Тема 5. Інфляція та грошові реформи

5.1. Сутність, види та закономірності розвитку інфляції

Формування економічних відносин кожної функціонуючої країни, обумовлюється впливом інфляційних процесів на розвиток соціально-економічної сфери діяльності держави.

Інтеграційні та глобалізаційні ідеї світової спільноти динамічно впливали на розвиток інфляції на світовому ринку. Починаючи з 80-х років спостерігається виникнення особливого бачення на процес проходження інфляції, це коли державні витрати витісняли з економіки, вони оголошувалися шкідливими, такими, які приносять інфляцію. Винятки стосувалися військових і поліцейський статей бюджету, а також утримання управлінського держапарату. Монетаристські уявлення про державні витрати, як основу джерела інфляції, не підходить для сучасних умов. Воно механічно переноситься на один з кризових 1970-х років. Тоді, в період занепаду кейнсіанської економіки, великі витрати держави на запозичення споживчої активності справді сприяли інфляції. Уже в 1960-х роках настільки зріс міжнародний поділ праці, що підтримання високого попиту на внутрішньому ринку, стимулювало не стільки національне виробництво, а як виробництво в рамках транснаціональних корпорацій (ТНК). До того ж колонії перестали бути для метрополій «своєю територією», джерелом дешевої сировини. Гроші виявлялися менш забезпеченими товарами, що виробляються в країнах капіталістичного центру, що сприяло інфляції.

Цікавий факт

Інфляція була характерна для грошового обігу: Росії – з 1769 до 1895 р. (за винятком періоду 1843 – 1853 р.); США – у період війни за незалежність 1775 – 1783 р. і громадянської війни 1861 – 1865 р.; Англії – під час війни з Наполеоном на початку XIX в.; Франції – у період Французької революції 1789 – 1791 р. Особливо високих темпів, інфляція досягла в Німеччині після першої світової війни, коли восени 1923 р. грошова маса у звертанні досягала 496 квінтильйонів марок, а грошова одиниця знецінилася в трильйон раз. Була вона й у СРСР, але в схованій формі. Через хронічний дефіцит, гроші втрачали свою значимість, навіть при стабільних цінах.

Інфляція як економічне явище характеризує якісний стан грошового обігу в умовах, коли перестає діяти механізм автоматичного забезпечення сталості грошей. Вплив інфляції на економічне зростання, інвестиції і продуктивність є однією з основних проблем, дослідженню якої приділяється велика увага в економічній науці [25].

Уперше термін «інфляція» почав вживатися в 70-ті роки XIX ст. стосовно до грошового обігу в Північній Америці, переповненого паперовими знаками, які випускалися для ведення громадянської війни. З того часу він широко ввійшов у наукову літературу і практичний лексикон. Особливо після краху золотого стандарту. Його часто вживають для характеристики грошового обігу і більш ранніх епох – докапіталістичної і домонополістичного капіталізму, причому саме в ті періоди, коли встановлювався обіг нерозмінних банкнот чи просто паперових грошей (обіг асигнатів періоду Французької революції кінця XVIII ст. та наполеонівських війн, обіг асигнацій Росії кінця XVIII – початку XIX ст. та ін.). Як правило, це були періоди війн та внутрішніх політичних і соціальних потрясінь [39].

Існує декілька підходів до визначення інфляції (табл. 5.1).

Таким чином, з інформації, наведеної у таблиці, бачимо різноманітність поглядів на економічне явище – інфляцію. Узагальнивши всі визначення, інфляцію можна ідентифікувати так:

це знецінювання грошей, падіння їх купівельної спроможності, викликане підвищенням цін, товарним дефіцитом і зниженням якості товарів і послуг.

Інфляція

Таблиця 5.1