Дослідницьке завдання виконується не більше як на трьох (!) сторінках.

Оскільки воно наукове, то передбачає наявність компонентів науки, зокрема:

Об’єкт дослідження – певна цілісність виявів психічного, яке містить у собі дещо невідоме, або вимагає аналітичного огляду для синтезу нового знання із старих і відомих фактів.

Перемет дослідження – частина означеної цілісності, яка найцікавіша і містить у собі потенційно нове знання, факт, закономірність, тощо для розробляння технології відновлення або зміцнення здоров’я людини.

Зрозуміло, мета, завдання і гіпотеза у лаконічній формі.

Найкращі дослідження буду рекомендувати на Студентську наукову конференцію. У вас є шанс закінчити університет з опублікованою науковою працею. Бажаю успіху!

Теорія інтуїтивізм у творчості

(Знання у людини виникає без усвідомлення шляхів і умов його появи, і тому творчість розглядається як “осяяння”, “бачення істини” — інсайт.)

Інтуїція – протиставлення дискурсивному мисленню і раціональному знанню.

(У творчому процесі людина, зливаючись зі створюваним предметом у цілісність, перебуває у стані натхнення, і тоді розбіжності у протилежностей зникають.)

Теорія неусвідомлюваної творчості.

(Акти й стани людини, що є відображенням дійсності, але вона не усвідомлює цього і нездатна відтворити процес творчості; надсвідоме, неусвідомлені установки й мотиви — неусвідомлювані регулятори способів дій.

Дії з образами, субсенсорними сприйманнями у творчості.

(Що спрямовує людину до доцільних дій.)

Психологічна теорія творчості (В. А. Роменця).

(Пов’язана з концепцією утворення цінностей: у творчому процесі людина виявляє своє ставлення до цінностей, що панують у даному соціумі, добирає їх і далі — створює нові цінності.)

Концепція стратегіальної організації творчих процесів (В. О. Моляко)

(Про здатної застосовувати стратегії й тактики творчої діяльності .

Організація творчих процесів має складові: розуміння задачі, прогнозування розв’язку, суб’єктивна впевненість в адекватності гіпотези — визначаються домінуючими мисленнєвими діями. Вони охоплюють суттєві особливості творчого мислення.

Розв’язка творчих технічних задач застосуванням: стратегій пошуку аналогів, комбінаторних дій, реконструювання, універсальних та стратегій випадкових підстановок)

Теорія конструктивного інтелекту.

(Розуміння (апперцепція), осягнення як результат вияву розумових здібностей, які пов’язані: з системою розумових операцій, стилем і стратегією розв’язання проблем, особливостями індивідуального підходу й осмислюванням: а) завдань; б) задач; в) проблемних ситуацій, що вимагають пізнавальної активності й напруження розуму.)

Теорія детермінуючих тенденцій у творчості.

(Ствердження закономірностей і причинної зумовленості виникнення всіх психічних явищ і утому числі продуктів творчості.)

Теорія системного детермінізму.

(Залежність усього предмета від його окремих елементів і навпаки — залежність окремих елементів від властивостей цілого.)

Теорія вплив типу зворотного зв’язку у творчості

(Наслідок впливає на причину, що його зумовила.)

Теорія статистичного детермінізму.

(Однакові причини викликають різні ефекти в межах статистичних закономірностей.)

Теорія цільового детермінізму творчості

(Мета, що випереджає результат і відіграє роль закону, який визначає шлях її досягнення, а також надає інформацію про якості (кількості) предмета творчості.)

Теорія механічного детермінізм творчості.

(Подібне пізнається подібним, людська душа й тіло, свідомість та праця уподібнюються машинам, механізмам.)

Теорія психологічного детермінізм у творчості.

(Уявлення про те, що рівень активності свідомості й творчості зумовлюється способом життя людини — психосоціальною активністю — як окремими механізмами.)

Теорія зовнішніх чинників діючих через внутрішні умови (С. Л. Рубінштейн).

(Дії “внутрішнього через зовнішнє”, пояснення психіки через діяльність, діючи й перетворюючи світ, людина змінює й перетворює саму себе)

Теорія вростання в культуру людства (за Л. С. Виготським.

Теорія наслідування і творчі процеси.

(Форма опанування суспільного досвіду, досвіду інших людей або наслідування не одухотворених предметів.)

Людина творить, як творить сама природа, — гасло епохи Ренесансу.

Теорія засвоєння — поєднання чужого досвіду і власних досягнень.

(Дійова детермінація психіки й свідомості: вони органи діяльності, від рівня їх розвитку яких залежить продукт творчості.)

Агнозія – розлад структури відображення і творчий процес.

Хибне упізнавання або розуміння матеріальних і духовних символів. Взаємини образу, почуттів та думки у структурі чуттєво-інтуїтивного відображення.

Алексія – порушення аналізу і синтезу у розуміння тексту.

Особливості порушень упізнавання і навичок розуміння дискурсивно-логічних утворень. Взаємини слова, поняття і символу і утворення розумної думки

Конструктивна, моторна та ідеаторна апраксія у сприйманні частин і цілого.

Особливості часткової або повної втрати здатності виконувати звичні психомоторні дії та рухи. Акінетика живих рухів думки, почуттів та уяви; амнестична апраксія – нездатність логічно і послідовно виконувати дії аналіз і синтезу відображеного; ідеомоторна апраксія – помилкове виконання окремих складних живих рухів; конструктивна – взаємини частин і цілого у текстах і творчих процесах.

Склав доктор психологічних наук,

Професор В.Клименко