологічний підхід є до певної міри ідеологізованим спрощенням, оскільки акцентує увагу переважно на відносинах власності та класових антагонізмах, не враховуючи при цьому всю сукупність суспільних відносин (техніко-технологічних, політичних, культурних, релігійних тощо).

(2) Особливості цивілізаційного підходу до розвитку людського суспільства

На відміну від формаційного, цивілізаційний підхід тісно пов‘язаний з концепцією соціальної боротьби як загального закону історії (Ж. Кондарсе, Г. Гегель, А. Тойнбі) і розглядає цивілізацію як динамічні утворення еволюційного типу, як певну релігійну і культурну сутність, як етап у розвитку людства, що характеризується певним рівнем потреб, знань, навичок та інтересів людини, технологічним та економічним способом виробництва, устроєм політичних та суспільних відносин, рівнем розвитком духовного відтворення. Кожна цивілізація має свій життєвий цикл, що складається з фаз: виникнення, зростання, надлому і розпаду під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів. Зміна цивілізацій – це прогресивний, поступальний саморозвиток людства.

Структуру цивілізації умовно можна позначити наступною схемою:

Суспільна свідомість (духовний світ):

Наука, культура, освіта, мораль, ідеологія, релігія.

Соціально-політичні відносини:

Соціальні, національні, політичні,державні, правові

Економічний спосіб виробництва:

Структура відтворення, форми власності, розподіл, економічне управління

Технологічний спосіб виробництва:

Засоби праці, предмети праці, джерела енергії, природні ресурси, технології, організація виробництва

Людина, сім’я, народонаселення:

Потреби, здатності, знання, навички, інтереси, бажання, воля

В основі цивілізації знаходиться людина, сім‘я з її потребами та інтересами, знаннями та бажаннями, навичками і здібностями. Цивілізаційні зміни відбуваються внаслідок визнання можливостей задоволення потреб та інтересів при даному рівні технологічного та економічного способів виробництва, існуючих соціально-політичних відносинах.