- •Інформатика
- •1. Складання алгоритмів
- •1.1. Визначення алгоритму
- •Алгоритм повинен бути:
- •1.2. Алгоритми на природній мові
- •1.3 Алгоритми лiнійної структури
- •1.4 Алгоритми розгалуженої структури
- •1.5 Алгоритм циклічної структури
- •1.6 Комбіновані алгоритми
- •1.7 Схематичне зображення алгоритмів
- •Опис символів
- •2 Алгоритмічна мова qbasic
- •2.1 Інструментарій
- •2.2 Система меню
- •Поле опцій
- •Перемикачі
- •Поле вводу
- •Блок контролю
- •Поле списків
- •2.3 Редактор
- •Маркіровка тексту
- •Обробка тексту
- •2.4 Збереження і завантаження програм
- •Збереження
- •Збереження з іншим іменем
- •Завантаження програми
- •2.5 Складання нової програми
- •2.6 Друк програми
- •2.7 Пошук та зміна тексту
- •Пошук тексту
- •Багаторазовий пошук
- •Зміна тексту
- •2.8 Робота з кількома вікнами
- •2.10.1 Елементарні конструкції мови qbasic
- •Символи
- •2.10.2 Чисельні та символьні дані
- •2.10.3 Стандартні функції
- •2.10.4 Вирази
- •2.10.5 Операції та їх приорітет
- •Логiчні операцiї
- •2.11 Оператори мови qbasic
- •2.11.1 Оператор присвоєння
- •2.11.2 Оператор swap
- •2.11.3 Оператори введення-виведення Оператори введення read, data, restore
- •Оператор введення input
- •Оператор виведення print. Функції spc, tab
- •Оператор виведення print using
- •2.11.4 Оператори керування
- •Оператор goto
- •Оператор on…goto
- •Оператори stop і cont
- •Оператори if… then… else
- •Блок умовного переходу в програмі
- •Оператори gosub і return
- •Оператор on...Gosub
- •Цикл while
- •Цикл do
- •Оператор вибору select case
- •2.11.5 Графiчнi оператори Оператор view
- •Оператор screen
- •Оператор circle
- •Оператор window
- •Оператор line
- •Оператор draw
- •Оператор preset, pset
- •Оператор locate
- •2.11.6 Функції і процедури, визначенні користувачем
- •Функції-вираз
- •Власні функції
- •Власні процедури
- •2.11.7 Масиви Оператори option base, dim, erase
- •Встановлення кольорів екрана
- •2.11.9 Робота з файлами
- •2.11.10 Функція eof
- •Перелік посилань
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
"КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ"
Л.Г.Воронін, І.А.Андреєв, Л.І. Ружинська, А.Р.Степанюк
ІНФОРМАТИКА
КИЇВ 2007
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
"КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ"
Л.Г.Воронін, І.А.Андреєв, Л.І. Ружинська, А.Р.Степанюк
ІНФОРМАТИКА
Рекомендовано як посібник для студентів, які навчаються за напрямками „Машинобудування” та „Інженерна механіка” за спеціальністями
"Обладнання хімічних виробництв та підприємств будівельних матеріалів"
"Обладнання лісового комплексу"
КИЇВ 2007
УДК 002.6 (681.3.06)
Інформатика. Посібник для студентів, які навчаються за напрямками „Машинобудування” та „Інженерна механіка” за спеціальністями "Обладнання хімічних виробництв та підприємств будівельних матеріалів", “Обладнання лісового комплексу"/ Л.Г. Воронін, І.А. Андреєв, Л.І. Ружинська, А.Р. Степанюк. – К.: 2007.- 131с.
Гриф надано Методичною радою НТУУ „КПІ”
(Протокол № 4 від 27.12.2007р.)
Викладено відомості про правила складання алгоритмів та мову Вasic.
Для студентів інженерно-хімічного факультету.
