5.2. Недохідні фактори споживання та заощадження

Крім доходу на обсяги споживання і заощадження впливають на-ступні фактори:

1.	Багатство	-	чим більше розмір вже накопиченого багат-ства (нерухомого майна і фінансових засо-бів), тим менше стимули до заощаджень.
2.	Податки	-	чим менший розмір податків, тим більший безподатковий дохід і відповідно збільшу-ється можливості як споживання, так і за-ощадження.
3.	Відраху-вання на соціаль-не стра-хування	-	збільшення цих відрахувань призводить до скорочення поточного споживання і за-ощадження, але водночас чим краща систе-ма соціального забезпечення, тим менші за-ощадження населення протягом трудового життя.
4.	Рівень цін	-	зростання цін веде до скорочення спожи-вання і заощадження, та навпаки.
5.	Очіку-вання	-	якщо очікування населення щодо майбут-ніх змін цін, доходів, виникнення дефіциту несприятливі, домашні господарства зму-шені створювати резервні запаси, тим са-мим збільшуючи поточне споживання і зменшуючи заощадження. Очікування при-росту грошових доходів у майбутньому та-кож активізує споживчий попит в поточно-му періоді.
6.	Спожив-ча забор-гованість	-	чим більша споживча заборгованість, тим менш обсяги споживання і заощаджень, і навпаки.
7.	Відсотко-ва ставка	-	при зростанні відсоткової ставки поточне споживання зменшується, а заощадження зростають, що водночас збільшить майбут-нє споживання.

Додатковий обсяг споживання (С) можна знайти за формулою:

С = С_А + ГСС  Д

де С_А - автономне споживання, яке залежить лише від недохідних факторів.

Додатковий обсяг заощадження (З) можна обчислити за форму-лою:

З = З_А + ГСЗ  Д

де З_А - автономне заощадження, яке залежить тільки від недохідних факторів.

Під впливом недохідних факторів криві споживання і заощаджень зміщуються вниз або вгору.

5.3. Інвестиційний попит та мультиплікатор витрат

Попит на інвестиції (І) є найбільш мінливою частиною сукупного попиту (АД).

Під інвестиціями розуміють економічні ресурси, направленні на розширення і модернізацію виробничого потенціалу.

Сподівання на майбутнє

Рівновага на товарному ринку при використанні методу вилу-чень (ін’єкцій) наступає у випадку, коли сума заощаджень (З) урів-новажується сумою запланованих інвестицій (І), тобто З = І.

Заощадження розглядаються як зменшення потенційних спо-живчих витрат, а інвестиції доповнюють споживання, оскільки во-ни витрачаються на придбання інвестиційних товарів.

Приріст обсягів національного виробництва відбуваєть-ся у значно більших обсягах, ніж приріст витрат. Це по-яснюється дією мультиплікатора витрат, який пока-зує, у скільки разів збільшаться обсяги виробництва при збільшенні витрат на одну грошову одиницю.

Мультиплікатор витрат (m)

=

m  1

Приріст (скорочення) обсягів національного виробництва визнача-ється за формулами:

Q =  I  m

Q =  C  m

Модель мультиплікатора зображена графічно на рис. 5.2.

Рис. 5.2. Модель мультиплікатора витрат (за Кейнсом)

Ефект мультиплікатора витрат проявляється в умовах кризової економіки (високий рівень безробіття і недовикористані виробничі потужності). В цьому випадку зростання інвестицій під дією мультиплікатора веде до більш повного використання наявних виробничих ресурсів, зростання зайнятості та реального ВВП.

І навпаки, в умовах повної зайнятості під дією мультиплікатора будуть підвищуватися ціни і рівень інфляції, що викликано надлишковим попитом при незмінних обсягах виробництва.