
- •Елементи лінійної алгебри
- •Елементи аналітичної геометрії
- •6.Скалярний добуток.
- •Комплексні числа
- •Вступ до математичного аналізу
- •Рекомендована література
- •§ 1.1. Матриці.
- •§ 1.2. Визначники.
- •§ 1.3. Обернена матриця. Ранг матриці.
- •§ 1.4. Системи лінійних рівнянь. Метод Гаусса.
- •§ 1.5. Невироджені системи лінійних рівнянь. Матричний метод. Ф ормули Крамера.
- •§ 1.6. Критерій сумісності та загальна схема дослідження і розв’язування системи лінійних рівнянь.
- •§ 1.7. Однорідні системи лінійних рівнянь.
- •II. Елементи аналітичної геометрії.
- •§ 2.1. Декартова прямокутна система координат.
- •§ 2.2. Означення векторної велечини. Основні поняття.
- •§ 2.3. Лінійні операції над векторами.
- •§ 2.4. Лінійна залежність векторів. Базис.
- •§ 2.5. Скалярний добуток векторів. Кут між векторами.
- •§ 2.6. Векторний добуток векторів.
- •§ 2.7. Мішаний добуток векторів.
- •§ 2.8. Пряма на площині.
- •§ 2.9. Площина у просторі.
- •§ 2.10. Пряма у просторі.
- •§2.11. Пряма й площина. Нехай у просторі задані пряма
- •§2.13. Гіпербола.
- •§2.14. Парабола.
- •§2.15. Загальне рівняння кривої другого порядку та його перетворення до канонічної форми.
- •§ 2.16. Полярна система координат. Параметричні рівняння лінії.
- •§ 2.17. Поверхні другого порядку.
- •7. Конічні поверхні.
- •§ 2.18. Загальне рівняння поверхні другого порядку та його спрощення у деяких частинних випадках.
§ 2.6. Векторний добуток векторів.
Упорядкована
трійка ненульових векторів
називається правою, якщо після
зведення її до спільного початку для
спостерігача, що знаходиться на кінці
вектора
,
поворот на найменший кут від вектора
до вектора
здійснюється проти руху годинникової
стрілки (рис.8).
Векторним
добутком двох неколінеарних векторів
і
називається вектор
,
який визначається наступними трьома
правилами:
-
довжина вектора
задається формулою
,
(6.1)
де
– кут між векторами
і
;
-
вектор
перпендикулярний до кожного з векторів
і
;
-
вектори
утворюють праву трійку векторів (рис.8).
Перше
правило визначає довжину вектора
,
а два останні –його напрям. Легко бачити,
що добуток правої частини формули (6.1)
дорівнює площі паралелограма,
побудованого на векторах
і
.
Отже, довжина вектора
дорівнює площі вказаного паралелограма.
Вважається, що векторний добуток двох колінеарних векторів дорівнює нульовому вектору.
Векторний
добуток векторів
і
будемо позначати
або
.
Властивості векторного добутку:
-
;
-
;
-
;
-
якщо векторний добуток двох ненульових векторів
і
дорівнює нульовому вектору, то вектори
і
колінеарні.
Нехай
вектори
і
задані своїми координатами:
Тоді:
,
(6.2)
або
.
(6.3)
Площа
паралелограма й площа трикутника,
побудованих на векторах
і
,
обчислюються наступним чином:
,
.
(6.4)
Приклад
1. Задані два вектори
і
.
Знайти: а) вектор, перпендикулярний до
кожного з векторів
і
;
б) площу трикутника, побудованого на
векторах
і
.
Розв’язання. а) Відмітимо, що задача не має єдиного розв’язку, тобто існує нескінченне число колінеарних векторів, які задовольняють умовам цієї задачі. Одним із таких векторів є векторний добуток (див. означення):
.
б) Використовуючи (6.4), здобудемо
(кв.
од.).
§ 2.7. Мішаний добуток векторів.
Скалярний
добуток векторів
і
називається мішаним добутком
векторів
і позначається
або
.
Таким чином, у відповідності з означенням,
можемо записати
. (7.1)
Властивості мішаного добутку:
1) мішаний добуток не змінюється, якщо в ньому поміняти місцями операції векторного й скалярного добутку:
2) мішаний добуток не змінюється при циклічній перестановці векторів:
3) при перестановці місцями будь–яких двох векторів мішаний добуток змінює знак на протилежний:
Якщо
вектори
і
задані своїми координатами, то
(7.2)
Модуль
мішаного добутку некомпланарних векторів
дорівнює об’єму паралелепіпеда,
побудованого на цех векторах. Отже об’єм
паралелепіпеда й піраміди, побудованих
на векторах
можуть бути знайдені за формулами:
(7.3)
Приклад
1. Точки
є вершинами чотирикутної піраміди.
Знайти її об’єм.
Розв’язання.
(куб.
од).
Використовуючи
поняття мішаного добутку, умову
компланарності (лінійної залежності)
трьох ненульових векторів
можна представити у вигляді
(7.4).
Якщо мішаний добуток трьох ненульових векторів відмінний від нуля, то ці вектори утворюють базис у просторі (лінійно незалежні).
Приклад
2. При якому значенні параметра
вектори
і
компланарні ?
Розв’язання. Використовуємо умову компланарності (7.4):