Аналіз програм, що використовуються в країнознавстві.

Один з основоположників російського країнознавства Н.Н. Баранський писав про дві функції країнознавства: ландшафтоведенні і вченні про економічний регіон. Основною проблемою за Барановським є встановлення границь регіонів.

Програми країнознавства.

1. В останні роки виникла нова програма, основана на концепції проблемного країнознавства (автори Г.М.Гофман і Я.Г.Машбіц). Поряд з описовим країно­- знавством виникає необхідність створити характеристики іншого типу, які висвіт­люють ключові проблеми регіонів, тобто необхідно перейти від покомпонентних описів територій до аналітичним характеристикам ключових проблем. Які ці проблеми? Дослідники виділяють три групи: 1) загальні для всіх країн; 2) представляючі особливий інтерес для країн особливого типу, наприклад для нафтодобуваючих країн з проблемою баснословного богатства і архаїчними сус­пільними відносинами; на різному ступені розвитку знаходяться гірські країни 3) індивідуального характеру.

В число ключових проблем найбільш важливі: 1) місце країни в світових господарських відношеннях; 2) ресурсозабезпеченість; 3) структурні проблеми економіки і суспільства в цілому; 4) проблеми розселення людей; 5) образ життя і проблеми соціальної рівності в територіальному аспекті; 6) екологія; 7) проблемні райони країн.

2. Існує ще програма основана на концепції з’єднання країнознавства з вирі­шенням глобальних проблем людства (автори Е. Б. Алаєв, Г.В.Сдасюк, С.Б.Лавров). Глобальні проблеми - це область міждисциплінарних досліджень, які мають справу з суспільними процесами і явищами всесвітнього характеру, які розглядаються в перспективі на 20 - 30 років вперед. Це: ядерна війна, нестаток продовольства, погіршання якості біосфери (географічної оболонки), нерівномір­ність в розподілі матеріальних благ, нестаток енергії і сировини. Перераховані проблеми в кожній з країн мають свої особливості.

3. Економіко-географічне країнознавство, яке базується на ідеї про терито-

ріальну структуру господарства країни. Згідно концепції господарство являє собою складну систему, яка складається з численних взаємоз’язаних струк­тур. Аналіз цих структур з позицій територіальності. Країна - таксон країно­знавства, господарство - об’єкт дослідження, територіальна структура господар­ства країни - предмет економіко-географічного країнознавства.

4. Концепція В.А.Анучина в якій і якості предмета країнознавства розгляда-

ється середовище суспільного розвитку (географічне середовище) на території, окресленій державними або історично-географічними границями. Географічне середовище постійно міняється, нагромаджує зміни, в тому числі і антропогенні.

5. « Географічне країновлаштування». Перехід від опису (колекціонуван

ня) до конструювання: вирішення задач розміщення продуктивних сил, створення оптимального середовища життя. Країна - не просто сума локальних і регіональних систем, вона має певну «генеральну» територіальну структуру, яка склалася в результаті складної взаємодії окремих, проникаючих через всю територію струк­тур (єдиної системи розселення, опорного каркасу розселення, єдиної транспортної системи, единої енергетичної системи, рекреаційної системи.