Вартість товарної продукції за різних умов, тис. Грн

Виріб	Планові обсяг, структура й ціни	Фактичний обсяг, планові структура й ціни	Фактичні обсяг і структура, але планові ціни	Фактичні обсяг, структура й ціни
X	908	1016,96	1135	1040
Y	28	31,36	33,6	36
Z	264	295,68	118,8	90
Усього	1200	1344,0	1287,4	1166

Способом ланцюгових підстановок підрахуємо вплив факторів на зміну обсягу товарної продукції:

1. Вплив зміни обсягу випуску продукції в натуральному вираженні

1344 – 1200 = + 144 тис. грн.

2. Вплив зміни структури випуску продукції

1287,4 – 1344 = – 56,6 тис. грн.

3. Вплив зміни цін

1166 – 1287,4 = – 121,4 тис. грн.

Усього: – 34 тис. грн.

Розрахунок цих факторів можна виконати і способом абсолютних різниць:

1. Вплив обсягу випуску продукції:

(2800 – 2500) 480 = + 144 000 грн.

2. Вплив зміни структури випуску продукції:

(1 287 400/2 800 – 480) 2 800 =

= (459,79 – 480) 2 800 = – 56 588 грн.

3. Вплив зміни цін:

(416,43 – 459,79) 2800 = – 121 408 грн.

Усього: – 33 996 грн.

Таким чином, зміна структури випуску продукції вплинула негативно (– 56,6 тис. грн), падіння цін у середньому зменшило випуск товарної продукції ще на 121,4 тис. грн і лише збільшення випуску продукції в натуральному вимірі було позитивним (+144 тис. грн).

12.5. Аналіз якості продукції

За сучасних умов господарювання великого значення набуває поліпшення якості продукції. Ті підприємства, які не позбулися старих стереотипів, у тому числі нехтування якістю продукції, нині зазнали відчутних втрат у конкурентній боротьбі з іноземними виробниками. Переконливим прикладом є робота взуттєвої промисловості, і взагалі всієї легкої промисловості України.

Аналіз якості продукції ґрунтується на системі численних показників, серед яких слід вирізнити загальні й часткові, прямі й побічної дії. Найбільш узагальнюючий характер мають питома вага продукції зі знаком якості, або атестованої державою як продукція вищої якості (зараз цей показник поновлюється); питома вага в загальному обсязі випуску продукції, що одержала товарні знаки.

Своєрідним знаком якості є фірмовий знак корпорацій, котрі відомі у світі як виробники якісної продукції. Досить надійним показником якості може бути також і відповідність міжнародним стандартам. Крім того, використовують такі загальні об’єктивні показники якості:

— сортність (легка, харчова, хімічна та інші галузі промисловості);

— марочність (харчова, промисловість будівельних матеріалів);

— вміст корисних речовин або шкідливих домішок (% до загального обсягу або ваги);

— строк служби (ресурс) і надійність;

— визнання одного з часткових показників якості провідним (міцність металів, калорійність харчових продуктів, теплотворність палива тощо).

У процесі аналізу вивчають і такі побічні показники якості продукції:

— гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантійних (безкоштовних для споживачів) ремонтів у розрахунку на один виріб;

• наявність рекламацій, їхня кількість і вартість;

• кількість і сума штрафів за поставку неякісної продукції;

• відсоток браку;

• пониження сортності продукції за межами підприємства;

• відсоток повернення продукції для виправлення дефектів;

• відповідність моді;

• наявність і рівень попиту на даний виріб.

Оцінюючи зміну якості продукції на підприємстві, слід віддавати перевагу об’єктивним і кількісним показникам якості, які забезпечують належну точність визначення якості продукції. Най­вдалішою ілюстрацією цього може бути аналіз показника сортності продукції. Цей показник використовують для продукції, яка допускає несуттєві відхилення певних ознак і якостей від чинних стандартів і технічних вимог.

Зважаючи на кількість передбачених сортів і співвідношення їх у загальному обсязі виробництва, визначають середній показник сортності як за планом, так і фактично. Конкретні дані для аналізу сортності наведено в табл. 12.9.

Таблиця 12.9