Табл. 17 Бібліогр. назв. 3
Відповідальний редактор Буртна І.А.
Рецензенти: заступник директора Інституту технічної теплофізики НАН України, чл.-кор. НАН України Ю.Ф.Снежкін
науковий співробітник Інституту газу НАН України, к.т.н Собченко В.В.
Навчальне видання
Воронін Леонід Григорович
Андреєв Ігор Анатолійович
Ружинська Людмила Іванівна
Степанюк Андрій Романович
Інформатика
Посібник
ВСТУП
При проектуванні та обслуговувані різноманітних машин та апаратів студенти, а в подальшому, і спеціалісти виконують велику кількість розрахунків. Для прискорення виконання роботи використовується ЕОМ.
У навчальному посібнику наведено правила складання алгоритмів і приклади складання алгоритмів та побудову блок-схем. Викладено основи мови Basic, з описанням основних операторів та прикладами їх використання. Поданий у навчальному посібнику матеріал допоможе студентам вищих навчальних закладів при виконанні розрахунків на ЕОМ.
Розглянутий у посібнику матеріал є складовою частиною курсу “Інформатика”, який відіграє важливу роль при підготовці спеціалістів та магістрів за спеціальностями "Обладнання хімічних виробництв та підприємств будівельних матеріалів" та "Обладнання лісового комплексу".
1. Складання алгоритмів
1.1. Визначення алгоритму
У своєму повсякденному житті ми постійно приймаємо рішення, як на побутовому рівні, так і у процесі навчання чи професійної діяльності. При цьому, ми прагнемо досягнути своєї мети шляхом виконання певної визначеної послідовності конкретних дій.
Опис дій, однозначно спрямованих на одержання результату з існуючих вихідних даних називається алгоритмом.
Кожна окрема дія носить назву - крок алгоритму.
Послідовність кроків алгоритму строго фіксується.
Алгоритм може бути поданий у вигляді тексту на природній мові, графічного зображення за допомогою стандартних геометричних фігур (блок-схеми) чи програми (послідовності команд, поданих на зрозумілій ЕОМ мові).
Алгоритм повинен бути:
1. Визначеним, завдяки чому процес виконання алгоритму носить механічний характер.
2. Результативним, тобто мати властивість отримувати шуканий результат після кінцевого числа достатньо простих кроків.
3. Характеризуватися масовістю, або придатністю для завдань певного визначеного класу.
Під час вирішення математичних завдань після вибору чисельного методу необхідно скласти обчислювальний алгоритм.
Обчислювальний алгоритм - це сукупність послідовних дій, що становлять точний та повний опис обчислювального процесу.
Машинний алгоритм - це послідовність дій, що може виконувати безпосередньо ЕОМ. У цьому алгоритмі зазначаються не тільки арифметичні дії, але й логічні зв'язки для керування обчислювальним процесом, а також умови, що метод обчислень накладає на вихідні дані.
До логічних обмежень, що не допускають автоматичну роботу ЕОМ належать, наприклад:
1) ділення на нуль чи на різницю близьких за значенням чисел;
2) ln0, ln(-);
3) arcsin(x), якщо x1.
Логічні зв'язки дозволяють раціонально організувати структуру алгритму, обчислень, що може використовувати багатократне повторення одноіменних операцій у циклі. При цьому зменшуються обсяг роботи та об’єм пам'яті.
Крім того, необхідно складати алгоритм таким чином, щоб забезпечувався компроміс між точністю обчислення та часом, необхідним для цього обчислення. Наприклад, наближене інтегрування можна здійснювати за формулами прямокутників, трапецій чи Сiмпсона та т. ін..
Опис алгоритму повинен задовольняти вимогам:
1) забезпечувати компактний та зрозумілий запис алгоритмів;
2) бути зрозумілим усім, з мінімумом додаткових операцій;
3) бути зручним для друкування;
4) мати точні правила запису алгоритму для усунення неоднозначностi розуміння;