3. Лінії та канали зв’язку. Їх класифікація. Всі лінії зв'язку можна розділити:

1. Повітряні

2. Кабельні (коаксіальні, симетричні, волоконно-оптичні)

3. Радіорелейні

4. Радіо

5. Супутникові

6. Космічні

1.2- підземні кабельні (симетрична -1, коаксіальна-2 )

3 - підводна кабельна (волоконно-оптична)

4 - радіорелейна

5 - супутникова

6 - космічна

Для збільшення дальності зв'язку і найбільш ефективного використання лінії зв'язку виникла необхідність ущільнення лінії зв'язку, тобто організації по одній лінії зв'язку 1,2,3,.... n зв'язків (каналів).

Канал зв'язку - сукупність технічних засобів перетворення сигналів і середовища в якій він поширюється від одного пункту до іншого.

Канали зв'язку можна розділити:

1. Канал тональної частоти (ЭПЧ 0,3-3,4 кГц)

2. Ширококанальний канал (ЭПЧ 12-24 кГц)

3. Радіоканал

4. Канал віщання

5. Канал телебачення

4. Канал тональної частоти. Його характеристики та режими.

Канали зв'язку багатоканальних систем передачі є універсальними, придатними для передачі різної інформації як аналогової, так і в дискретній формі з використанням апаратури перетворення (апаратури тонального телеграфування, апаратури передачі даних, факсимільної апаратури тощо). Такі канали називають типовими каналами передачі. У системі багатоканального зв'язку типовим каналам є канал тональної частоти.

Канал тональної частоти (канал ТЧ) - це сукупність технічних засобів (апаратури) і середовища поширення (фізичний коло і т.д.), які забезпечують передачу електричних сигналів зв'язку з ефективно переданою смугою частот (ЕПСЧ) 0,3 - 3,4 кГц.

Основні якісні характеристики КТЧ. Одиниця виміру

При розгортанні польових багатоканальних систем передачі, далеко не завжди відомо для якого виду зв'язку буде використаний той або інший канал, тому необхідно забезпечити високу якість всіх каналів, щоб кожний був придатний для передачі будь-якого виду інформації.

Із цією метою якість каналів визначається сукупністю частотних електричних параметрів, кожний з яких можна об'єктивно оцінити, користуючись відповідними вимірювальними приладами. Крім того, виявивши відхід того або іншого параметра за межі норм, можна знайти пристрій, групу вузлів, що потребують у регулюванні або заміні, так, як у більшості випадків відомо, яким чином той або інший пристрій або вузол каналоутворюючого встаткування або лінійного тракту впливає на кожний з параметрів.

Перелік електричних параметрів досить великий. Так у каналах тональної частоти в групових трактах систем передачі із частотним поділом каналів оцінюються наступні параметри:

1. Залишкове загасання (посилення) і його стабільність;

2. Частотна характеристика залишкового загасання;

3. Фазова характеристика каналу або частотна характеристика групового часу проходження;

4. Амплітудна характеристика;

5. Коефіцієнт нелінійних викривлень;

6. Зміна частоти сигналу, переданого по каналі;

7. Величина зваженого (псофометричного) і незваженої потужності (напруги) шуму на виході каналу або шумова захищеність;

8. Захищеність від внятних перехідних перешкод;

9. Захищеність від внятних перехідних перешкод між різними напрямками передачі каналу.

10. Ефективно передана смуга частот.

ЕПСЧ – ефективно передана смуга частот, залишкове загасання на крайніх частотах якої відрізняється від залишкового загасання на частоті 800 Гц не більше ніж на 1 Нп при максимальній дальності зв'язку, властивій даній системі.

Ширина ЕПСЧ визначає якість телефонної передачі, і можливості використання ТФ каналу для передачі інших видів зв'язку. Відповідно до міжнародного стандарту для телефонних каналів багатоканальної апаратури встановлена ЕПСЧ від 300 до 3400 Гц. При такій смузі забезпечується високий ступінь розбірливості мови, гарна природність її звучання й створюються більші можливості для вторинного ущільнення телефонних каналів.

Наведені параметри забезпечують об'єктивну оцінку каналу ТЧ. Однак для виміру всіх параметрів за допомогою існуючої вимірювальної техніки потрібно значні витрати часу, яким не завжди можна розташовувати в процесі експлуатації польових багатоканальних систем передачі.

Численні спостереження показали, що в процесі експлуатації найбільше часто виходять за межі припустимих норм наступні параметри:

1. Величина залишкового загасання;

2. Частотна характеристика залишкового загасання;

3. Амплітудна характеристика залишкового загасання;

4. Напруга шуму на виході каналу;

5. Захищеність між напрямками передачі й прийому каналу в однокабельних системах передачі.

В кінцевих пунктах, де канали зв'язки здаються споживачам, перелік підлягаючих зміні параметрів скорочується з урахуванням властивостей кінцевої апаратури, для якої призначений даний канал.

У процесі оцінки якості каналу звичайно досить виміряти:

1. Величину залишкового загасання

2. Частотну характеристику

3. Амплітудну характеристику