- •2.1. Тепловий розрахунок
- •Якщо теплообмін відбувається без зміни агрегатного стану теплоносіїв, то
- •2.2. Конструктивний розрахунок
- •2.2.1. Кожухотрубні теплообмінники
- •2.2.2. Пластинчаті теплообмінники
- •2.2.3. Спіральні теплообмінники [9]
- •2.2.4. Теплообмінники типу „труба в трубі”
- •2.3. Гідравлічний розрахунок теплообмінників
- •2.3.1. Кожухотрубні теплообмінники
- •Пластинчаті теплообмінники
- •Тепловий розрахунок
- •Теплове навантаження теплообмінника
- •Орієнтовний вибір теплообмінника.
- •Перевірочний розрахунок
- •Конструктивний розрахунок
- •2.1. Розрахунок товщини обичайки
- •2.3. Розрахунок штуцерів
- •2.4. Опори апарату.
- •3.2. Коефіцієнт тертя – визначаємо по залежності (2.49):
- •2.4.2. Розрахунок теплообмінника „труба в трубі”.
- •Тепловий розрахунок
- •1.1.Температурний режим апарату
- •1.2. Теплове навантаження теплообмінника
- •1.3. Розрахунок необхідної поверхні теплообміну
- •Гідравлічний розрахунок і підбір насосу
- •Конструктивний розрахунок
- •2.4.3. Розрахунок пластинчастого підігрівача
- •1. Тепловий розрахунок
- •1.3. Визначення середнього температурного напору:
- •1.4. Розрахунок орієнтовної поверхні теплообміну і попередній вибір стандартизованого теплообмінника.
- •1.5. Перевірочний розрахунок
- •2. Конструктивний розрахунок
-
Гідравлічний розрахунок і підбір насосу
2.1. Розраховуємо коефіцієнт тертя толуолу в трубах.
При турбулентному режимі
λ = 0,11(,
Число рейнольдса Rе2 = 1328,2.
Відносна шорсткість труб:
е = Δ/dвн = 0,0002/0,1 = 0,002,
де Δ = 0,0002 м – шорсткість труб (табл. 2.6 посібника).
λ2 = 0,11 = 0,053.
2.2. Сума місцевих опорів [2]:
∑ξ = ξ1 + ξ2 + ξ3 = 0,5 + 1,0 + 9٠0,294 = 4,146.
де ξ1 = 0,5 – вхід в трубу; ξ2 = 1,0 – вихід з труби; ξ3 = А٠В = 1,4٠0,21 = 0,294 – коліно.
Гідравлічний опір трубного простору:
=
= =1178,8 Па.
2.3. Підбір насосу
Потрібний напір насосу
Н = ΔР/(ρ2g) = 1178,8/(870٠9,8) = 0,138 м.
Об’ємні витрати Gv = G/ρ2 = 1,389/870 = 0,0016 м3/с.
Підбираємо насос Х8/18 [2], який забезпечує продуктивність 2,4٠10-3 м3/с й напір 11,3 м.
-
Конструктивний розрахунок
3.1. З’єднання елементів
З’єднання між собою елементів здійснюється за допомогою калачів середнім радіусом 100 мм.
3 .2. Внутрішні труби мають приварні фланці згідно ГОСТ 12820 – 80, конструкція і розміри яких приведені нижче.
-
d
D
D2
D1
h
n
dб
108
205
170
148
11
4
16
3.3. Розрахунок штуцерів для кожухових труб
Діаметр штуцерів розраховується за рівнянням:
,
де G – масова витрата теплоносія, кг/с;
ρ – густина теплоносія, кг/м3;
w – швидкість руху теплоносія у штуцері, м/с.
Звичайно швидкість руху рідин у трубах та каналах приймають в межах 0,5 – 3,0 м/с, швидкість парів та газів 15 – 30 м/с. Приймаємо швидкість конденсату у штуцері 1 м/с; швидкість пари 15 м/с, тоді:
-
діаметр штуцера для входу пари:
d = [0,088/(0,785٠15٠1,65)]0.5 = 0.067 м;
приймаємо d = 70 мм;
-
діаметр штуцера для виходу конденсату
d = [1,389/(0,785٠1٠870)]0,5 = 0,045 м;
приймаємо d = 50 мм.
Аналогічно п. 3.2 з [8] підбираються фланці для штуцерів кожухових труб.
2.4.3. Розрахунок пластинчастого підігрівача
Розрахувати і підібрати стандартний пластинчатий теплообмінник для підігріву 10 % розчину NаОН від 60 до 1000С. Витрата розчину NаОН – 10 000 кг/год. Для підігріву використати насичену водяну пару тиском 0,3 МПа.
Середня температура розчину NаОН t2 = 0,5/(60 + 100) = 800С. При цій температурі розчин NаОН має наступні фізико – хімічні характеристики [5]: ρ2 = 1077 кг/м3; с2 = 3860 Дж/(кг٠К); µ2 = 0,6٠10-3 Па٠с; λ2 = 0,7 Вт/(м٠К).
Температура конденсації водяної пари при тиску 0,3 МПа t1 = 132,9 0С. Характеристики конденсату при температурі конденсації: ρ1 = 933 кг/м3; с1 = 4400 Дж/(кг٠К); µ1 = 0,147٠10-3 Па٠с; λ1 = 0,686 Вт/(м٠К); r = 2171 кДж/кг.
1. Тепловий розрахунок
1.1.Теплове навантаження підігрівача - визначаємо по залежності (2.3):
Q = G2с2 (t2к – t2п) =
1.2.. Витрата пари - визначаємо з рівняння (2.7):
G1 = Q/r = 428 889/2171 000 = 0,198 кг/с.