- •Тема 1. Законодавчі та організаційні основи охорони праці
- •1.1. Законодавство України про охорону праці
- •Основні нормативні акти про охорону праці
- •1.1.2. Кодування нормативно-правових актів з охорони праці
- •Днаоп 0.00 – 3. 05 – 97 назва документа
- •Наоп 7. 1. 00 – 1. 01 – 97 назва документа
- •Нормативні посилання
- •1.1.4. Правила і норми з охорони праці в торгівлі
- •1.2. Управління охороною праці на виробництві
- •1.2.1. Система управління охороню праці на виробництві
- •1.2.2. Планування і фінансування робіт з охорони праці
- •Навчання з охорони праці
- •1.2.4. Нагляд і контроль у справах охорони праці
- •Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці та санітарного законодавства
- •Розслідування й облік нещасних випадків
- •Розслідування й облік хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •Розслідування й облік аварій
- •Аналіз і оцінка виробничого травматизму і професійних захворювань
- •Ситуаційні задачі для розв’язку виробничих ситуацій
- •Методичні вказівки до задачі
- •Приклад виконання задачі згідно з варіантом 26
- •Тестові завдання
- •Питання для контролю засвоєння навчального матеріалу
-
Розслідування й облік хронічних професійних захворювань і отруєнь
Всі вперше виявлені хронічні професійні захворювання й отруєння підлягають розслідуванню.
Віднесення захворювання до професійного здійснюється відповідно зі списком професійних захворювань, затвердженим Міністерством охорони здоров’я України.
Власник підприємства зобов’язаний організувати розслідування кожного профзахворювання впродовж 7 днів з моменту отримання сповіщення про нього. Комісія з розслідування профзахворювання призначається наказом керівника санепідемстанції. До її складу входять:
-
працівник санепідемстанції (голова);
-
представники профспілкової організації, трудового колективу, лікувально-профілактичного закладу, а також спеціаліст з профпатології місцевого органу управління охорони здоров’я;
-
власник підприємства.
Акт розслідування профзахворювання складається комісією з розслідування в п’яти примірниках упродовж трьох діб після остаточного розслідування і направляється хворому, підприємству, лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує підприємство, профспілковій організації, членом якої є хворий. Один примірник залишається в санепідемстанції для аналізу і контролю за виконанням намічених заходів.
На підприємстві і в санепідемстанції акт розслідування профзахворювання зберігається упродовж 45 років, в інших організаціях – 2 роки.
-
Розслідування й облік аварій
На підприємстві має бути розроблений і затверджений план ліквідації аварій (аварійних ситуацій), в якому розглядаються можливі аварійні ситуації, дії посадових осіб і працівників, а також обов’язки працівників підприємства, які залучаються до ліквідації аварій.
Аварії, що призвели до руйнування чи ушкодження виробничих будівель, споруд, машин, апаратів, обладнання підрозділяються на дві категорії: І і ІІ.
До І категорії відносять аварії, внаслідок яких або загинуло п’ять чи більше людей, або створилася загроза життю і здоров’ю працівників підприємства чи населення поблизу об’єкта, або зупинено чи виведено із ладу підприємство на добу і більше.
До ІІ категорії відносять аварії, внаслідок яких або загинуло до п’яти людей, або створилася загроза життю і здоров’ю працівників цеху, дільниці, або зупинено чи виведено із ладу підприємство на зміну і більше.
Випадки порушення технологічних процесів, роботи обладнання, тимчасової зупинки виробництва в результаті спрацьовування автоматичних захисних блокувань та інших локальних порушень у роботі цехів, дільниць або окремих об’єктів відносяться до виробничих неполадок і розглядаються підприємством в установленому порядку.
У разі аварії власник підприємства чи особа, яка керує підприємством в зміні, зобов’язані ввести в дію план її ліквідації, здійснивши в першу чергу заходи з врятування потерпілих і надання їм медичної допомоги, попередження подальшого розповсюдження аварії.
Розслідування аварій, під час яких сталися нещасні випадки, проводиться комісією згідно з викладеними вище правилами.
Для розслідування аварій, під час яких не сталися нещасні випадки, комісія створюється:
-
в разі аварій І категорії – наказом міністерства (відомства) чи іншого центрального органу державної виконавчої влади для узгодження з центральними органами державного нагляду за охороною праці, а на підприємствах недержавних форм власності – відповідним центральним органом державного нагляду за охороною праці;
-
в разі аварій ІІ категорії – наказом (розпорядженням) керівника органу, до сфери управління якого належить підприємство, а на підприємствах недержавних форм власності – відповідним територіальним органом державного нагляду за охороною праці.
Комісія з розслідування зобов’язана впродовж десяти днів розслідувати аварію і скласти акт про розслідування за відповідною формою.
Аварії реєструються на підприємстві в спеціальному журналі з перерахуванням їх причин, економічних втрат, тривалості простою, запропонованих комісією заходів.
За результатами розслідування аварії власник підприємства видає наказ, яким затверджує заходи щодо попередження подібних аварій в подальшому і притягає до відповідальності працівників за порушення нормативних актів про охорону праці згідно з висновками комісії.
У п’ятиденний термін після закінчення розслідування підприємство направляє матеріали розслідування прокуратурі і відповідному органу державного нагляду за охороною праці.
Акт розслідування аварій І і ІІ категорій направляється центральним органам державної виконавчої влади за їх вимогою. Один примірник акту розслідування аварії, яка призвела до нещасного випадку, зберігається на підприємстві до закінчення термінів здійснення заходів, намічених комісією з розслідування, але не менше двох років.
Якщо аварія сталася через проектні недоробки чи конструкторські недоліки обладнання, власник підприємства зобов’язаний направити проектній організації, заводу-виробнику обладнання обґрунтовані рекламації.
Облік аварій І і ІІ категорій здійснюють підприємства і відповідні органи державного нагляду за охороною праці.
Контроль за своєчасним і правильним розслідуванням, документальним оформленням і обліком аварій, здійсненням підприємством заходів щодо усунення їх причин покладається на органи державного управління охороною праці і органи державного нагляду за охороною праці.
Згідно з Правилами урахування дорожньо-транспортних пригод (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1993 р. № 595), розробленими відповідно до закону України «Про дорожній рух», підприємства беруть на облік всі дорожньо-транспортні пригоди за участю транспортних засобів, власниками яких вони є, незалежно від місця події, її наслідків і вини водіїв. Облік осіб, які потерпіли в результаті дорожньо-транспортних пригод, ведеться за формою, затвердженою МОЗ за узгодженням з Мінстатом і МВС.