Практичне заняття № 15

Тема: Норії.

Мета роботи: Викласти методику розрахунку норій.

Ковшові елеватори, які працюють на зернопереробних підприємствах, мають деякі конструктивні відмінності від елеваторів загального призначення (швидкість тягового органу, продуктивність тощо) - називають норіями.

Ковшові норії застосовують для вертикального переміщення сипучих вантажів, їх широко використовують на підприємствах для транспортування зерна та продуктів з нього.

За типом тягового елементу норії бувають стрічкові і ланцюгові. Останні мають обмежене застосування (для транспортування качанів кукурудзи).

За конструктивним виконанням норії можуть бути одинарними, здвоєними.

Тяговий елемент

Звичайно тяговим органом норії є плоскі гумотканинні паси (ГОСТ 238319-79) з прокладками з бавовняної або синтетичної тканини, поверхня яких вкривається шаром гуми. Розміри тягового органу вибирають в залежності від умов· праці та тягового розрахунку. Міцність пасу залежить від матеріалу і кількості прокладок, вибирають аналогічно стрічковим конвеєрам.

Ширина і кількість прокладок норійних пасів регламентовані.

Таблиця 34

Ширина та відповідна кількість прокладок норійних пасів

Ширина пасу, мм	Кількість прокладок
125; 150; 175	4...6
200; 300	4...8
450	5...8
600	5...9

Ковші

У стрічкових норіях, які виготовляють згідно з ГОСТ 10190-70, застосовують ковші типів 1. П, Ш, розміри яких наведені з довідковій літературі.

Таблиця 35

Типи норійних ковшів

Тип ковша	Назва ковша	Застосовування
1	мілкий	для борошнистих продуктів
2	середній	для зерна
3	глибокий	для зерна та комбікорму

Норійні ковші виготовляють з листової сталі товщиною 1,0...2,0 мм та прикріплюють до стрічки норійними болтами.

У відповідності з ГОСТ 10190-70 стрічкові ковшові норії виготовляють двох типів: І і II. Норії типу І виготовляють в одинарному та здвоєному варіанті, типу ІІ - в одинарному.

Приклад маркування стрічкової норії: норія 1-10/30, одинарна, типу І, продуктивністю 10 т/год та висотою 30 м. II - 2 х 100/60 - здвоєна, типу II, продуктивністю 100 т/год, висотою 60 м.

Модернізація норій

Для збільшення продуктивності стандартних норій їх модернізують, використовуючи ковші без дна. Ефективність досягається за рахунок збільшення погонного навантаження вантажу при тій же швидкості і ширині стрічки.

На сьогодні серійно випускають ковші без дна для модернізації норій II - 100, II - 2 х 100, II - 175 (табл. 4.11). Ковші закріпляють на стрічці симетрично з зазором між ними по висоті 1...2 мм. У норіях II-175 ковші закріплюють у два ряди в шаховому розташуванні зі зміщенням відносно стрічки на половину кроку ковшів та з зазором між рядами не менше 10 мм.

Через кожних 10...15 ковшів без дна закріплюють один ківш з суцільним дном для забезпечення роботи норії при малому навантаженні та для швидкої зачистки башмака при зміні транспортуючого вантажу.

Розрахунок основних параметрів норій

Виходячи з продуктивності норії, визначимо необхідний об'єм ковша, л:

де t_к - крок ковшів, він значно менший, ніж у ковшових елеваторів загального призначення, знаходиться в інтервалі t_к =0,15...0,30 м;

Ψ - коефіцієнт заповнення ковшів, приймають Ψ = 0,85...0,95 при завантаженні башмака проти руху стрічки і Ψ = 0,75...0,9 - при завантаженні за напрямком руху стрічки.

По розрахунковому об'єму ковша і_к вибираємо стандартний ківш з об'ємом і_оi_к. Якщо і_о набагато відрізняється від і_к. необхідно для збереження заданої продуктивності скоригувати крок ковшів, або швидкість тягового органа. Як приклад, скоригуємо крок ковшів:

Розміри тягового органа та потужність привода визначають при виконанні тягового розрахунку. Попередньо ширину стрічки беруть на 30...40 мм більше ширини ковша. Ширина стрічки повинна відповідати нормальному ряду, кількість прокладок стрічки приймаємо в залежності від її ширини.

Тяговий розрахунок

Виконується у відповідності з ланцюговим ковшовим елеватором. Розрахунок натягу у точках контуру норійної стрічки виконують, виходячи з оптимального навантаження на стрічку. Його величина може бути визначена з формули:

де В_ст- ширина стрічки, см;

і_ст- кількість прокладок.

Найменший натяг у точці 2:

Натяг у точці 3:

де Κ - коефіцієнт, який враховує опір при огинанні барабана стрічкою, Κ = 1,05...1,06;

Wj- опір при зачерпуванні ковшем вантажу, (дивися ковшові елеватори).

Натяг у точці 4 це натяг стрічки у точці набігання на приводний барабан:

де q_ст - погонне навантаження від стрічки, Н/м;

δ - товщина прокладки стрічки, δ = 1,15... 2 мм;

δ₁ - товщина гумового шару, δ₁ = 0, 5...2 мм, інколи він може бути відсутнім;

q_к- погонне навантаження від ковшів, Н/м;

q_в- погонне навантаження від вантажу, Н/м.

Натяг у точці 1 це натяг стрічки у точці збігу з приводного барабана, визначаємо його ходом проти руху стрічки:

де q_o = (q_ст + q_к) - погонне навантаження від тягового та робочого органів, Н/м.

Після розрахунку величин натягу стрічки необхідно перевірити зчеплення стрічки з барабаном, оскільки в стрічковій норії параметри руху передаються фрикційним приводом (за рахунок сил зчеплення між стрічкою та барабаном):

де f - коефіцієнт тертя між стрічкою та барабаном;

α - кут обхвату барабана стрічкою, рад.

За величиною F_max = Р_нб перевіримо вибрану кількість прокладок стрічки:

Тягове зусилля на приводному барабані F_t (H) з урахуванням опору при огинанні барабана стрічкою:

Необхідна потужність на приводному валу, кВт:

де F_t- тягова сила, Н;

v - швидкість тягового органу, м/с.