1. 4 Фізико – геологічні явища та інженерно – геологічні процеси на території району та ділянки робіт

Геологічна будова, гідрогеологічні особливості і фізико-географічні умови визначили інженерно-геологічні процеси і явища на території дослідження, до них відносяться – яроутворення, просадові явища, руйнування берегів, річкова ерозія, підтоплення.

Яроутворення-значно більш розвинене на правобережжі водосховища, де вони пересікають схили та обриваються до Дніпра. Густота яробалочних сил зростає в межах території. Довжина ярів та балок від декількох метрів до десятків кілометрів, глибина сягає до 20 метрів і більше.

Руйнування берегів відбувається внаслідок абразійних процесів. Після утворення водосховища цей процес охопив значну частину берегів. Просадові явища – являються результатом замочування лесовидних порід. Розвинуті більш на правобережжі. Потужність лесовидної товщі від 2-5 м до 200-300 м.

Річкова ерозія – розвинена взагалі у верхній частині водосховища, де невисокі піщані береги, пойми, під впливом значних коливань рівня води та швидкостей течії, визваних не рівномірними скидами через край ГЕС.

Підтоплення – відбувається через відсутність організованого стоку талих вод; перезволоження за рахунок збиткового водотоку, великої кількості атмосферних опадів.

1. 5 Об’єм виконаних гідрогеологічних та інженерно – геологічних робіт

Територія інженерно-геологічних досліджень під будівництво профілакторію «Сонячне сяйво» знаходиться у селищі Світлогірськ Дніпропетровської області.

На геологічному розрізі знаходиться 16 свердловин, їх глибина коливається від 6,5 м до 8,5 м.

Під час попередніх досліджень з метою будівництва профілакторію було виконано такі роботи :

• інженерно-геологічна зйомка;

• бурові роботи;

• відбір проб ґрунту;

• лабораторні роботи;

• камеральні роботи.

Методика інженерно-геологічної зйомки.

Основна задача інженерно-геологічної зйомки полягає у вивченні і зображенні на топографічній основі тих чи інших територій. На стадії робочого проекту була проведена крупно масштабна зйомка на площі 1.03 кв.км.

В склад зйомки входять такі види робіт, як:

• збір, систематизація та аналіз матеріалів попередніх досліджень;

• складання попередніх інженерно – геологічних карт на основі вивчених матеріалів;

• розбивка маршрутів і опис місцевості по маршрутам;

• бурові роботи;

• відбір проб ґрунту;

• лабораторні роботи;

• камеральна обробка даних та складання звіту.

Методика бурових робіт.

Бурові роботи проводились з метою уточнення літологічного складу, відбору проб для лабораторних досліджень. Включає в себе 16 свердловин, глибина яких від поверхні води обмежувалась 11метрами. Діаметр свердловин становить 89 мм. Буріння проводилось установкою УГБ-50м, ударно-канатним способом з плавучої бурової, желонкою з плоским клапаном, з попередньою забивкою обсадних труб. Буріння проводилось по ІІІ та І категорії складності порід водоносних пісків. Сумарна глибина буріння складає 176 м.

Методика відбору проб ґрунту.

Відбір проб ґрунту виконується з метою уточнення просторової мінливості фізико-механічних властивостей ґрунтів і попереднього відокремлення інженерно-геологічних елементів. Опробування проводилось площадною системою, способом інтерполяції та електрополяції, а також точеним методом.

Методика лабораторних робіт.

Лабораторні дослідження включали в себе визначення гранулометричного складу, кута природного відкосу, а також щільності ґрунту.

Методика камеральних робіт.

Камеральні роботи велись безперервно, вони були направлені на систематичну систематизацію матеріалів, отриманих при польових та лабораторних роботах. Завершальним етапом являється складання технічного звіту по виконаному дослідженню.

1. 6 ІНЖЕНЕРНО – ГЕОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

ГРУНТІВ ДІЛЯНКИ

За результатами попередніх досліджень, які проводились з метою будівництва профілакторію, було виділено 2 інженерно-геологічних елементи:

ІГЕ-1 (Q₄) – мул, потужністю 0, 5м;

ІГЕ-2 (Q₄) – піски дрібнозернисті. Потужністю 6-7 м.

ЗАКЛЮЧЕННЯ

Територія знаходиться між Придніпровською височиною та Придніпровською низовиною. По характеру розчленованості будова верхньої частини осадової товщі та по ландшафтам вона може бути розділена на дві частини території: покрита льодовиком та не в льодовиковій області. Для першої притаманне різке коливання височин, глибока та густа впадинна сітка, хвиляста поверхня. В не льодовиковій частині спостерігаються: менші коливання височин, велика рівнинність, слабка розчленованість .

В геологічній будові району приймають участь породи: докембрію, карбону, пермі, тріасу, юри, палеогену, неогену та антропогену.

На правому березі на докембрійних породах та продуктах їх вивітрювання залягають неогенові відкладення, які представлені пісками та мергелястими глинами. На лівому березі Дніпра залягають відкладення PZ, MZ, KZ. Прибережну зону водосховища представляють породи четвертинної системи.

В гідрогеологічному відношенні ділянка досліджень відноситься до двох гідрогеологічних провінцій. На правобережжі водоносний горизонт знаходиться в породах AR+PR, в палеогенових та четвертинних відкладеннях.

В четвертинних відкладах виділено ІІІ типи грунтових вод:

1. води лесових відкладень;

2. води алювію древніх терас;

3. води сучасних алювіальних відкладень.

Погана якість води, підвищена мінералізація.

Геологічні процеси. Яро утворення, руйнування берегів, просадові явища, річкова ерозія, підтоплення.

Специфічні ґрунти – мул ІІІ.