
- •Елементи лінійної алгебри
- •Елементи аналітичної геометрії
- •6.Скалярний добуток.
- •Комплексні числа
- •Вступ до математичного аналізу
- •Рекомендована література
- •§ 1.1. Матриці.
- •§ 1.2. Визначники.
- •§ 1.3. Обернена матриця. Ранг матриці.
- •§ 1.4. Системи лінійних рівнянь. Метод Гаусса.
- •§ 1.5. Невироджені системи лінійних рівнянь. Матричний метод. Ф ормули Крамера.
- •§ 1.6. Критерій сумісності та загальна схема дослідження і розв’язування системи лінійних рівнянь.
- •§ 1.7. Однорідні системи лінійних рівнянь.
- •II. Елементи аналітичної геометрії.
- •§ 2.1. Декартова прямокутна система координат.
- •§ 2.2. Означення векторної велечини. Основні поняття.
- •§ 2.3. Лінійні операції над векторами.
- •§ 2.4. Лінійна залежність векторів. Базис.
- •§ 2.5. Скалярний добуток векторів. Кут між векторами.
- •§ 2.6. Векторний добуток векторів.
- •§ 2.7. Мішаний добуток векторів.
- •§ 2.8. Пряма на площині.
- •§ 2.9. Площина у просторі.
- •§ 2.10. Пряма у просторі.
- •§2.11. Пряма й площина. Нехай у просторі задані пряма
- •§2.13. Гіпербола.
- •§2.14. Парабола.
- •§2.15. Загальне рівняння кривої другого порядку та його перетворення до канонічної форми.
- •§ 2.16. Полярна система координат. Параметричні рівняння лінії.
- •§ 2.17. Поверхні другого порядку.
- •7. Конічні поверхні.
- •§ 2.18. Загальне рівняння поверхні другого порядку та його спрощення у деяких частинних випадках.
§ 2.16. Полярна система координат. Параметричні рівняння лінії.
Найбільш важливою після прямокутної системи координат на площині вважається полярна система координат . Ця система також дозволяє визначати положення будь-якої точки на площині за допомогою двох чисел – її координат. Полярна система координат складається з деякої точки О, яка називається полюсом і напрямленої напівпрямої ОЕ, яка виходить із точки О і називається полярною віссю (рис. 18).
Крім того, необхідно задати відрізок одиничної довжини.
Нехай
на площині задані полярна система
координат і точка М. З’єднаємо полюс О
з точкою М. Довжина здобутого відрізку
ρ=|OM| називається полярним радіусом
точки М, а кут
( кут відлічується від осі ОЕ до відрізку
ОМ проти руху годинникової стрілки) –
полярним кутом (рис. 18). Числа
і є відповідно
першою й другою полярними координатами
точки М (пишеться М(,)).
Можливі значення полярних координат,
як правило, визначаються нерівностями
,
.
Інколи вказані області значень
розширюються. Наприклад, якщо кут
відлічувати від осі ОЕ за рухом
годинникової стрілки, то його значення
береться від’ємним. Існує узагальнення
полярної системи, в якому ρ також може
приймати від’ємні
значення.
Якщо на площині задані прямокутна й полярна системи координат, причому полярна вісь ОЕ співпадає з додатною напіввіссю ОХ (рис. 19), то між полярними й прямокутними координатами існує зв’язок:
(16.1)
(16.2)
Формули (16.1) виражають декартові координати через полярні, а формули (16.2) – полярні через декартові. Друга з формул (16.2) дає два значення координати із проміжку [0;2). Необхідно взяти те з них, яке задовольняє рівнянням (16.1).
Приклад
1. Відмітити на площині точки
),
що задані полярними координатами.
Розв’язання.
Для побудови точки М
з полярного полюса проводимо промінь
під кутом
до полярної осі і відкладаємо на ньому
відрізок довжиною 3. Точки М
і М
будуються подібно (рис. 20).
Приклад
2. Побудувати лінію
.
Розв’язання.
Врахуємо, що так як
,
то може приймати
значення лише на відрізку [0;]
(на цьому відрізку
).
Знаходимо координати деяких точок даної
лінії і записуємо їх у таблицю.
-
0
0
2
0
Відмічаємо знайдені точки на площині і з’єднуємо їх плавною лінією (рис. 21).
Приклад
3 В прямокутній системі координат
коло задане рівнянням
Знайти рівняння цього кола в полярних
координатах, вважаючи, що полярна вісь
співпадає з додатною напіввісью Ох.
Розв’язання. Використовуючи формули (16.1), маємо
Як бачимо, в полярній системі координат рівняння кола значно простіше, ніж у декартовій.
При
розв’язанні багатьох прикладних задач
зручно використовувати так звані
параметричні рівняння лінії, тобто,
рівняння, в яких координати точок лінії
задаються у вигляді функцій від деякої
змінної величини t (параметра). Для таких
рівнянь прийнятий запис
.
Якщо в параметричних рівняннях
виключити параметр t, то
здобудемо звичайне рівняння лінії.
Приклад4.
Крива задана параметричними
рівняннями
Побудувати дану криву і визначити
її тип.
Розв’язання. Визначаємо координати деяких точок лінії і заносимо їх у таблицю (очевидно, що параметр t достатньо змінювати від 0 до 2).
t |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
|
|
|
|
Використовуючи знайдені точки, будуємо криву (рис. 22).
Дана лінія дуже схожа на еліпс. Переконаємося, що це справді так (виключаємо параметр t):
,
.